Справа № 348/3014/23
Провадження № 3/348/67/24
01 лютого 2024 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області відділ адміністративної практики Департаменту Патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, працюючого в ТОВ "Вінтертайм", проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП,
24 листопада 2023 року о 10:07 годині в м. Надвірна по вул. Грушевського, 65, ОСОБА_1 , будучи технічним керівником дільниці ТОВ "Вінтертайм", видав протокол технічного огляду № 01316-01423-23 на транспортний засіб CARNEHL CHKSIA, державний номерний знак НОМЕР_1 з порушенням вимог законодавства у сфері здійснення ОТК, а саме: додатку 5 до протоколу 4.3.3.1 - ліхтар не відповідає вимогам, чим порушив вимоги п. 1.5 ПДР.
Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ААБ № 204403 від 07.12.2023, довідкою про перевірку технічного стану від 27.11.2023, світлинами та іншими матеріалами справи.
В судові засідання, які було призначене на 16.01.2024 та 01.02.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся шляхом відправлення судової повістки за місцем його проживання. Судові повістки повернуті без вручення з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП При розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченої ст. 127-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Враховуючи, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області, про що свідчить його підпис в протоколі, правильність адреси місця проживання засвідчив своїм підписом в протоколі, зацікавленості в розгляді справи не виявив, судові повістки не отримував, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 12 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137, передбачено, що обов'язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою ідентифікації транспортного засобу, звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності.
Відповідальність за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП передбачена за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, сумніву у його винуватості у суду немає.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв'язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягувався, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 127-1 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 23, 35, 40-1, 127-1, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 КУпАП України.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 204403 від 07.12.2023).
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О. Ю. Максименко