Справа № 583/4876/23
2/583/73/24
01 лютого 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Яценко Н.Г.,
з участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
29.09.2023 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 002-18746-160813 від 16.08.2013 в розмірі 47606,29 грн., з яких основна сума заборгованості - 10295,02 грн.,заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 34962,52 грн., 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 534,28 грн., 3 % річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 1814,47 грн. Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 16.08.2013 ПАТ «ДЕЛЬТАБАНК» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 15000,00 грн. згідно заяви № 002-18746-160813713. Представник позивача зазначає, що 02.06.2020 між ПАТ «ДЕЛЬТАБАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» було укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відступлено позивачу. Проте відповідачка не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
05.10.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовну заяву залишено без руху, надано позивачу визначений законом строк для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.
01.11.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавала, правом на подання відзиву не скористалася, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідачки про розгляд її справи, у зв'язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідачка повідомлена в установленому законом порядку.
Приймаючи до уваги викладене, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 16.08.2013 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» із заявою № 002-18746-160813713, в якій просила надати кредит на власні потреби, не пов'язані з підприємницькою діяльністю в сумі 15000,00 грн., з розміром процентної ставки 9,99% річних, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,49% в місяць, строком на 50 місяців (а.с. 6-11).
Згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.08.2013 по 21.08.2013 грошові кошти в сумі 15000,00 грн. 19.08.2023 було зараховано на банківський рахунок ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору від 16.08.2013 (а.с.12).
02.06.2020 між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» було укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк відступає новому кредитору, належні банку а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору (а.с. 13-15).
Згідно Витягу з додатку № 1 до договору № 2253/К про відступлення прав вимоги від 02.06.2020 до ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» перейшло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 002-18746-160813713 від 16.08.2013, заборгованість за яким станом на 02.06.2020 склала 45257,54 грн., з яких основна сума заборгованості по тілу кредиту - 10295,02 грн.,заборгованість за нарахованими процентами - 34962,52 грн. (а.с. 16)
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно вимог ст.ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В ч. 1 ст. 1047 ЦК України зазначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 здійснено відповідний алгоритм дій, спрямований на укладення кредитних договорів, виконанням яких вона підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі необхідні умови, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За приписами ч. 2 ст. 517ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
В постанові Верховного Суду Україну від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Згідно вимог ч.ч. 1, 3 ст. 509ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового оборот.
Таким чином, ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами, виконав свої зобов'язання за кредитним договором, тоді як відповідачка, користуючись кредитними коштами, належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, доказів протилежного суду не подано.
ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», набувши за договором № 2253/К про відступлення прав вимоги від 02.06.2020 прав кредитора за кредитним договором № 002-18746-160813713 від 16.08.2013, укладеним між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 не отримавши виконання вимоги про сплату загальної суми заборгованості, звернулося за захистом своїх прав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» заборгованість за тілом кредиту за договором про надання фінансового кредиту № 002-18746-160813713 від 16.08.2013 в розмірі 10295,02 грн.
Так, пред'являючи вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 002-18746-160813713 від 16.08.2013 ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», просить, крім суми, яку фактично отримала у борг позичальниця в розмірі 10295,02 грн., стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками у розмірі 34962,52 грн.
Разом з тим, у вказаній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії позики, є необґрунтованими, а правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після 15.10.2017 відсутні. Зазначений висновок зроблений з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2019 в справі №175/4753/15-ц.
Крім того, представник позивач просить суд стягнути 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту в сумі 534,28 грн. та 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків у розмірі 1814,47 грн. Однак, стороною позивача не долучено до матеріалів справи відомостей про те, що боржниця ОСОБА_1 повідомлена про відступлення прав вимоги, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із відповідачки на користь позивача 580,55 грн. пропорційно до задоволених вимог (21,62 %).
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно вимог до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому у матеріалах справив відсутні відповідні документи, що підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги, як то договору про надання правової допомоги, ордеру, а також доказів щодо понесення витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, що передбачені ст. 137 ЦПК України. У зв'язку з цим вимога про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» заборгованість за кредитним договором № 002-18746-160813 від 16.08.2013 в розмірі 47606,29 грн. в загальному розмірі10295 (десять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 580 (п'ятсот вісімдесят) гривень 55 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», код ЄДРПОУ 43160452, місцезнаходження: Рильський провулок, 4 поверх 6, м. Київ.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко