Справа № 953/5292/22
н/п 2/953/1662/23
01 грудня 2023 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Юхно Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5); Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61024, Харківська область, м. Харків, вул. Студентська, 5/4) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач в особі представника просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №6061, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» за період з 08.02.2018 по 24.01.2020 включно суми у розмірі: 37823 (тридцять сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 21 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 14804 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 29 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами комісією; 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. - оплата вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 52777 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 50 грн., здійснити розподіл судових витрат, зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований в реєстрі за №6061 - до закінчення розгляду цієї позовної заяви та набрання законної сили рішенням за результатами розгляду цієї позовної заяви; витребувати з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) матеріали виконавчого провадження ВП №6822529 (а.с. 1-4).
На обґрунтування позову представник позивача зазначав, зокрема, що після блокування його платіжних карток він дізнався про відкриття виконавчого провадження відносно нього № 68622529, з матеріалів якого після представнику позивача стало відомо про вчинення зазначеного виконавчого напису. Як слідує з виконавчого напису, в 2014 році позивач уклав з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» кредитний договір. Позивач не заперечує наявності в нього раніше правовідносин з ПАТ «Дельта Банк», однак, він не знав про наявність будь-якої заборгованості, яка залишилася начебто в нього, оскільки не отримував ні повідомлень про факт невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, ні повідомлень про розмір та наявність у нього заборгованості за кредитним договором, ні повідомлень про заміну кредитора у зобов'язанні.
Зазначає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не отримував від позивача та відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення. Виконавчий напис було вчинено на підставі виписки за кредитним договором № 003-20006-210214 від 21.02.2014 за період з 08.02.2018 по 24.01.2020 щодо ОСОБА_1 , підготовленої працівниками відповідача. Зазначена виписка є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача та не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Зазначає на вимоги чинного законодавства щодо необхідності підтвердження безспірності заборгованості при вчиненні виконавчого напису. Нотаріус не впевнився в розумінні позивачем пред'явлених до нього відповідачем вимог і визнанні цих вимог позивачем. Крім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису також не встановив, чи не минув з дня виникнення права вимоги строк три роки. Нотаріусом не з'ясовано, чи не пропущений відповідачем строк позовної давності. Вчинення виконавчого напису нотаріусом у разі пропуску відповідачем строку позовної давності позбавляє позивача права зробити заяву про застосування позовної давності.
У разі задоволення позову просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу. Додає копію договору № 31/12/14 про надання правничої (правової) допомоги від 31.12.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2022, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 14).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою вимогу в позовній заяві про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису залишено без руху (а.с. 15-16).
20.10.2022 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований в реєстрі за №6061 - до закінчення розгляду цієї позовної заяви та набрання законної сили рішенням за результатами розгляду цієї позовної заяви (а.с. 25-28).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 24.10.2022 заяву позивача ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Волочнюком М.О. про забезпечення позову задоволено; в порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований в реєстрі за №6061 до вирішення справи по суті (а.с. 31-32).
В прохальній частині позовної заяви заявник просив витребувати з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) матеріали виконавчого провадження ВП №68622529, посилаючись на те, що якість фотокопій не в повному обсязі дозволяє визначити їх зміст, зокрема, це стосується виписки за кредитним договором №003-20006-210214 від 21.02.2014 за період з 08.02.2018 по 24.01.2020 щодо ОСОБА_1 , наданої ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (а.с. 4).
23.11.2023 до канцелярії суду надійшло клопотання директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Велікданова С.К. про врегулювання спору за участю судді, в якому він зазначає, що даний спір можливо вирішити в мирному порядку за умов взаємних поступок, оскільки наявність заборгованості за кредитним договором позивачем не спростовується, лише міститься посилання щодо надмірно великої суми заборгованості, у зв'язку із чим пропонує вирішити даний спір в мирному порядку на наступних умовах: у разі сплати коштів у розмірі 9499,95 грн. на розрахункові рахунки ТОВ «Фінансова компанія управління активами» у строк до 18.00 год. 18.12.2022, частина заборгованості у розмірі 43277,55 грн. буде списана, а заборгованість за кредитним договором №003-20006-210214 від 21.02.2014 та виконавчим написом №6061 вважатиметься такою, яка погашена в повному обсязі (а.с. 47).
Крім того, 23.11.2022 до канцелярії суду надійшла заява директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Велікданова С.К. про визнання позовних вимог (в порядку ст. 206 ЦПК України) (а.с. 48).
23.11.2022 до канцелярії суду надійшло клопотання директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Велікданова С.К. про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (в порядку ч. 6 ст. 137 ЦПК України) (а.с. 49-50).
10.04.2023 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Волочнюка М.О. про долучення до матеріалів справи доказів судових витрат, понесених позивачем на надання правничої допомоги (а.с. 115-118).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.04.2023 клопотання адвоката Волочнюка М.О. задоволено, ухвалено витребувати з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) матеріали виконавчого провадження ВП №68622529, в завірених належним чином копіях; зазначені докази зобов'язано направити на адресу суду; закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 125-126).
Представник позивача адвокат Царьов Р.В. в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про день, час, місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника та задоволення позову (а.с. 157).
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, як зазначено вище, в матеріалах справи міститься клопотання від директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Велікданова С.К., в якій він просив судове засідання провести за відсутності представника (а.с. 46), а також його заява про визнання позовних вимог (в порядку ст. 206 ЦПК України), в якій він зазначає, що Товариство визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрованого за №6061 від 27.01.2020 таким, що не підлягає виконанню та стягненню з Товариства судового збору за подання позовної заяви в розмірі 496 грн., та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 248,10 грн., інші вимоги позивача такі як стягнення орієнтовних судових витрат в розмірі 6000 грн., не визнаються. Вимогу позивача в частині стягнення з Товариства орієнтовних судових витрат в розмірі 6000 грн. слід залишити без задоволення, оскільки розподіляючи судові витрати між сторонами у справі необхідно врахувати дії сторони, щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи (а.с. 48). Крім того, згідно клопотання директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Велікданова С.К. про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (в порядку ч. 6 ст. 137 ЦПК України), він просив відмовити позивачу в компенсації витрат на правничу допомогу. Зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами з 6000,00 грн. до 1907,00 грн. (а.с. 49-50).
В судове засідання треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності сторін, третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Суд встановив, що 27.01.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6061, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» за період з 08.02.2018 по 24.01.2020 включно суми у розмірі:
- 37823 (тридцять сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 21 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
- 14804 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 29 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами комісією;
- 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. - оплата вчинення виконавчого напису,
що становить загальну суму 52777 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 50 грн. (а.с. 9).
Постановою Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП №68622529 від 14.02.2022 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №6061, виданого 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» заборгованості у розмірі 52777,5 грн. (а.с. 11).
Отже, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про нотаріат» на момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов'язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік).
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Отже, суд має встановити, що відповідачем нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не завжди свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Саме така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02.07.2019 по справі №916/3006/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 по справі № 645/1979/15-ц сформульований правовий висновок про те, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд встановив, що спірний виконавчий напис № 6061, вчинений 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Так п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.
Разом з цим Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.01.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.
З аналізу викладеного слідує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. При цьому п.2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.
Отже під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. керувався визнаним нечинним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а, отже, діяв у порушення норм ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат».
Правомірним є твердження сторони позивача, що спірний виконавчий напис вчинений з порушенням норм законодавства, оскільки до спірних правовідносин підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.
З аналізу вказаних положень слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, при цьому сам позивач заперечує щодо визначеного у виконавчому написі розміру заборгованості.
Крім того з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.
Суд також враховує, що відповідач по справі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень щодо заявлених позивачем вимог та доказів на спростування викладених у позовній заяві доводів не подавав.
Разом з тим, як зазначено вище, відповідач надав заяву про визнання позовним вимог в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 48).
З урахуванням вказаних обставин, суд приймає рішення на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис в порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач, не подаючи відповідний доказ, не спростовує в такий спосіб твердження позивача.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, відповідач не спростував, що, з огляду на положення ст.ст. 12, 81, 84 ЦПК України надає суду підстави зробити висновок про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Крім того, суд зазначає наступне судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Частинами 1, 2 ст. 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивач в особі представника просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6000,00 грн.
31.12.2021 позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Волочнюком М.О., відповідно до п. 3.1 якого за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду - гонорар, який обумовлюється сторонами та залежить від обсягу наданої правової допомоги (а.с. 7).
10.04.2023 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Волочнюка М.О. про долучення до матеріалів справи доказів судових витрат, понесених позивачем на надання правничої допомоги (а.с. 115-118). Зокрема, згідно наданого акту виконаних робіт для відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу від 10.04.2023, адвокат Волочнюк М.О. та Синицький Є.В. склали Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором від 31.12.2021 № 31/12/14, згідно якого, усна консультація клієнта з питань спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (без вивчення документів - від 0,2 мзп, на момент надання консультації) - 1300 гр., ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження за виконавчим написом (одна голина роботи, 0,25 мзп, на момент ознайомлення), без врахування проїзду до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - 1625 гр., підготовка і подання до Київського районного суду м. Харкова позовної заяви (від 0,5 мзп, на момент складання та подання) - 3250 гр., підготовка і подання до Київського районного суду м. Харкова заяви про забезпечення позову (від 0,5 мзп) - 3250 р., підготовка та подання заяви на адресу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо зупинення стягнення (від 0,1 мзп за сторінку, всього дві сторінки, на момент підготовки заяви) - 1300 гр., а всього, таким чином, 10725 гр. згідно цього Акту, сторони дійшли згоди, що при визначенні розміру винагороди - гонорару, який підлягає сплаті адвокатові клієнтом, використовуються рекомендовані ставки адвокатського гонорару, затверджені Рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 (а.с. 118).
Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, визнання відповідачем позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору за забезпечення позову у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 10 коп.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50% судового збору, а саме 744,30 грн. сплаченого при подачі позову та заяви про забезпечення позову згідно квитанції №8826-6929-1135-5682 та квитанції №9372-4263-4830-6846.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп. (а.с. 13), а також судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп. за подання заяви про забезпечення позову, яку задоволено ухвалою суду. Вказана сума підтверджується оригіналами квитанції, а тому, в силу положень статей 133, 141 ЦПК України, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 50%. Відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Отже. 50% суми сплаченого позивачем судового збору необхідно повернути позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5); Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61024, Харківська область, м. Харків, вул. Студентська, 5/4) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №6061, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» за період з 08.02.2018 по 24.01.2020 включно суми у розмірі:
- 37823 (тридцять сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 21 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
- 14804 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 29 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами комісією;
- 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. - оплата вчинення виконавчого напису,
що становить загальну суму 52777 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору за забезпечення позову у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 10 коп.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50% судового збору, а саме 744,30 грн. сплаченого при подачі позову та заяви про забезпечення позову згідно квитанції №8826-6929-1135-5682 та квитанції №9372-4263-4830-6846.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Царьов Роман Валерійович ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203).
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5).
Третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61024, Харківська область, м. Харків, вул. Студентська, 5/4).
Суддя Муратова С.О.