Справа № 953/442/24
н/п 1-кс/953/644/24
"19" січня 2024 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221130000131 від 11.01.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
встановив :
18.01.2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000131 від 11.01.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на купюру 1000 гривень з написами «СУВЕНІР», «ЦЕ НЕ ГРОШІ», «ЦЕ ПРИКОЛИ», з серійним номером АА0000000, вилучену 14.01.2024 під час огляду за участю потерпілої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Власник майна - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Місцем зберігання вказаної сувенірної купюри номіналом 1000 гривень, після проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, досліджень, у тому числі призначення відповідних судових експертиз визначити камеру схову речових доказів Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Прокурор до судового засідання не з'явився, в матеріалах клопотання міститься заява про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, в матеріалах клопотання міститься заява, в якій не заперечує проти накладення арешту та просить суд розглядати клопотання без її участі.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповіднодо вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів .
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідноп. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
В провадженні сектору дізнання ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226130000041 від 19.01.2024 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом того, що 19.01.2024 року, о 08:28 год., надійшло повідомлення, про те, що 19.01.2024 року за адресою : АДРЕСА_3 , у водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено посвідчення водія з ознаками підробки.
У провадженні СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000131 від 11.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.12.2023 близько 12:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , невідомий чоловік у кафе "Шаурма" розрахувався купюрою "сувенір" - 1000 грн., чим завдав матеріальний збиток на вказану суму ОСОБА_4 .
Допитана в якості потерпілого ОСОБА_4 повідомила, 20.12.2023 близько 12:00 год. знаходилась на роботі за адресою: АДРЕСА_1 , у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", в той час прийшов невідомий чоловік, який розрахувався за замовлену шаурму купюрою "сувенір" - 1000 грн.,
14.01.2024 в період часу з 18:35 по 19:00 за адресою: АДРЕСА_1 за участю потерпілої ОСОБА_4 було оглянуто вказану несправжню купюру номіналом 1000 гривень з написами «СУВЕНІР», «ЦЕ НЕ ГРОШІ», «ЦЕ ПРИКОЛИ», з серійним номером АА0000000, яку було вилучено та опечатано.
Вищевказані вилучені в ході огляду предмети є речовими доказами по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 12024221130000131 від 11.01.2024 року.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, вказане у клопотанні майно має ознаки речового доказу, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберігло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, вилученого майна, суд вважає за необхідне накласти на нього частковий арешт.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Прокурором доведено, що вилучене майно, а саме: купюру 1000 гривень з написами «СУВЕНІР», «ЦЕ НЕ ГРОШІ», «ЦЕ ПРИКОЛИ», з серійним номером АА0000000, яку було вилучено, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що вилучені речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за № 12024221130000131 від 11.01.2024 року, за наявності достатніх підстав вважати, що майно заявлене у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді про необхідність у арешті майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на купюру 1000 гривень з написами «СУВЕНІР», «ЦЕ НЕ ГРОШІ», «ЦЕ ПРИКОЛИ», з серійним номером АА0000000, вилучену 14.01.2024 під час огляду за за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1