Справа № 548/3031/23
Провадження № 2/548/139/24
02.02.2024 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
при секретарі судових засідань - Безносик Д. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позиції позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Представник позивачки адвокат Павелко Р.С., діючи в інтересах своєї довірительки, через систему "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позову зазначив, що 26.02.2022 між сторонами був укладений шлюб. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка просить суд розірвати укладений між стронами шлюб, зареєстрований 26.02.2022 Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис 21.
04.01.2024 у справі було відкрито провадження та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.
Відповідач протягом строку, встановленого судом, не подав до суду відзив на позовну заяву чи будь-які інші клопотання або заяви. Суд констатує, що він належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про отримання ним 16.01.2024 копії ухвали суду про відкриття провадження.
У позовній заяві позивачка просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами судового розгляду має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивачки підлягають задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З наданих до суду доказів встановлено, що 26 лютого 2022 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 21, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Cпільне життя позивачки та відповідача не склалося, шлюб носить формальний характер. Між сторонами припинені подружні стосунки і відновлювати їх вони не мають наміру.
З матеріалів справи вбачається, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин стала втрата почуття любові між сторонами. Сім'я розпалася та існує формально. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньох неповнолітньої дитини.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого нею судового збору в розмірі 874,34 грн, що підтверджується квитанцією від 26.12.2023.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача на її користь понесених нею витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн на підставі: копії витягу з договору б/н від 23.12.2023; детального опису робіт (наданих послуг) від 25.12.2023; квитанції до прибуткового касового ордеру б/н № 39 від 23.12.2023 про фактичну оплату наданих послуг в сумі 3000,00 грн; копії ордеру на надання правничої допомоги серія ВІ № 1186931.
Суд, проаналізувавши надані докази, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 137ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Витрати позивачки на правову допомогу наведені в детальному описі робіт (наданих послуг) від 25.12.2023 та, на думку суду, підтверджуються належними та допустимими вищенаведеними доказами, розмір вказаних витрат відповідає характеру та обсягу дій, вчинених представником позивачки у справі, не є завищеними чи необґрунтованими та цілком пропорційний предмету спору та складності справи.
Оскільки позов задоволено повністю, тому понесені та документально підтверджені позивачкою судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн підлягають стягненню із відповідача на її користь.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб, укладений 26 лютого 2022 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 21, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого позивачкою судового збору в сумі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн 00 коп понесених нею і документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 1486 від 25.09.2015.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Головуючий