Справа № 350/185/24
Номер провадження 1-кс/350/72/2024
01 лютого 2024 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Рожнятівського відділення Калуської окружної прокуратури,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
скаржника ОСОБА_3
та його представника ОСОБА_5 ,
суд
ОСОБА_3 звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із скаргою, у якій просив: визнати протиправною бездіяльність прокурора Рожнятівського відділення Калуської окружної прокуратури ОСОБА_6 по невнесенню відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання 11.01.2024 його заяви про вчинення кримінального правопорушення; зобов'язати прокурора Рожнятівського відділення Калуської окружної прокуратури ОСОБА_6 невідкладно, відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести відповідні відомості щодо слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань; визнати його по вказаному кримінальному провадженні потерпілим, та вручити йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого; направити кримінальне провадження по підслідності до П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Івано- Франківськ).
Свою скаргу скаржник мотивує тим, що 10.01.2024 він через пошту заказним листом на ім'я прокурора Рожнятівського відділення Калуської окружної прокуратури ОСОБА_6 направив заяву про вчинення слідчим слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК України та просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування, та направити його по підслідності до П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Івано-Франківськ). Як відомо з інформації на сайті «Укрпошти» вказану заяву отримано уповноваженою особою прокуратури 11.01.2024. Підставою його звернення з вказаною заявою про вчинення злочину до прокуратури стали незаконні, на його думку дії вказаного слідчого при підготовці обшуку та проведенні обшуку на належних йому та його родині земельних ділянках, житлових та нежитлових спорудах, незаконне відкриття кримінального провадження та безпідставне вилучення у нього законно придбаних лісоматеріалів та вивезення їх у невідомому мені напрямку.
Під час проведення обшуку 18 грудня 2023 року на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, які надали дозвіл на проведення обшуку, та з подальшими діями групи слідчих при проведенні обшуку, вилучено у нього всі бухгалтерських документи та майно. Слідчими умисно допущено перевищення службових обов'язків та зловживання посадовим становищем направленим на неправомірне заволодіння його майном, що завдає йому значної шкоди. Зазначає, що у нього вилучили всю бухгалтерську документацію, зокрема всі підтверджуючі документи на наявні у нього лісоматеріали різних порід, не відобразивши в протоколі обшуку дані кожного з таких документів, зокрема номерів ТТН, коли, ким і кому вони видані, на яку кількість, породу та сортність лісоматеріалів. Також йому не надали можливості скопіювати документи, які у нього вилучили. При проведенні обшуку, вважаючи, що є порушенням знаходження на його території лісоматеріалів з яких були зірвані пластикові бірки з ідентифікуючими даними, працівники поліції прийняли на його погляд незаконне рішення про вилучення даних лісоматеріалів та переміщення їх в інше місце, за межі Івано- Франківської області. При цьому йому не дають жодних документів куди і кому передали на зберігання його майно, лісоматеріали, та в яких умовах вони зберігаються.
Слідчі не реагували на його пояснення, що він як підприємець, діючи на свій власний розсуд, закуповує лісодеревину на аукціонах, про що надав відповідні документи, а відсутність ідентифікаційних бірок на колодах у нього на території пояснюється тим, що колоди підготовлювалися під переробку на пиломатеріал, і тому з метою дотримання правил техніки безпеки пластмасові бірки з колод зривалися, щоб уникнути травмування працівників та затуплення пил. Про наявність на колодах бірок, при їх перевезенні свідчать сліди їх кріплень на колодах. Також в порушення вимог п.9 ст.236 КПК України після закінчення обшуку, слідчий не вручив другий примірник протоколу обшуку ні йому, ні його дружині, ОСОБА_8 , хоча обіцяв це зробити, та дав йому підписати протокол обшуку, що копія йому вручена, таким чином обдуривши його.
Проаналізувавши дії працівників поліції які проводили у нього обшук та вилучення лісоматеріалів, він прийшов до висновку що всі їхні дії направлені на те, щоб заволодіти його майном та вивезти його в невідомому напрямку, оскільки будь-які слідчі дії ні з ним, ні як йому відомо, з іншими особами, вказаними в ухвалі суду про обшук, не проводяться до цього часу.
Досліджуючи ухвалу Печерського районного суду м. Київ, відомо, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001950 від 19.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, та вказано що до складу злочинної групи з чітким розподілом ролей входять:
ОСОБА_9 , директор філії «Осмолодське лісове господарство - організував та контролює протиправну діяльність групи осіб;
ОСОБА_10 , головний лісничий філії «Осмолодське лісове господарство» - здійснює контроль протиправної діяльності на місцях вирубки деревини;
ОСОБА_11 , лісничий Гринківського лісництва філії «Осмолодське лісове господарство» - безпосередньо організовує та контролює процес вирубки на території підконтрольній лісництвам,
ОСОБА_12 - довірена особа головного лісничого, організовує та здійснює незаконні вирубки на ділянках які входять до вищезазначеної філії «Осмолодське лісове господарство»
ОСОБА_13 , здійснює закупівлю незаконно вирубленої та не облікованої деревини;
ОСОБА_3 , здійснює закупівлю незаконно вирубленої та не облікованої деревини;
ОСОБА_14 , здійснює закупівлю незаконно вирубленої та не облікованої деревини;
- ОСОБА_15 здійснює закупівлю незаконно вирубленої та не облікованої деревини;
До жодної злочинної групи він, ОСОБА_3 , не входив та не входить, здійснюю свою підприємницьку діяльність відповідно до закону.
Однак вважає, що вищевказане кримінальне провадження зареєстроване незаконно, та всі слідчі (розшукові дії) які проводяться в його межах, в тому числі обшуки, є незаконними, оскільки проводяться не уповноваженим органом.
Вказані в ухвалі суду особи, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відповідно до Постанови КМ України від 16 вересня 2009 року № 976, Лісового Кодексу України, є посадовими особами правоохоронного органу, і відповідно до вимог ч. 4 ст. 216 КПК України, кримінальні правопорушення вчинені особами правоохоронного органу здійснюють виключно слідчі органів Державного бюро розслідувань.
Стверджує, що слідчі Головного слідчого управлінням Національної поліції України які готували клопотання до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про проведення обшуку, свідомо знали про те, що вказане кримінальне провадження не належить до їхньої підслідності, умисно схилили слідчого суддю на вчинення порушення, чи постановлення незаконної ухвали про обшук, свідомо перевищували встановлені законом повноваження клопочучи про проведення обшуку, а в подальшому проводячи його у нього, та безпідставно вилучаючи його майно, лісоматеріали, зловживали владою та службовим становищем, умисно перевищували надану їм законом владу та службові повноваження, з метою незаконного заволодіння під час обшуку моїм майном, що завдало йому, скаржнику, істотної шкоди.
Вважає що слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України, ОСОБА_7 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 364, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, проводячи обшук на території земельних ділянок ОСОБА_3 , та його родичів, незважаючи на наявність документів що підтверджують купівлю фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , лісоматеріалів на аукціонах, наявність товаро-транспортних накладних на лісоматеріали, наявні на земельних ділянках, з використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, вчинив вилучення вказаних лісоматеріалів та вивіз їх в невідомому напрямку, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_3 .
Також вважає, що слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України, ОСОБА_7 вчинив злочини передбачений ч. 1 ст. 365 КК України. а саме перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень.
Будучи ознайомлений з вимогами КПК України, зокрема ч. 4 ст. 216, якою встановлено, що розслідування кримінальних правопорушень вчинених особами правоохоронного органу здійснюють виключно слідчі органів Державного бюро розслідувань, достеменно знаючи що ОСОБА_9 , є директором філії «Осмолодське лісове господарство ОСОБА_10 , є головним лісничим філії «Осмолодське лісове господарство», ОСОБА_11 , є лісничим Гринківського лісництва філії «Осмолодське лісове господарство», які в силу постанови КМ України від 16 вересня 2009 року № 976, Лісового Кодексу України, є посадовими особами правоохоронного органу, не маючи повноважень слідчого органу Державного бюро розслідувань, в кримінальному провадженні № 12023000000001950 від 19.10.2023 року провів обшуки на території земельних ділянок ОСОБА_3 , незаконно вилучивши та організувавши вивезення та вивізши в невідомому напрямку лісоматеріали що на підставі належних документів є власністю ОСОБА_3 , загальною кубомасою 450 метрів кубічних деревини, на суму 1530000 грн., що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам ОСОБА_3 .
Внесення вказаних у його заяві відомостей у ЄРДР це не право, а обов'язок прокурора. Станом на 25.01.2024, відповідні відомості в ЄРДР не внесені, витягу з ЄРДР йому не надано, потерпілим не визнано та не вручено пам'ятку потерпілого, не допитано у вказаній справі. Вважає, що слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 має понести кримінальну відповідальність
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_5 подану скаргу підтримали з викладених у ній підстав, та просили заявлені вимоги задоволити.
У судовому засіданні прокурор Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 доводи скарги ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що прокурор ОСОБА_6 не є керівником відповідної прокуратури та самостійно не приймає рішень щодо заяв та скарг, які надходять до відповідної прокуратури і йому не доручалося внесення відомостей до ЄРДР по заяві ОСОБА_3 . Тому вимога скаржника про визнання протиправною бездіяльності прокурора ОСОБА_6 є безпідставною. Щодо злочину, відомості про яке ОСОБА_3 просить внести до ЄРДР та про обставини вчинення якого зазначає у скарзі, прокурор ОСОБА_4 пояснив, що оцінку законності дій працівників Головного слідчого управління Національної поліції України про проведені досудового розслідування кримінального можуть надати працівники органу прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні. Твердження скаржника про те, що обшук на його земельних ділянках були проведені незаконно, в результаті чого було вилучено відповідне майно є необгрунтованими, оскільки відповідні обшуки були проведені на підставі ухвали слідчого судді, ставити під сумнів законність якої є недоречним. Також прокурор зазначив, що ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначає про інші обшуки та ухвали слідчого судді, ніж та яка є серед матеріалів скарги, однак не конкретизує які ще обшуки були проведені, та які є ще ухвали слідчого судді є у нього, що на думку прокурора свідчить про намір скаржника представити суду не всі відомі йому обставини справи та неповно відобразити обставини справи.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши скаргу та дослідивши матеріали, подані на її обґрунтування, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як стверджує ОСОБА_3 , 10.01.2024 він надіслав через поштове відділення до Рожнятівського відділення Калуської окружної прокуратури заяву про вчинення злочину, з вимогою внести відомості в ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.365 КК України.
З пояснень прокурора ОСОБА_4 та наданих ним документів слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_3 про вчинення злочину з вимогою внести відомості в ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.365 КК України поступила до Рожнятівського відділення Калуської окружної прокуратури 11.01.2024.
15.01.2024 керівником Калуської окружної прокуратури на заяву про вчинення злочину на вимогу внести відомості в ЄРДР ОСОБА_3 надано відповідь, зокрема про те, що працівники Калуської окружної прокуратури не здійснюють процесуальне керівництво під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України а тому не мають права давати оцінку законності дій працівників Головного слідчого управління Національної поліції України про проведені досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2023.
Як зазначено вище, статтею 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 та ч.7 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підсудності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства, відомості, викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин вносяться до ЄРДР. Рішення щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення за обставин, викладених в заяві про злочин, може бути прийнято слідчим, прокурором лише за результатами проведеного розслідування, яке розпочинається разом з внесенням відомостей про злочин до ЄРДР.
Враховуючи те, що положеннями ч.4 ст.214 КПК України не допускається будь-яка відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, то службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію таких заяв і повідомлень, зобов'язана вирішити питання у порядку ст.214 КПК України.
Слідчим суддею взято до уваги пояснення представника Калуської окружної прокуратури щодо того, що її працівники не здійснюють процесуальне керівництво під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, та не мають права давати оцінку законності дій працівників Головного слідчого управління Національної поліції України про проведені досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2023 та надано їм оцінку, про що зазначено вище.
Разом з тим, однією із вимог скаржника була вимога внести відомості в ЄРДР, однак прокурором не надано обґрунтованої відповіді на неї.
Оскільки відомості про кримінальні правопорушення, викладені в заяві про кримінальні правопорушення від 10.01.2024 належним чином не перевірені, обгрунтованого рішення щодо доводів заявника прокурором ні заявнику, ні слідчому судді не надано, тому заява ОСОБА_3 від 10.01.2024 про вчинення злочину, підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.214 КПК України.
Згідно зі ст.303 КПК України, якою визначено повноваження слідчого судді при розгляді скарг на бездіяльність прокурора, положення цієї статті не містять норм, які наділяють слідчого суддю повноваженнями визначати кваліфікації діяння при внесенні відомостей до ЄРДР, а отже, враховуючи вимоги ч.1, 3 ст.26, ч.1 ст.36, ч.4 ст.214 КПК України, ці повноваження належать безпосередньо прокурору, або іншій службовій особі, уповноваженій на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, тому у задоволенні вимоги скаржника про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.1 ст.365 КК України, слід відмовити.
Стосовно вимоги скаржника визнати протиправною бездіяльність прокурора Рожнятівського відділення Калуської окружної прокуратури ОСОБА_6 по невнесенню відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя звертає увагу на те, що такої форми захисту порушеного права скаржника в порядку ст.303 КПК України, та ухвалення відповідного рішення згідно з частиною 2 статті 307 КПК України не передбачено. При цьому скаржник не мотивує, в чому проявилася бездіяльність прокурора ОСОБА_6 та чому саме цього прокурора, тому бездіяльності посадових осіб Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури щодо заяви скаржника слідчий суддя не вбачає, а тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
Що стосується вимоги скаржника визнати його потерпілим та вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, слід зазначити наступне.
ОСОБА_3 звертаючись 10.01.2024 із заявою про вчинення злочину не просив визнати його потерпілим (ч.7 ст.55 КПК України), однак питання про визнання ОСОБА_3 потерпілим може бути вирішено особами, визначеними ст. 55 КПК України та у відповідності до вимог цієї норми.
Щодо зобов'язання прокурора направити кримінальне провадження по підслідності до П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Івано- Франківськ) слід зазначити таке.
За змістом ч.2 ст. 218 КПК України прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов'язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
Відповідно до ч. 5 даної статті у разі виникнення спорів про підслідність вони вирішуються керівником органу прокуратури вищого рівня. Прокурор має право визначити територіальну підслідність після того, як одержить від слідчого повідомлення про початок досудового розслідування, доручивши іншому слідчому здійснити провадження за кримінальним правопорушенням.
Отже, повноваження щодо визначення підслідності належать виключно до компетенції прокурора, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, який своєю постановою визначає підслідність злочину.
Аналіз змісту КПК України також свідчить, що його норми не передбачають компетенції суду (слідчого судді) втручатися в порядок визначення органу досудового розслідування, оскільки це є виключним повноваженням сторони обвинувачення. Зазначений висновок обумовлюється і порядком розгляду спорів про підслідність, який визначений ч.5 ст.218 КПК України.
Отже, питання визначення органу досудового розслідування є компетенцією прокурора, який бере участь у кримінальному провадженні. Враховуючи зазначене, слідчий суддя позбавлений процесуальних повноважень втручатися у зміст такої компетенції, тому вимога скаржника про зобов'язання прокурора направити кримінальне провадження по підслідності до П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Івано- Франківськ) є необґрунтованою.
За наведених вище мотивів, скаргу ОСОБА_3 слід задоволити частково та зобов'язати прокурора Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_3 від 10.01.2024 про вчинення злочину, відповідно до вимог ст.214 КПК України
Керуючись ст.ст.214, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області - задоволити частково.
Зобов'язати прокурора Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_3 від 10.01.2024 про вчинення злочину відповідно до вимог ст.214 КПК України.
У задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1