Справа № 283/13/24
провадження №1-кс/283/59/2024
02 лютого 2024 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
слідчого СВ відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Коростенського РУП ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024060510000001 від 02.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
01.02.2024 до Малинського районного суду Житомирської області надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності (останній раз вироком від 16.11.2023 Бородянським районним судом Київської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, із встановленням іспитового терміну строком 3 роки), маючи незняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний, корисливий злочин проти власності в умовах дії воєнного стану за наступних обставин.
02.01.2024 близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ремонтної майстерні, що розташована по АДРЕСА_1 , помітив праворуч від входу жіночу сумку чорного кольору, зверху на якій лежав гаманець чорного кольору, належні ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , скориставшись тим, що увага ОСОБА_7 була прикута до налаштувань власного мобільного телефону майстром вищевказаної майстерні, шляхом вільного доступу викрав гаманець чорного кольору, вартістю 190 грн., в якому перебували грошові кошти в розмірі 520 гривень та 1 американський долар, який в перерахунку на гривню станом на 02.01.2024 становить 38,0144 грн., а також банківську карту № НОМЕР_1 . В подальшому ОСОБА_6 заховав гаманець до кишені власної куртки, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд та заподіявши при цьому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 748 гривень.
02.01.2024 було проведено огляд місця події, а саме приміщення магазину (ремонтної майстерні), що розташована по площі Соборній,2А в м. Малині Коростенського району Житомирської області.
На підставі заяви від 02.01.2024 ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції викрадений гаманець, який було оглянуто (протокол огляду місця події від 02.01.2024 та протокол огляду предмету від 02.01.2024).
Відповідно до висновку судового експерта Житомирського НДЕКЦ №СЕ-19/106-24/239-ТВ від 08.01.2024, ринкова вартість гаманця складає 190,00 грн.
05.01.2024 оформлено протокольно процедуру впізнання особи за фотознімками, згідно з якою працівник ремонтної майстерні ОСОБА_8 впізнав на фотознімку особу підозрюваного ОСОБА_6
17.01.2024 з ним проведено слідчий експеримент.
У відповідності до ст. 278 КПК України ОСОБА_6 17 січня 2024 року повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду приміщення ремонтної майстерні на площі Соборній,2А в м. Малині, в якій відбулася крадіжка; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 02.01.2024; заявою підозрюваного про добровільну згоду на видачу викраденого у ОСОБА_7 гаманця від 02.01.2024; протоколом огляду місця події від 02.01.2024 та протоколом огляду предметів, а саме викраденого чорного гаманця від 02.01.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2024; протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2024.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, тому є підстави вважати що ОСОБА_6 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурор та слідчий СВ ВП №1 клопотання підтримали та просили задовольнити.
ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили по суті клопотання, вважаючи його необґрунтованим, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, думку підозрюваного, його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванні або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_6 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ту обставину, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке, у разі визнання його винуватості, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, крім того у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, а тому підозрюваний, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що обґрунтовує позицію слідчого та прокурора про можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Крім того, визначаючись з обранням запобіжного заходу, слідчий суддя бажає зазначити наступне.
27.12.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа №369/22140/23) було застосовано запобіжний захід в виді цілодобового домашнього арешту строком на 53 діб, тобто до 18 лютого 2024 року. Водночас підозрюваним неодноразово порушувались зобов'язання покладені на нього ухвалою слідчого судді, а саме самовільно, без дозволу слідчого, залишав місце свого проживання. Таким чином, обрання іншого запобіжного заходу недоречне в зв'язку з неналежною процесуальною поведінкою підозрюваного.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_6 раніше судимий 16 листопада 2023 року Бородянським районним судом Київської області (справа №939/1689/23) за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Ікриміноване йому суспільно небезпечне діяння 02 січня 2024 він вчинив в період дії спитового строку зі іншим вироком.
На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що ОСОБА_6 має підвищену суспільну небезпечність та схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень та продовження злочинної діяльності.
Виключною метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки жоден із них не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому, підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення та те, що він не працює, однак підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 181,183,184,193,194,196,376 Кримінального процесуального кодексу України,
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Клинці Брянської області російської федерації, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, особи з інвалідністю 3-ї групи, судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, починаючи з моменту взяття під варту 02 лютого 2024 року до 02 квітня 2024 року 09 години 50 хвилин.
На підставі ст. 183 ч. 3 КПК України визначити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, що пов'язані з застосуванням запобіжних заходів, тобто 242 240,00 грн.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277 ) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення та підозрюваний підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ст. 194 ч. 5 КПК України зобов'язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою слідчого, повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя