Справа № 530/337/23
Провадження № 1-кс/526/60/2024
01 лютого 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гадяч заяву ОСОБА_4 про відвід судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023170490000064 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 336 КК України,
ОСОБА_4 звернувся із заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023170490000064 по обвинуваченню його за ст. 336 КК України, вказуючи, що суддя ОСОБА_5 здійснює повноваження в суді, діяльність якого на даний час є незаконною та антиконституційною, що не є припущеннями обвинуваченого, які не базуються на його особистому тлумаченні законодавств, тому є підстави для недовіри судді при розгляді справи, свідчить про упередженість та наявності прямої чи побічної заінтересованості в розгляд і справи.
Суддя ОСОБА_5 направила заяву про розгляд заяви про відвід без її участі.
В судовому засіданні ОСОБА_4 заяву про відвід підтримав, пояснив, що так як Зінківський районний суд був створений ще при Радянському Союзі, тому він вважає, що такий орган є неправомочним розглядати справи. Особисто до судді ОСОБА_5 він ніяких претензій не має, тому при розгляді заяви поклався на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_3 просив заяву про відвід судді ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Вивчивши заяву про відвід, суд вважає, що заява про відвід судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий - суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні : якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частина 1 статті 6 Конвенції визначила, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Заявляючи відвід судді, ОСОБА_4 посилається на те, що головуюча ОСОБА_5 здійснює розгляд справи в суді, який утворений незаконно, що на його думку викликає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 ..
Суд вважає необхідним вказати заявнику на наступні обставини.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Відповідно до ЗУ від 3 листопада 2020 р. № 950-ІХ «Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів Верховна рада постановила: I. Розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545 із наступними змінами) доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
"3-1. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року".
Законом України від 1 грудня 2022 року «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів Верховна рада постановила:
1)Пункт 3-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545 із наступними змінами) викласти в такій редакції: відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX;
Такими чином Зінківський районний суд здійснює свої повноваження в межах та у спосіб, визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Конституцією України.
Щодо відводу судді ОСОБА_5 суд звертає увагу, що ст.75 ЦПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Заява про відвід повинна бути мотивована, а відтак має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні.
В судовому засіданні ОСОБА_4 не навів жодних обставин, передбачених ст. 75 ЦПК України або інших конкретних обставин, які б вказували на можливість відводу судді у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що суду не надано доказів наявності підстав, які б викликали сумнів у неупередженості судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження, оскільки не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді кримінального провадження, а отже підстави для задоволення відводу відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про відвід суддів Зінківського районного суду ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд
- заяву ОСОБА_4 про відвід судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 336 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча: ОСОБА_1