Справа № 365/512/23
Номер провадження: 2-др/365/1/24
іменем України
01 лютого 2024 року
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кучерявої Л.М.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костенка Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі № 365/512/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі і гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костенко О.М. 22.01.2024 звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вище зазначеною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 33000 (тридцять три тисячі) гривень 00 копійок.
В обґрунтування заяви, зазначає, що представником відповідача, при поданні відзиву на позовну заяву, було вказано, що орієнтовні (попередні) судові витрати на правничу допомогу складають 30000,00 грн, при цьому зазначено, що деталізований розрахунок та докази будуть подані протягом п'яти днів з моменту винесення рішення. Крім того, представником відповідача під час судового засідання було додатково зазначено про те, що стороною відповідача протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення по справі буде подана заява про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Сторона позивача ще у відповіді на відзив зазначала, що витрати на оплату послуг відповідача, що зазначені у відзиві на позовну заяву у вказаній справі, є неспівмірними ні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ані з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Позивач вважає, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та повинні становити максимум 4000,00 грн.
Правничу допомогу в цивільній справі відповідачу ОСОБА_1 надавав адвокат Костенко О.М. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 б/н. Згідно з п. 2. 3 розділу 2 договору вартість послуг узгоджується сторонами згідно Акту приймання-передачі наданих послуг, який розраховується з погодинної оплати наданих послуг. Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2024 загальна вартість наданих послуг становить 33000,00 грн. Оплата наданих послуг підтверджується квитанцією до договору про надання правничої (правової) допомоги.
Ухвалою Згурівського районного суду від 24.01.2024 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення на 01.02.2024.
29 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Висіцька І.В. подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначає, що позивач категорично не погоджується із заявленою сумою судових витрат.
Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Зважаючи на це, позивач вважає витрати на оплату послуг адвоката відповідача у розмірі 33000,00 грн, які він просить стягнути, є неспівмірними ні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ні з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ні з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт з наступних підстав. Так, щодо нібито понесених ОСОБА_1 витрат на послуги адвоката, що полягають в ознайомленні з позовною заявою та додатками до неї (2 год - 4000,00 грн), підготовкою клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та додатками до неї (15 хв - 500,00 грн), пошуку судової практики та підготовки відзиву на позовну заяву (5 год - 10000,00 грн), то вважає за необхідне зазначити, що такі витрати не є реальними, фактичними та необхідними, а тому вони не можуть бути стягнуті з позивача, з огляду на наступне.
По-перше, об'єктивно для ознайомлення з позовною заявою та додатками до неї представнику відповідача не потрібно було витрачати аж дві години часу, адже вона, як мінімум, не така вже й велика за обсягом, та й із суттєвих додатків, з якими дійсно потрібно було ознайомлюватися адвокату, були лише звіт за результатами проведення фіксації дослідження змісту веб-сторінок у мережі «Інтернет» та флешкарта зі звітом. Зважаючи на це, адвокату було б достатньо 30 хв на ознайомлення. Окрім того, на переконання позивача, така послуга, як ознайомлення із позовною заявою та додатками до неї, поглинається послугою з підготовки відзиву на позовну заяву, а тому заявлена відповідачем сума витрат у розмірі 4000,00 грн (2 год) не підлягає стягненню.
По-друге, не підлягають стягненню й витрати на підготовку клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та додатками до неї (15 хв - 500 грн), адже необхідності в ознайомленні з матеріалами справи у представника відповідача не було. Представник сам зазначає, що ознайомився із позовною заявою та додатками до неї, які були йому надані відповідачем. Тобто, відповідач отримав свій примірник позову та додатків до нього в повному обсязі разом з ухвалою Згурівського районного суду Київської області про відкриття провадження у справі.
По-третє, як випливає із відзиву на позов у справі № 365/512/23, останній має лише 12 сторінок (та ще й 14 шрифтом), тобто зовсім невеликий обсяг. З них практично 8 сторінок - це цитування норм та виклад процесуальних моментів та додатків, сторінка викладу обставин справи. Лише 3 сторінки складають заперечення по суті спору, з яких близько 1,5 сторінки - це цитування позову. Тобто лише близько 1,5 сторінки реальних заперечень на позов, які вимагали інтелектуальної роботи та формулювання правової позиції у справі.
Що стосується пошуку та аналізу судової практики, то як випливає із відзиву на позов, такий пошук не зайняв у представника відповідача багато часу. Адже, у відзиві він посилається лише на постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, на які також посилався й позивач у своєму позові, та постанову Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 607/19370/20. Тобто, фактично увесь пошук судової практики представника відповідача полягав у пошуку однієї постанови Верховного Суду.
Тож позивач вважає, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в частині «наданих» адвокатом послуг, що полягають в ознайомленні з позовною заявою та додатками до неї (2 год - 4000 грн), підготовкою клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та додатками до неї (15 хв - 500 грн), пошуку судової практики та підготовки відзиву на позовну заяву (5 год - 10000 грн), не відповідають фактично витраченому часу адвоката, є неспівмірними із ціною позову, складністю справи та такими, що підлягають зменшенню до 3000,00 грн.
Що стосується витрат на ознайомлення з відповіддю на відзив (30 хв - 1000,00 грн) та ознайомлення із заявою щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення (15 хв - 500 грн), то такі нібито понесені відповідачем витрати взагалі не підлягають стягненню, адже неможливо встановити, чи такі послуги реально були надані, а якщо і були, то чи була в цьому необхідність. Адже, як свідчать матеріали справи № 365/512/23, відповідач не подавав до суду заперечення на відповідь на відзив, не подавав він і будь-яких заперечень, пояснень стосовно заяви щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення.
Що стосується витрат на підготовку клопотання про витребування доказів (30 хв - 1000,00 грн) та заяви на ухвалення додаткового рішення з додатками (1 год - 2000,00 грн), то позивач вважає за необхідне зауважити, що подання вказаних процесуальних документів є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а відтак понесені відповідачем витрати в цій частині не були неминучими чи обов'язковими.
Відтак, такі заявлені до стягнення витрати є недоцільними та не обов'язковими, а тому й не підлягають стягненню з позивача.
Що стосується заявлених відповідачем витрат на «професійну правничу допомогу», які полягають в участі адвоката у лише двох судових засіданнях, то позивач вважає за необхідне зазначити, що такі витрати є надзвичайно завищеними та необґрунтованими, а тому підлягають зменшенню до 2000,00 грн.
Зважаючи на це, позивач вважає, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та ціну позову, а тому підлягають зменшенню та повинні становити в загальному розмірі максимум 5000,00 грн.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Костенко О.М. не з'явилися, представник відповідача направив до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без їх участі. Через канцелярію суду представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що стороною відповідача були надані беззаперечні докази понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, таким чином, заявлений представником відповідача розмір витрат на правничу допомогу є реальним та підтверджений реальними доказами. Перелік витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною відповідача, є необхідним для розгляду цієї справи, а заявлений до відшкодування розмір витрат відповідає критерію розумності та співмірності із її складністю, а отже, заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл втрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Висіцька І.В. не з'явилися, представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Суд визнав можливим розглядати справу без участі сторін, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не проводилось.
З матеріалів цивільної справи та матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат, судом встановлено, що 17 січня 2024 року Згурівським районним судом Київської області ухвалено вступну та резолютивну частину рішення у цивільній справі № 365/512/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі і гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди. Повне рішення суду складено 29 січня 2024 року. Даним рішенням у задоволенні позову відмовлено. Суд не вирішував питання розподілу судових витрат в частині понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу в межах даного рішення суду, з огляду на те, що представником відповідача під час судового засідання було зазначено про те, що заява про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу буде подана стороною відповідача протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення по справі (а.с. 164-165, 168-182).
22 січня 2024 року представник відповідача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі (а.с. 184-190). До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача додано Договір про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 (а.с. 191-195), акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 р. ( а.с. 197-198), рахунок-фактуру № 19/01 від 19 січня 2024 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 р. (а.с. 199), квитанцію від 19.01.2024 до Договору на надання правової допомоги (а.с. 200). Витрати на професійну правничу допомогу визначені у розмірі 33000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Договором про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023, укладеним між адвокатом Костенком О.М. та відповідачем ОСОБА_1 погоджено представництво інтересів позивача в усіх органах та установах без обмежень, визначено порядок розрахунку гонорару адвоката.
Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником відповідача надано Акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 року, у якому детально описані види наданих послуг із зазначенням кількості витраченого часу та вартістю таких послуг, а саме: ознайомлення з наданою замовником позовною заявою та додатками до неї на суму 4000,00 грн (2 год); підготування клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та додатками до нього на суму 500,00 грн (30 хв); пошук та аналіз судової практики, підготування відзиву на позовну заву з додатками на суму 10000,00 грн (5 год); ознайомлення з відповіддю на відзив на суму 1000,00 грн (30 хв); ознайомлення із заявою щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення на суму 500,00 грн (15 хв); підготування клопотання про витребування доказів з додатками на суму 1000,00 грн (30 хв); участь у судових засіданнях та очікування на суму 14000,00 грн (усього 7 год 12 хв); підготування заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками на суму 2000,00 грн (1 год). Витрати на професійну правничу допомогу визначені у розмірі 33000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд приходить до висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 33000,00 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи та виконаними роботами. Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником відповідача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги.
Відповідно до положень статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Надаючи оцінку наведеному розрахунку в Акті приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 року, де викладено об'єм виконаних адвокатом робіт та витрачений ним на це час, варто зазначити, що дана справа підпадає під категорію справ незначної складності, а отже витрачання 2 годин на ознайомлення із позовною заявою та додатками до неї, та 5 годин на пошук та аналіз судової практики та підготовку відзиву не є співмірним із складністю такої справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, тому час на ознайомлення із позовною заявою та підготовку відзиву на позовну заяву не повинен перевищувати 4 годин. Крім того, суд вважає, що вартість наданої погодинної правової допомоги є також завищеною. У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить суд звернути увагу на те, що рішеннями Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 та Ради адвокатів Харківської області від 21.02.2021 визначено застосування рекомендованих мінімальних ставок адвокатського гонорару, який за годину становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, та 25 відсотків мінімальної заробітної плати на день оплати відповідно і мінімально складає 1294,50 грн - 1794,00 грн. Тому суд вважає, що вартість наданих послуг з ознайомлення із позовною заявою та додатками до неї, пошук та аналіз судової практики, підготовку відзиву становить 5500,00 грн (п. 1, 3 Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023).
Суд звертає увагу на те, що в сукупності вартість за надані послуги в частині підготовки клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та додатками, ознайомлення з відповіддю на відзив, із заявою щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення та в частині підготовки клопотання про витребування доказів в сумі 3000,00 грн також є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг), а тому вартість таких послуг не повинна перевищувати 1500,00 грн. (п. 2, 4, 5, 6 Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023).
Щодо витрат на правничу допомогу в частині участі у судових засіданнях та очікування суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, у частині першій статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
В Акті приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 у пункті 7 вказаний вид наданої послуги «Участь у судових засіданнях та очікування» із зазначенням дат та годин судових засідань, а саме: 20.10.2023 з 11 год 00 хв до 12 год 59 хв (1 год 59 хв) та 17.01.2024 із 12 год 00 хв до 17 год 11 хв (5 год 13 хв).
Із протоколу судового засідання в режимі відеоконференції № 2359914 від 17.01.2024 вбачається, що засідання розпочалося о 12 год 00 хв. О 15 год 15 хв суд видалявся у нарадчу кімнату для прийняття рішення по справі. Із нарадчої кімнати суд вийшов о 17 год 11 хв і закінчив оголошувати вступну та резолютивну частину рішення суду о 17 год. 13 хв. Представник відповідача вважає, що час перебування суду у нарадчій кімнаті відноситься до часу очікування судового засідання і відповідно підлягає оплаті. Суд зазначає, що під час перебування суду у нарадчій кімнаті надається оцінка доказів по справі, суддя формує власне переконання стосовно того, як вирішити справу, після чого приймає рішення як результат власної інтелектуально-вольової діяльності, яке викладає у вигляді письмового тексту за допомогою технічних засобів, що потребує додаткового часу та зусиль. Тому час перебування судді у нарадчій кімнаті не регламентовано і не може бути обмежено очікуванням сторін на прийняте рішення. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу за безпосередню участь представника відповідача у судовому засіданні у розмірі 6500,00 грн.
При цьому, вартість інших послуг - підготування заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками, суд вважає їх спірмірними з виконаним обсягом робіт та витраченим на це часом.
За таких обставин, з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, враховуючи кваліфікацію та досвід роботи представника відповідача, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у Акті приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023, тому сума витрат на правничу допомогу підлягає частковому зменшенню.
На необхідність дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат неодноразово звертав увагу Верховний Суд.
Велика Палата у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Суд звертає увагу на те, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), не виключає обов'язку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.
Відтак, суд вважає, що обгрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500(п'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
З огляду на це, суд вважає за необхідне заяву представника відповідача - адвоката Костенка О.М. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення понесених судових витрат задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 273, 354, 355 ЦПК України,
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костенка Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення понесених судових витрат - задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомо) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП невідомо.
Головуючий суддя Л.М. Кучерява