справа № 208/699/24
№ провадження 3/208/768/24
Іменем України
01 лютого 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 31.07.2014 року Дніпровським РВ Дніпродзержинського ГУ УМВС України в Д/О, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 346351 від 18.01.2024 року, -
встановив:
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшов 31.01.2024 року матеріал адміністративної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 346351 від 18.01.2024 року, слідує, що 18.01.2021 року приблизно об 11:00 годині, ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , висловлювався грубою нецензурною лайкою, а саме гучно, чим вчинив дрібне хуліганство що порушувало спокій громадян та ображало людську гідність, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, розглядаються протягом доби з дня надходження до суду, а за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ за вищевказаною статтею, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно із роз'ясненнями пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими у п. 2 постанови від 17.10.2014 № 11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
У зв'язку з одноденним строком розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, суд не має можливості своєчасно повідомити вказану особу про дату і місце її розгляду, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП.
Оскільки явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, працівниками Національної поліції забезпечено не було, що унеможливлює розгляд справи судом у визначений законом строк, відтак протокол про адміністративне правопорушення разом з доданими до нього документами підлягає поверненню на дооформлення.
Згідно з пунктом 74 Постанови Пленуму Верховного Суду від 02 вересня 2021 року визнано, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (з наступними змінами та доповненнями) та абзацу 2 пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Крім того згідно із приписами статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень статті 254 КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол.
Вимоги до змісту протоколу встановлені статтею 256 цього Кодексу, якою було передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За змістом ст. 173 КУпАП дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивною стороною правопорушення є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе ставлення до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Таким чином, вчинення даного правопорушення передбачає обов'язкову наявність потерпілих, громадський порядок і спокій яких порушено.
Встановлено, що суть інкримінованого правопорушення викладено не чітко, не у відповідності до диспозиції ст. 173 КУпАП. Не зрозумілим є те, які саме дії та відносно кого вчиняв ОСОБА_1 , внаслідок чого було порушено громадський спокій та порядок інших громадян.
Не зважаючи на це, у якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, співробітниками поліції надано лише протокол серії ВАД № 346351 від 18.01.2024 року, в якому в графі свідки та потерпілі вказано «відсутні», хоча інспектор вказує, що ОСОБА_1 висловлювався грубою нецензурною лайкою, не зрозумілим є, хто сповістив інспектора або як йому стало відомо про те, що саме в цей час в цьому місці вчинюється правопорушення, до протоколу додано бланк пояснень, який склав інспектор СПДН ВП Кам'янського РУП лейтенант поліції А.Федоров, але встановити ким він заповнений та чий там стоїть підпис (іншими чорнилами) не є можливим, оскільки будь-яких інших документів, які б надали можливість ідентифікувати підпис у протоколі та заяві, до протоколу не долучено.
Оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Вказані вище недоліки можуть стати підставою для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, складеної на підставі такого протоколу. Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, таких як пояснення свідків, потерпілих, понятих, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в матеріалах справи не міститься.
Пунктом 39 рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року (Заява № 16347/02) Суд зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
З огляду на вищевикладене, з метою недопущення порушення конституційних прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення необхідно направити для належного оформлення посадовій особі, яка складала протокол про вчинення адміністративного правопорушення для забезпечення всіх передбачених законом заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно надіслати до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, за змістом якої, у справах про адміністративні правопорушення, що підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 251, 255, 256, 268, 277, 278 КУпАП, -
постановив:
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 346351 від 18.01.2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повернути до Кам'янського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Івченко Т. П.