Справа № 346/5844/23
Провадження № 2/346/285/24
30 січня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю: секретаря Тимошишин І.Л.
представника позивача адвоката Волошанської О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до П'ядицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини однією сім'єю та визнання права на земельну частку (пай),-
свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , якому на підставі сертифікату на земельну частку ( пай ) серії ІФ №025943 належало право на земельну частку (пай) розміром 51,3 в умовних кадастрових гектарах. 01.02.1999 року ОСОБА_2 склав заповіт, згідно із яким все своє майно заповів ОСОБА_3 . Оскільки остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто раніше заповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), спадщина після його смерті відкрилася не за заповітом, а за законом. Вказану спадщину, як спадкоємець четвертої черги, прийняла ОСОБА_4 , яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю на час відкриття спадщини, оскільки спадкоємців 1-3 черг, які б прийняли спадщину, у нього не було. Вона була з ним знайома з дня його одруження з ОСОБА_5 , її рідною сестрою. Зазначає, що в листопаді 1998 року ОСОБА_2 перейшов проживати до ОСОБА_4 в її господарство за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав з нею однією сім'єю до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Вони разом вели господарство, мали спільний бюджет та взаємні права, обов'язки, за спільні кошти купляли все необхідне для проживання, проводили ремонті роботи будинку та господарських споруд. ОСОБА_4 похоронила ОСОБА_2 згідно з християнськими традиціями, у неї залишилися його особисті речі та документи (пенсійне посвідчення, державний акт на право власності на земельну ділянку). Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 відкрилась спадщина за заповітом, згідно з яким остання заповіла ОСОБА_6 ( батьку позивача ) все належне їй майно. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до державного нотаріуса із відповідною заявою. 28.04.2021 року нотаріус видала їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1812 га. Однак, остання відмовила у видачі свідоцтва про право на земельну частку ( пай ) у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну частку (пай), та документів, які б підтверджували факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до дня смерті. Сертифікат на земельну частку ( пай ) втрачено, у зв'язку з чим подане відповідне оголошення. Тому позивач просить встановити факт проживання ОСОБА_4 однією сім'єю з ОСОБА_2 з листопада 1998 року до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тобто на час відкриття спадщини, та визнати за позивачем право на земельну частку (пай) у землі, розміром 51,3 в умовних кадастрових гектарах згідно із сертифікатом серії ІФ № 025943 від 21.12.1999 року, яка знаходиться на території П'ядицької сільської ради.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Її представник, адвокат Волошанська О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві.
Представник П'ядицької сільської ради в судове засідання не з'явився, 03.01.2024 року сільський голова ОСОБА_17 електронною поштою надіслав до суду листа, в якому розгляд справи просить проводити без участі представника вказаної ради, а рішення прийняти на підставі наявних доказів (а.с. 115 ).
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, свідків, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до копії актового запису про смерть № 35 від 19.10.1988 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 48 ).
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_1 , її батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що стверджується даними свідоцтва про народження від 21.05.1993 року, переклад якого з польської на українську мову проведено перекладачем ОСОБА_9 , посвідченої 27.10.1993 року державним нотаріусом Коломийської державної нотаріальної контори Маркеловою І.М. (а.с. 18, 19 ).
Відповідно до даних копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 025943, виданого 21.12.1999 року на підставі рішення Коломийської районної державної адміністрації від 22.04.1999 року № 164 та зареєстрованого 21.12.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 828, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) розміром 51,3 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває в колективній власності АПФ «Колос», що в с.Велика Кам'янка Коломийського району Івано-Франківської області (а.с. 10).
Позивачем вказано, що вказаний сертифікат втрачено та подане відповідне оголошення в газету "ЗР-Інформ" (а.с. 22).
Відповідно до заповіту, посвідченого 01.02.1989 року секретарем виконкому с. Велика Кам'янка та зареєстрованого в реєстрі за № 7, ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_3 (а.с. 13).
Згідно з даними свідоцтв про смерть серій НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Коломия Івано-Франківської області, а ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Фатівці Коломийського району Івано-Франківської області ( а.с. 12, 23).
Відповідно до довідки № 124/02-32/20, виданої 23.08.2023 року П'ядицькою сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 належала земельна частка ( пай ) розміром 51,3 в умовних кадастрових гектарах (сертифікат серії ІФ №025943), що знаходиться на території с. Фатовець Коломийського району Івано-Франківської області. Господарство за адресою: АДРЕСА_1 відносилось до колгоспного двору. Станом на 01.07.1990 року у вказаному будинку проживали: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 - дружина ( померла ). На час смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у вказаному будинку ніхто не проживав. Заповіт від імені ОСОБА_2 , посвідчений виконкомом Великокам'янської сільської ради 01.02.1989 року за № 7, не змінювався та не скасовувався (а.с. 11).
Відповідно до заповіту, посвідченого 23.06.2017 року старостою сіл Велика Кам'янка, Фатовець П'ядицької сільської ради ОТГ та зареєстрованого в реєстрі за № 23, ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 14).
Згідно з даними свідоцтв про смерть серій НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Фатовець Коломийського району Івано-Франківської області, а ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Коломия Івано-Франківської області ( а.с. 15, 20 ).
Відповідно до довідок № 43/02-32/23 та №76, виданих 07.03.2023 року Великокам'янським старостинським округом П'ядицької сільської ради, ОСОБА_4 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона проживала та була зареєстрована до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Тип двору колгоспний. Станом на 01.07.1990 року у вказаному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 та ОСОБА_10 - співжитель (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ). На час смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у вказаному будинку були зареєстровані: ОСОБА_6 - племінник ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_11 - племінник (помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ). Заповіт від імені ОСОБА_4 , посвідчений Великокам'янським старостинським округом П'ядицької сілсьької ради ОТГ 23.06.2017 року за № 23, не змінювався та не скасовувався (а.с. 17, 24 ).
Даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74891891, виданої 25.11.2023 року Коломийською державною нотаріальною конторою, стверджується, що інформація про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадковому реєстрі відсутня (а.с. 50).
27.04.2020 року позивач звернулася із заявою, справжність підпису на якій посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М., зареєстровано за № 266, про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцем якої був ОСОБА_6 , але у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщина переходить до неї, а 28.04.2021 року - із заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину ( а.с. 53, 81 ).
Даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60075921, виданого державним нотаріусом Коломийської державної нотаріальної контори Мануляк І.В. 28.04.2020 року, стверджується, що до вказаного реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи № 39 за номером у спадковому реєстрі 65784847, спадкодавець ОСОБА_4 (а.с. 80).
28.04.2021 року вказаним нотаріусом видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані з реєстрі за №251 та №250, про те, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 був ОСОБА_6 , але у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі ст. 1276 ЦК України, спадщина перейшла до спадкоємця за законом, дочки ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видані ці свідоцтва, складається із земельних ділянок, площею 0,1820 га, кадастровий номер 2623280200:02:003:0493, та площею 1,0368 га, кадастровий номер 2623280200:02:002:0667, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великокам'янської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (а.с.93, 103).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказаного державного нотаріуса від 05.07.2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом спадщину на земельну частку ( пай ), розміром 51,3 в умовних кадастрових гектарах, що належала ОСОБА_2 , спадкоємцем четвертої черги згідно зі ст. 1264 ЦК України якого була ОСОБА_4 , у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності ОСОБА_2 на вказану земельну частку (пай), та документів, які б підтверджували факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 9 ).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (подруга позивача) зазначила, що батько позивача ОСОБА_13 возив їх з ОСОБА_14 в с. Фатовець, до бабусі ОСОБА_4 , дітей у якої не було, та яка приблизно з 1998 року по 2005-2006 роки проживала з ОСОБА_2 ( в якого померла дружина) як подружжя. Вони разом вели господарство, він допомагав їй по хатніх справах, аж до дня його смерті.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні вказала, що з дитинства вона знала ОСОБА_4 , яка проживала неподалік одна, дітей не мала. У ОСОБА_4 була сестра ОСОБА_5, чоловік якої ОСОБА_16 в 1998 році (приблизно через 2-3 тижні після її смерті) пішов проживати до будинку ОСОБА_4 в с. Фатовець Коломийського району. Вони проживали як сім'я, вели господарство, спільно дбали про добробут, біля 10 років, тобто до того часу, як ОСОБА_2 помер, похованя якого також здійснювали з її будинку.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою даної статті ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
Водночас кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Згідно з положеннями п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 року в справі № 552/196/20.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлено факт проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_2 однією сім'єю з листопада 1998 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини, а відсутність правовстановлюючого документа на вищевказану земельну частку ( пай ), виданого на ім'я спадкодавця, створює перешкоди позивачу як спадкоємцю за законом набути права на це майно, тому наявна передбачена законом підстава для визнання в порядку спадкування за позивачем права на вищевказану земельну частку ( пай ).
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, ст. ст. 315, 392, 1216, 1264 ЦК України, та, керуючись ч.2 ст. 247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з листопада 1998 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини.
Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителькою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , право на земельну частку (пай) в розмірі 51,3 в умовних кадастрових гектарах згідно із сертифікатом серії ІФ № 025943 від 21.12.1999 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Відповідач: П'ядицька сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області, 78254, с. П'ядики, вул. Петлюри, 1, Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04354120.
Повний текст рішення складено 02 лютого 2024 року.
Суддя: Яремин М. П.