Справа №338/1950/23
01 лютого 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,
з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Споживчий центр" звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №13.07.2021-010000229 від 13.07.2021 року у розмірі 8200 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.07.2021 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем було укладено кредитний договір №13.07.2021-010000229, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 5000 грн строком на 14 днів. Зазначений договір укладено в порядку перекредитування/зарахування вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 5000 грн. за кредитним договором №15.04.2021-100000862 від 15.04.2021 року. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитом, яка станом на 24.12.2023 року становить 5000 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 3200 грн заборгованість за відсотками. Оскільки у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_1 не погасив, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 8200 грн заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати в розмірі 2147,20 грн судового збору.
У поданій заяві представник позивача просить справу слухати у його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв'язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 13.07.2021 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13.07.2021-010000229 про надання кредитні кошти у розмірі 5000 грн строком на 14 днів.
Відповідно до заяви про перекредитування/зарахування на підставі ст.601 ЦК України ОСОБА_1 просив зарахувати його вимогу про видачу суми кредиту у розмірі 5000 грн. за кредитним договором №13.07.2021-010000229 від 13.07.2021 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 5000 грн за кредитним договором №15.04.2021-100000862 від 15.04.2021 року.
Відповідно до виписки за рахунком відповідач користувався кредитними коштами, своєчасно не вносив платежів на повернення кредиту, відповідно до умов договору. З наданої представником позивача довідки заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №13.07.2021-010000229 від 13.07.2021 року станом на 24.12.2023 року становить 8200 грн, з яких: 5000 грн основний борг, 3200 грн проценти, нараховані за період з 13.07.2021 року по 24.08.2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зокрема, ст.1050 ЦК України визначає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Також, виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору, зважаючи на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №13.07.2021-010000229 від 13.07.2021 року в розмірі 8200 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн, заборгованості за відсотками - 3200 грн.
Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору необхідно віднести на рахунок відповідача, у зв'язку з чим з нього слід стягнути 2147,20 гривень судового збору за подання позовної заяви.
На підставі наведеного, ст. 526, 527, 530, 549, 1054 ЦК України, керуючись ст. 141, 142, 274-279, 280-285 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 8200 грн заборгованості за кредитним договором №13.07.2021-010000229 від 13.07.2021 року (яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 грн, заборгованості за процентами в розмірі 3200 грн), а також 2147,20 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий О. А. Шишко