Справа № 346/494/24
Провадження № 2-о/346/75/24
01 лютого 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю секретаря Вербіщук О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Романенчука Андрія Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
в заяві вказано, що заявниця проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 .
Після розірвання відносин ОСОБА_2 періодично вчиняє щодо заявниці неправомірні дії, внаслідок чого вона зверталася із відповідними заявами в поліцію, де зафіксовано вказані обставини. ОСОБА_2 майже завжди агресивний та небезпечний, він вишукує зустрічі із заявницею, приходить до місця її проживання, під час чого завжди висловлюється в її адресу нецензурними словами, словесно погрожує фізичною розправою, кидає камінням у вікно будинку, чим вчиняє акт психологічного насильства щодо заявниці.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, винесеною у справі №346/4491/23 від 21.08.2023 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення щодо заявниці психологічного насильства, а також відносно нього видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника з цієї ж підстави. Таким чином, заявниця є особою, яка зазнала домашнього насильства.
Після притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП його поведінка та відношення до заявника не змінилося. Останній продовжує тероризувати, погрожує фізичною розправою, а заявниця, турбуючись за своє життя та здоров'я, вимушена переховуватися від ОСОБА_2 та всіляко уникати спілкування з ним.
Тому заявниця переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення заінтересованою особою насилля та психологічного тиску, який тягне за собою негативні наслідки щодо її здоров'я, є дуже високою. Тому її представник просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , визначивши тимчасові обмеження його прав та з покладенням на нього обов'язків.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, 01.02.2024 року представник заявниці, адвокат Романенчук А.В. подав заяву про розгляд справи без його та заявниці участі, в якій зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин своїх неявок він суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
08.08.2023 року видано терміновий заборонний припис серії АА № 406520 стосовно ОСОБА_2 у зв'язку зі скоєння ним домашнього насильства 08.08.2023 року близько 13:00 год стосовно заявниці .
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 частини першої статті 1 даного Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення вказаного Закону, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Згідно ч. 2 ст. 3 цього Закону У визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» [GC], n. 55182, «Idalov v. Russia» [GC], 91183.
Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ висловленої у рішеннях «Kudla v Poland» [GC], n. 92237, «Козинець проти України», n. 52, «Лабіта проти Італії», n. 120, «Чембер проти Росії», n. 49244, поводження є «нелюдським», якщо, крім іншого, воно було умисним, застосовувалось впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. Рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», n. 145.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 року винесеній за результатами розгляду справи № 754/11171/19.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці. Отже, розглядувана заява є частково обґрунтованою. Тому слід частково задовольнити цю заяву та видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків. Зокрема, слід заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців/ тобто до 01.08.2024 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі Закону України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст.259,263-265,268,350-1,350-6ЦПК України,суд -
заяву задовольнити частково;
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , визначити наступні тимчасові обмеження прав та покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців до 01.08.2024 року;
В іншій частині заяви відмовити.
Копію рішення направити до відповідного підрозділу органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, до виконавчого органу Коломийської міської ради Івано - Франківської області.
.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду Івано - Франківського
апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Калинюк О. П.