Справа № 347/2/24
Провадження № 2/347/212/24
01 лютого 2024 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та повернення безпідставно стягнутих коштів,
Позивач звернувся суд із позовом до відповідачки про припинення стягнення аліментів та повернення безпідставно стягнутих коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Косівського районного суду від 10.12.2020р. вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 у ПАТ «Галичина-Авто» щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років. Вважає, що оскільки повнолітній син припинив навчання 30.06.2022р., а тому і його утримання повинно бути припинено, оскільки в силу вимог ч.2 ст.199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання. А тому, просить припинити стягнення аліментів, згідно рішення суду від 10.12.20202р. з 30.06.2022р., тобто з часу припинення сином навчання та стягнути з відповідачки безпідставно набуті кошти.
Позивач подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.
Відповідачка про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомила.
При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідачка була повідомлена про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України Косівський районним судом Івано-Франківської області була постановлена ухвала від 01.02.2024 року про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був студентом денної форми навчання Вищого професійного училища №21 м.Івано-Франківська за інтегрованим навчальним планом підготовки кваліфікованих робітників та фахових молодших бакалаврів, що стверджується довідкою №158 від 02.06.2020р. та копією учнівського квитка ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 .
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 цього Кодексу).
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановлено в судовому засіданні рішенням Косівського районного суду від 10.12.2020р. вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 у ПАТ «Галичина-Авто» щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно характеристики Вищого професійного училища №21 м.Івано-Франківська від 09.01.2023р. ОСОБА_4 навчався у вищому професійному училищі №21 м. м.Івано-Франківська з 01.09.2019р. по 30.06.2020р. за професією «Електрогазозварник», з 01.09.2020р. по 30.06.2022р. навчався за спеціальністю «Прикладна механіка», освітньо-професійна програма «Зварювальне виробництво». На даний час інформацією про місце перебування випускника ОСОБА_3 навчальний заклад не володіє.
Тобто, з наведеного видно, що повнолітня дитина ОСОБА_3 припинив навчання у Вищому професійному училищі №21 м.Івано-Франківська 30.06.2022р.
Згідно ч.2 ст.199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом припинення стягнення аліментів по рішенню Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2020р. у справі №347/1154/20.
На підставі наведеного, ст.ст.180-185, 199 СК України та керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд , -
Позов задоволити частково.
Припинити із 30.06.2022року стягнення аліментів по рішенню Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2020р. у справі №347/1154/20 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 у ПАТ «Галичина-Авто» щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Крилюк М.І.