Справа № 358/1548/19 Провадження № 1-кс/358/75/24
02 лютого 2024 року м. Богуслав
Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на постанову т.в.о. начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 08.01.2024 року про закриття кримінального провадження № 12016110090000331 від 01.07.2016,-
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Богуславського районного суду Київської області зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить скасувати постанову т.в.о. начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 08.01.2024 року про закриття кримінального провадження № 12016110090000331 від 01.07.2016.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на неповноту досудового розслідування. На переконання скаржника, дізнавач не здійснив усіх можливих та необхідних слідчих дій, направлених на з'ясування обставин кримінального провадження та встановлення істини у справі. Зокрема, зі змісту показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не вбачається, що роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проводились в зоні відчуження - пристань Плютовище (с.Опачичі) Чорнобильського району, як зазначено в довідці ОСОБА_9 ; дізнавачем не вирішено питання про тимчасовий доступ до документів щодо нарахування працівникам Богуславської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці треста «Облагродорстрой» зарплати за липень 1987, на підставі яких ОСОБА_9 склав та видав довідку від 06.11.1992 року №180, згідно з якою він з 06.07.1987 по 22.07.1987 перебував у відрядження в зоні відчуження - пристань Плютовище (с.Опачичі); в постанові про закриття не викладено мотиви, з яких дізнавач не приймає до уваги інформацію департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 11.05.2016, згідно з якою відомості щодо залучення Богуславської МШБД до робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні. Крім того, дізнавачем не перевірялись викладені в заяві доводи про вчинення ОСОБА_9 службового підроблення, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Мотивувальна частина постанови не містить відомостей про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови. Таким чином, оскаржувана постанова, на переконання скаржника, є незаконною, необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник скаржника - адвокат ОСОБА_3 доводи скарги підтримав з підстав в ній зазначених та просив задовольнити. Додатково зазначив, що допиті дізнавачем свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не з'ясовувалося питання щодо перебування ОСОБА_9 в с.Опачичі; в оскаржуваній постанові відсутнє викладення обставин щодо результатів тимчасового доступу до речей і документів - до відомостей про нарахування заробітної плати за 1987 рік; дізнавачем не надано оцінки інформації департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 11.05.2016, згідно з якою відомості щодо залучення Богуславської МШБД до робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні; дізнавачем не надано оцінки щодо наявності в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
В судовому засіданні дізнавач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги та суду показав, що в даному кримінальному провадженні проведені всі необхідні слідчі дії та 08.01.2024 року прийнято законне та обгрунтоване рішення. З цих підстав в задоволенні вимог скарги просить відмовити. Щодо обставин допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 зазначив, що саме на допиті вказаних свідків наполягав заявник ОСОБА_11 та вони були допитані про відомі їм обставини залучення ОСОБА_10 до робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; щодо місця виконання робіт ОСОБА_9 зазначив, що було кілька бригад; щодо тимчасового доступу до речей і документів зазначив, що ним здійснений доступ до відомостей про нарахування заробітної плати за 1987 рік, вилучені оригінали вказаних документів, призначення експертизи є недоцільним, оскільки оригінали документів не містять виправлень. Про результати огляду документів не зазначено в оскаржуваній постанові.
Слідчому судді надані для огляду матеріали кримінального провадження № 12016110090000331.
Заслухав доводи представника скаржника, дізнавача, дослідив матеріали кримінального провадження № 12016110090000331, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Матеріалами провадження підтверджено, що скаргу подано у встановлений ст. 304 КПК України десятиденний строк.
Судовим розглядом встановлено, що сектором дізнання відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 12016116090000331 від 01.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Обставинами досудового розслідування стала заява ОСОБА_5 від 04.02.2016 року про те, що, на його думку, ОСОБА_9 незаконно зробив собі посвідчення ліквідатора ЧАЕС. Згідно пояснень ОСОБА_5 від 04.02.2016 він особисто разом із ОСОБА_9 перебував на території зони відчуження, та яка не підлягає видачі посвідчень як ліквідатора. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_9 має таке посвідчення, та на його ( ОСОБА_11 ) думку, воно є незаконним.
Слідчим суддею було встановлено, що під час проведення перевірки обставин, викладених у повідомленні за заявою ОСОБА_5 допитані:
-свідок ОСОБА_5 згідно протоколу допиту від 08.08.2016, який підтвердив обставини, викладені в його заяві від 04.02.2016;
-свідок ОСОБА_9 згідно протоколу допиту від 17.12.2022, який показав, що працював в Богуславській МШБД з 1968 року по червень 1999 року, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та 01.12.1992 року отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії, доводи ОСОБА_5 вважає надуманими;
-свідок ОСОБА_7 згідно протоколу допиту від 08.06.2023, який показав, що з 1971 року по 2001 рік працював в Богуславській МШБД. Від організації направлялися бригади до району ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС. В одній з бригад був він, однак точного часу та року не пам'ятає. В якому саме населеному пункті була його бригада він не пам'ятає, однак пригадує, що дорожній знак біля місця виконання дорожньо-будівельних робіт вказував, що до Чорнобильської АС 28 км, неподалік села Зелений Мис;
-свідок ОСОБА_8 згідно протоколу допиту від 09.06.2023, який показав, що працював в Богуславській МШБД в 1986. Разом зі своєю бригадою він був відряджений для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС. У відрядженні також був і ОСОБА_9 . Останній забирав у нього техніку із зони ураження, а саме з відстані приблизно 1 км від зірваного реактора;
-свідок ОСОБА_6 згідно протоколу допиту від 08.01.2024, який показав, що після аварії на Чорнобильській АЕС в саме в 1986 він працював на посаді водія в Богуславській МШБД. Був відряджений терміном на 1 місяць в 30-ти кілометрову зону, а саме в с. Королівка Київська область. Під час відрядження він особисто бачив ОСОБА_9 на об'єктах, де вони працювали, оскільки на той час ОСОБА_9 був начальником МШБД.
Згідно наявного в матеріалах кримінального провадження листа завідувача КУ БМР «Богуславський трудовий архів» ОСОБА_12 від 30.08.2023 № 01-09/24, в особовій справі працівників та відомостях по нарахуванню зарплати за 1986-1988 роки архівного фонду № 19 Богуславське аграрне шляхо-будівельне підприємство «Агрошляхбуд» КУ БМР «Богуславський трудовий архів» наявні дані про роботу ОСОБА_9 .
Крім того, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.12.2023, дізнавачем отриманий доступ до відомостей нарахування заробітної плати працівникам Богуславської МШБД за 1987 рік в паперовому вигляді.
В судовому засіданні дізнавач ОСОБА_4 зазначив, що з урахуванням оглянутих документів нарахування заробітної плати працівникам Богуславської МШБД за 1987 рік, ознак підробки на них не виявлено, тому призначення експертизи є недоцільним.
Згідно листа Департаменту соціального захисту населення від 18.02.2016 № 05-53-269 на адресу Богуславського відділення поліції, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 на ім'я ОСОБА_9 було видано Київською облдержадміністрацією, за поданням Богуславської райдержадміністрації, на підставі довідки Богуславської МДБД від 06.11.1992 року № 180, згідно з даними якої ОСОБА_9 був направлений в зону відчуження с.Опачичі Чорнобильського району Київської області в період з 06.07.1987 по 22.07.1987. Дане посвідчення перереєстроване Тимчасовою комісією з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» (протокол №8 від 24.07.1997 року) на підставі довідки Богуславського аграрного шляхово-будівельного підприємства від 14.07.1997 року № 49,50, виписка з наказу від 03.07.1987 №20 та виписки з книги нарахування заробітної плати за 1987 рік.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявні:
-довідка Треста «Облагродорстрой» Богуславської МШБД від 06.11.1992 № 180 про перебування ОСОБА_9 в пристані Плютовище (с.Опачичі) Чорнобильського району з 06.07.1987 по 22.07.1987;
-довідка Богуславського аграрного шляхово-будівельного підприємства від 14.07.1997 року № 50 про відрядження ОСОБА_9 для виконання робіт в пристані Плютовище с.Опачичі для виконання робіт по дезактивації доріг, розгрузки та перевезення ШБМ згідно наказу № 20 від 03.07.1987 року з 06.07. по 22.07.1987 із виплатою додаткової заробітної плати;
-довідка Богуславського аграрного шляхово-будівельного підприємства від 14.07.1997 року № 49, що ОСОБА_9 дійсно був відряджений згідно наказу № 20 від 03.07.1987 до пристані Плютовище с.Опачичі для виконання робіт по дезактивації доріг, розгрузки та перевезення ШБМ в Чорнобильській та Поліський райони і виконував свої обов'язки там з 06.07.1987 по 22.07.1987;
-копії відомостей нарахування заробітної плати працівникам Богуславської МШБД із зазначенням сум доплат ОСОБА_9 за участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
08.01.2024 дізнавачем винесено оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ч. 1 п.п. 1, 2, 3 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Відповідно до ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому, за змістом ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого, дізнавача та прокурора.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування злочинівм здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків у формі дізнання в порядку, передбаченому цим кодексом. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ст. 283, 284 КПК України.
Статтею 40-1 КПК України передбачено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється.
Слідчий суддя вважає висновки дізнавача в оскаржуваній постанові обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам кримінального процесуального закону України та мотивам, які стали підставою для винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з вказаними висновками щодо відсутності в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, оскільки вказані висновки грунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12016110090000331 дізнавачем проведено повне та неупереджене розслідування вказаного кримінального провадження.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи зазначеної постанови, в судовому засіданні встановлено не було. Доводи скарги не містять обставин і доводів тієї неповноти досудового розслідування, яка б у випадку її проведення могла суттєво вплинути на результат рішення дізнавача, оскільки ним під час досудового розслідування було проведено значну кількість слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, з метою перевірки обставин, викладених в тому числі в заяві ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення.
Щодо доводів представника скаржника про скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження з підстав неповноти проведеного дізнання, слідчий суддя зазначає, що вказані ухвали були виконані дізнавачем з урахуванням вимог ст.40-1, 91, 92, 94 КПК України та вказівок процесуального керівника.
Щодо доводів представника скаржника про відсутність запитань до свідків, щодо присутності ОСОБА_9 в селі Опачичі, слідчий суддя зазначає, що допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надали покази про відомі їм обставини з урахуванням того, що з часу події пройшло багато часу. Разом із тим, їх покази узгоджуються з наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Відсутність такого питання, на переконання слідчого судді, не свідчить про неповноту дізнання.
Щодо доводів представника скаржника про наявність в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а не ч.1 ст.358 КК України, що залишилось поза увагою органу досудового розслідування, слідчий суддя зазначає наступне.
Порядок роботи з ЄРДР регламентований Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення при первісному внесенні відомостей до ЄРДР є попередньою. Вона може змінюватися в процесі досудового розслідування і ці відомості також потім вносяться до ЄРДР (із зазначенням статті).
Крім того, визначенням попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення згідно п.8 розділу 1 Положення наділені реєстратори, якими є: прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - уповноважені особи інших підрозділів).
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Розглядаючи скаргу, слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), №15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Системний аналіз положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, п. 1 розділу 2 Положення дає підстави для висновку, що слідчий, дізнавач, прокурор вносить відомості до ЄРДР про попередню правову кваліфікацію повідомленого правопорушення з певною свободою розсуду, тобто може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Відтак питання кваліфікації кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями останніх.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя відхиляє доводи представника скаржника щодо помилкової правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Щодо доводів представника скаржника про наявність листа Департаменту соціального захисту населення від 11.05.2016 №05-53-894, адресованого представнику скаржника, про відсутність інформації щодо залучення Богуславської МШБД до робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, слідчий суддя зазначає наступне. В матеріалах кримінального провадження наявний лист Департаменту соціального захисту населення від 18.02.2016 № 05-53-269 на адресу Богуславського відділення поліції, яким орган досудового розслідування повідомлено про підстави видачі ОСОБА_9 посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» та підстави перереєстрації даного посвідчення Тимчасовою комісією з питань проведення перевірки правильності видачі. Вказаний лист містить вичерпну інформацію з питання підстав отримання ОСОБА_9 посвідчення.
Незгода скаржника із прийнятим дізнавачем рішенням про закриття кримінального провадження фактично містить його власну оцінку фактичним обставинам справи, що на думку суду є безпідставним і не має судової перспективи.
Таким чином, слідчим суддею не встановлена неповнота досудового розслідування за доводами скарги, яка б у разі проведення певного кола слідчих дій могла суттєво вплинути на результат досудового розслідування, а відтак, слідчий суддя вважає, що дізнавачем зроблено вірний висновок про закриття кримінального провадження.
За приписами ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування. Рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова слідчого складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньої оцінки отриманих фактичних даних.
Закриваючи кримінальне провадження, дізнавач в оскаржуваній постанові зазначив, що в ході проведення досудового розслідування не було зібрано достатніх даних, що вказували б на наявність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Відсутність в оскаржуваній постанові посилань на документи, оглянуті в ході тимчасового доступу та аналізу листа Департаменту соціального захисту від 11.05.2016 № 05-53-894, не можуть бути єдиною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Так, як пояснив дізнавач в судовому засіданні, ознак підробки бухгалтерських документів не виявлено, що свідчить про недоцільність проведення експертизи в документах, вилучених в ході тимчасового доступу. Щодо листа Департаменту, слідчий суддя зазначає, що в матеріалах провадження наявний лист Департаменту на адресу відділення поліції від 18.02.2016 із викладом обставин видачі ОСОБА_9 посвідчення та вказана в листі інформація узгоджується з іншими доказами в даному провадженні.
На переконання слідчого судді, скасування постанови лише з підстав не зазначення дізнавачем в ній всіх доказів, наявних в кримінальному провадженні, свідчитиме про надмірний формалізм суду, оскільки при розгляді скарги не встановлено порушень дізнавачем вимог щодо всебічності та повноти проведеного ним дізнання.
Аналізуючи дані, зібрані в ході судового розгляду, слідчий суддя вважає достатнім акцентувати увагу на тому, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Зібрані в ході досудового розслідування докази оцінені дізнавачем з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що відповідає вимогам ст. 94 КПК України.
З урахуванням вищенаведеного, висновок органу досудового розслідування в особі т.в.о. начальника сектору дізнання відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 08.01.2024 року про закриття кримінального провадження № 12016110090000331 від 01.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході досудового розслідування, та ґрунтується на нормах діючого законодавства.
Слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 та скасування вказаної постанови.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1