Справа № 551/20/24
Іменем України
02 лютого 2024 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12023170550001112 від 09 вересня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженої, маючої на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
ОСОБА_4 спільно проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку по АДРЕСА_1 .
Близько 22-00 год. 08 вересня 2023 року ОСОБА_4 , проявивши кримінально протиправну недбалість, а саме не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків для життя та здоров'я потерпілої, за наявності обов'язку і можливості їх передбачення, під час проведення реанімаційних заходів у вигляді штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця шляхом натискання обома руками на грудну клітину матері ОСОБА_6 , яка після падіння з ліжка на підлогу не подавала ознак життя, не розрахувала власних сил та не врахувала стану здоров'я і похилого віку останньої та спричинила ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді переломів 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зправа та 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зліва, по декількох анатомічних лініях, які в сукупності з травматичним шоком призвели до смерті потерпілої.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала в повному обсязі, щиро розкаялась. Пояснила, що її мати ОСОБА_6 проживала разом з нею приблизно 3 останні роки. Через похилий вік (85 років) та незадовільний стан здоров'я мати більшу частину часу проводила лежачи в ліжку, самостійно пересувала лише по будинку та подвір'ю. Мати часто втрачала рівновагу та падала з висоти власного зросту. Після цього її досить важко було підняти та покласти на ліжко, оскільки обвинувачена також має суттєві проблеми зі здоров'ям (захворювання ніг) та пересуваєтьсь з палицею. В зв'язку з цим обвинувачена неодноразово наказувала матері без необхідності не ходити без сторонньої допомоги.
Повернувшись додому близько 20 год. 08 вересня 2023 року разом з донькою, ОСОБА_4 через деякий час виявила матір, лежачу на підлозі у ванній кімнаті та зрозуміла, що та в черговий раз впала. Їй вдалося підняти матір та допомогти їй дійти до ліжка, підтримуючи її ззаду під руки. Поклавши матір на ліжко, обвинувачена близько 1 години займались хатніми справами на кухні, а коли зайшла до кімнати матері, то виявила її лежачу на підлозі. При цьому на обличчі у неї мались тілесні ушкодження (подряпини, садна), ймовірно отримані від падіння.
Обвинувачена намагалась підняти маті на ліжко, однак не втримала її та впустила. При падінні мати вдарилась головою об підлогу. Виявивши, що маті після цього не подає ознак життя, обвинувачена почала проводити реанімаційні заходи, спочатку продувала їй рот, а після цього робила непрямий масаж серця, натискаючи на грудну клітину двома руками.
Дані заходи позитивного наслідку не мали, мати до тями не прийшла в зв'язку з чим ОСОБА_4 злякалась та подзвонила своїй подрузі та її чоловіку. Останні швидко прийшли на її виклик та побачивши, що мати обвинуваченої не подає ознак життя, порадили викликати поліцію.
На виклик обвинуваченої прибули декілька поліцейських, а пізніше приїхав судово-медичний експерт. Вони оглянули обстановку в будинку та труп матері і сказали на наступний день доставити її тіло до моргу в м. Миргород. Наступного дня обвинувачена орендувала легковий автомобіль та ним перевезла тіло матері до моргу.
Про смерть матері своїх братів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вона повідомила лише в першій половині дня 09.09.2023. Пояснила це тим, що мала з ними не дуже добрі стосунки та розхвилювавшись, в першу чергу звернулась з питанням смерті матері до своїх знайомих.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що його матір ОСОБА_6 близько 3-4 останніх років проживала разом з обвинуваченою. Приблизно раз на 2 місяці він відвідував матір. Остання самостійно пересувалась лише по будинку та по подвір'ю, в силу віку мала незадовільний стан здоров'я та погану пам'ять. Матір не скаржилась на те, що в будинку доньки її ображають. Про смерть матері він довідався 09.09.2023 по телефону від своєї цивільної дружини, якій зателефонувала ОСОБА_4 .
У питанні призначення покарання обвинуваченій поклався на розсуд суду.
Окрім показань обвинуваченої та потерпілого винуватість ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується наступними письмовими доказами дослідженими та оціненими судом в їх сукупності та взаємозв'язку:
- Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12023170550001112 від 09 вересня 2023 (а.с.18).
- Рапортом оперативного чергового ВП № 3 Миргоросдького РВП ГУНП про надходження на спецлінію «102» о 23-03 год. 08.09.2023 телефонного повідомлення від ОСОБА_4 про виявлення тіла матері ОСОБА_6 без ознак життя з тілесними ушкодженнями (а.с.19).
- Копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_6 № 159 від 09.09.2023 згідно якого причиною її смерті стали: травматичний шок, множинні перелами ребер, тупа травма грудної клітини (а.с20).
- Копією протоколу огляду місця події від 09.09.2023 з додатками у вигляді фототаблиць. Під час даної слідчої дії зафіксовано обстановку в будинку АДРЕСА_1 , положення та зовнішній вигляд трупу ОСОБА_6 . На підлозі виявлено поодинокі краплини речовини бурого кольору, схожі на кров, які вилучено шляхом проведення змивів (а.с.22-39).
- Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 № 159 від 09.11.2023 згідно якого на її голові та тілі виявлено ряд тілесних ушкоджень в у вигляді крововиливів, синців, саден, рани с середній частині тім'яно-потиличної частини голови, перелому остистих відростків 5-6 грудних хребців, переломів 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зправа та 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зліва по декількох анатомічних лініях.
Причиною смерті ОСОБА_6 стала тупа травма грудної клітини, що призвела до виникнення чисельних переломів ребер та ускладнилась травматичним шоком. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлено (а.с. 41-44).
- Протоколом огляду трупа ОСОБА_6 в приміщенні бюро СМЕ від 11.09.2023 з додатками у вигляді фототаблиць (а.с.45-51).
- Протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_4 від 03.01.2024 з додатками у вигляді відеозапису на оптичному диску. Під час даної слідчої дії ОСОБА_4 в присутності понятих, слідчого та судово-медичного експерта розповіла обставини події, а також на криміналістичному манекені особисто продемонструвала механізм здіснення нею непрямого масажу серця матері ОСОБА_6 , яка знаходилась на підлозі в положенні лежачи на спині, шляхом натискання обома руками на її грудну клітину в області серця. Вказала, що зробила 5-10 таких натискань на грудну клітину потерпілої (а.с.55-64).
- Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 159В від 04.01.2024 згідно якого характер тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 у вигляді переломів 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зправа та 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зліва по декількох анатомічних лініях не виключає можливості їх утворення за вказаних підозрюваною ОСОБА_4 обставин під час проведення слідчого експерименту з нею від 03.01.2024 (5-10 давлячих рухів долонями обох рук на грудну клітину потерпілої). Дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні потерпілої з висоти власного зросту на тверду площину (а.с.65).
За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом, а її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.
При призначенні покарання обвинуваченій суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України та призначає його відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу винної, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обвинувачена судимостей не має. До кримінальної відповідальності притягується вперше. За місцем проживання характеризується задовільно, на обліку лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утримані двох неповнолітніх дітей (а.с. 66-77).
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння нею розкриттю злочину. Інших обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено. Зокрема визнання вини обвинуваченою є складовою частиною такого складного морально-психологічного явища як щире каяття, а тому судом в якості самостійної обставини, яка пом'якшує покарання не враховується.
Суд не визнає обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої вчинення нею злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину щодо особи з якою винна перебувала у сімейних відносинах, які вказані в обвинувальному акті та вважає необхідним виключити їх з обсягу обвинувачення.
Зокрема, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення характеризується такою обов'язковою юридичною ознакою, як необережна форма вини. За вищевказаних обставин умислом обвинуваченої не охоплювалась смерть жодної особи, в тому числі й особи похилого віку чи особи з якою обвинувачена перебуває у сімейних стосунках.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд своїй постанові від 13 жовтня 2021 року (справа № 193/393/20, провадження № 51-2057км21).
Виходячи з викладеного, врахувавши: конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, зокрема перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність декількох обстави, що пом'якшують покарання та за відсутності обставин, що його обтяжують, позицію потерпілого який на суворому покаранні для обвинуваченої не наполягав, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначивши їй остаточне покарання у вигляді позбавлення волі у розмірі, наближеному до мінімального за санкцією ч.1 ст. 119 КК України, обвинувачену можливо звільнити від його відбування з випробуванням з застосуванням статті 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, надавши шанс на виправлення.
На думку суду застосування саме такого виду та міри покарання в сукупності із застосуванням судом іспитового строку також середньої тривалості, відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченої та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченою, так і іншими особами.
З огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та поведінку обвинуваченої безпосередньо після його вчинення, зокрема несвоєчасне повідомлення про смерть ОСОБА_6 її синів, зволікання з викликом на місце події швидкої допомоги та поліції, суд не знаходить підстав для застосування відносно обвинуваченої положень ст. 69 КК України, незважаючи на наявність двох обставин, що пом'якшують покарання.
Кримінальним правопорушенням майнову шкоду не завдано. Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити керуючись приписами ст. 100 КПК, а саме знищити, як речі, що не становлять цінності.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 - визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Змиви речовини бурого кольору зроблені під час огляду місця події, а також мікрочастини, волосся, зрізи нігтів та одяг з трупу ОСОБА_6 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1