Номер провадження: 33/813/28/24
Номер справи місцевого суду: 521/9547/23
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
Доповідач Дришлюк А. І.
29.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І.
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мишака Дмитра Едуардовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2023 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2023 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн (а.с. 34-36).
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Мишак Дмитро Едуардович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова винесена без повного та всебічного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, та без надання оцінки доводів стороні захисту, є незаконною та необґрунтованою. Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що працівники патрульної поліції правомірно зупинили апелянтку через порушення правил дорожнього руху України, однак, із долучених до матеріалів справи - відеозаписів, не вбачається жодного складеного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення саме за порушення правил дорожнього руху. Разом з тим, ОСОБА_3 вважає неправомірними дії суду відносно долученої довідки про загострення хронічного захворювання останньої, а саме не надано їй належної оцінки, так як додана довідка фактично свідчить, що у момент зупинення працівниками поліції, вона не вживала алкоголь та будь-які інші речовини. Суд у свою чергу наголошує на пропуску строку на проходження огляду, оскільки огляд повинен відбутися протягом двох годин з моменту затримки підозрюваного, зважаючи на що, надані апелянткою довідки не є підтвердженням факту того, що ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом не перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Окрім того, ОСОБА_3 вважає дії працівників патрульної поліції, що безпосередньо зупинили останню, неправомірними, тому що під час зупинки було проведено огляд на ознаки наркотичного сп'яніння, з якого вбачаються такі ознаки, як звужені зіниці очей, тремтіння рук, проте із матеріалів відеозапису вбачається, що працівником поліції не було повідомлено останню про наявністю у неї таких ознак та поведінка її була адекватною, тож апелянтка наголошує на тому, що вищезазначені дії були саме навмисними (а.с. 39-49).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду (а.с. 53-54).
В судове засідання, яке відбулося 15 січня 2024 року, апелянтка ОСОБА_3 не з'явилась, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, клопотання щодо відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.Також, 14 січня 2024 року на адресу суду надійшла заява адвоката Мишака Дмитра Едуардовича, у якій вказано про розірвання договору про надання правової допомоги ОСОБА_4 , у результаті чого припинено здійснення захисту останньої по справі.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Дослідивши матеріали справи, наведенні доводи апелянта, апеляційним судом встановлено наступне.
Приймаючи оскаржувану постанову щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення відповідного адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив із того, що вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Що у свою чергу вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 044300 від 28 березня 2023 року; акту огляду на стан наркотичного сп'яніння; Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР; долученим відеозаписом з нагрудних боді камер працівників поліції.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 044300 від 28 березня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 28 березня 2023 року близько 19 год. 50 хв. у м. Херсоні, Бериславське шосе, 3А, керувала транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини подій підтверджуються долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, актом огляду на стан сп'яніння й висновком про проведення огляду.
Також з долученого відеозапису вбачається, що особі, відносно якої в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення, було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі за адресою: АДРЕСА_1 (відео 04 хв. 09 сек.), на що апелянтка дала згоду проїхати до закладу охорони здоров'я задля проходження зазначеного огляду (відео 04 хв. 11 сек.). Прибувши до медичного закладу ОСОБА_3 почала проходження огляду, однак відмовилася від здачі аналізу сечі, вказуючи, що вона має захворювання, а саме гострий хронічний цистит, через що не має змоги здати біологічний матеріал для перевірки. У результаті чого останньою було написано відмову від проходження такого огляду (відео 03 год. 08 хв. 01 сек.).
Разом з тим, згідно змісту апеляційної скарги апелянт вказує, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення. Зазначаючи при цьому про неправомірність зупинки працівниками поліції транспортного засобу, через порушення Правил дорожнього руху України, а саме відсутність освітлення номерного знаку, однак даного правопорушення офіційно зафіксовано не було. Натомість, з відеозапису нагрудних боді камер вбачається, що працівниками поліції, після зупинки транспортного засобу BMW X5, яким керувала ОСОБА_3 , було роз'яснено останній підстави зупинки та вказано на неосвітлений д.н.з, тобто зупинка вищевказаного транспортного засобу є правомірною та законною.
Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не надано належної уваги медичним довідкам ОСОБА_1 про наявність, вказаної у протоколі та подальших поясненнях хвороби, а саме: загостреного хронічного циститу, котрі було долучено до матеріалів справи. Однак апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вказує, що дані довідки не є належним доказом по справі, оскільки підтверджують наявність захворювання станом на 05 червня 2023 року, тобто через два місяця після вчинення адміністративного правопорушення й не можуть свідчити про відсутність фізичної можливості здачі біологічного матеріалу для перевірки наявності наркотичних речовин.
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення також спростовуються доводи апелянта щодо відсутності направлення до закладу охорони здоров'я задля виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки з відеозапису БК 474476 вбачається, що після прибуття до медичного закладу представником поліції передано лікарю вищевказане направлення на огляд (відео 33 хв. 24 сек.).
Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів апелянтом наведено не було.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваної постанови без змін.
На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк