Справа № 953/478/24
н/п 2/953/1533/24
про відмову у відкритті позовного провадження
"25" січня 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до якої просить: встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни (адреса: АДРЕСА_1 ) належним чином завірену копію спадкової справи №198/2023 відкритої після смерті ОСОБА_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 19.01.2024, визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М.
Після надходження позовної заяви суд вирішує питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, або відкриває провадження у справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження за вказаним позовом має бути відмовлено, з огляду на наступне.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку:
- позовного провадження - вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;
- окремого провадження - вид провадження у судовому процесі, яке призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 7 статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК України).
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення та які можуть бути встановлені в порядку окремого провадження, серед яких у пункті першому зазначено, що встановленню підлягає факт родинних відносин між фізичними особами.
В порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Звертаючись з позовною заявою до суду, позивачка просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, те що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що встановлення зазначеного факту їй необхідно для отримання спадщини, яка відкрилася після смерті її діда- ОСОБА_4 , разом з цим у неї відсутні документи, що підтверджують факт родиних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір про право між спадкоємцями померлого ОСОБА_4 відсутній. Проте, з огляду на те, що встановлення факту родинних відносин, про встановлення якого вона просить, може вплинути на спадкові права й обов'язки цих осіб, позивачка вважає, що дана справа має розглядатись за правилами саме позовного провадження.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що необхідність встановлення факту родинних відносин для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини пов"язана суто з неможливістю встановлення факту родинних відносин між заяівником та спадкодавцем з відповідних державних реєстрів.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20.12.2023 у справі № 761/16555/23.
Крім того, в обгрунтування підсудності даної позовної заяви саме Київському районному суду м.Харкова - за місцем проживання позивачки, остання посилається на ч.1 ст.316 ЦПК України, яка регулює питання підсудності заяв, поданих в порядку окремого провадження.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заявлена вимога ОСОБА_1 підлягає розгляду судом в порядку окремого позовного провадження, а не позовного, як зазначає позивачка, що є підставою для відмови у відкритті провадженні, відповідно до частини 1 ст. 186 ЦПК УКраїни, яку суд у даному випадку застосовує як аналогію права ( частина 9 статті10 ЦПК України).
Суд роз'яснює позивачці , що вона має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження, в порядку розділ ІV ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями186, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
У відкритті позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2024.
Суддя - С.М. Лисиченко