Справа № 164/2150/23
п/с 3/164/40/2024
02 лютого 2024 року Селище Маневичі
Суддя Маневицького районного суду Волинської області Ониско Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли відвідділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 074059 від 24 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 , 24 жовтня 2024 року, біля 15 год. 33 хвилин, між с. Боровичі - с. Грузятин Луцького району Волинської області, керував мотоциклом марки „Ліфан”, без реєстраційного номерного знаку, маючи ознаки алкогольного сп?яніння, на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що він 24.10.2024, біля 15 години проїзжав на кінній підводі по дорозі між с. Боровичі - с. Грузятин Луцького району Волинської області. Побачивши службовий автомобіль поліції, він зійшов з підводи та сховався він працівників поліції в кущі з метою уникнути з ними зустрічі, так як перебував в стані сп'яніння. Працівники поліції наздогнали його та висловили йому претензію, що він керував мотоциклом, що стояв обабіч дороги. Він заперечував свою причетність до керування мотоциклом. Чий це мотоцикл йому не відомо. Просить провадження у справі закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Для з'ясування обставин справи судом було здійснено виклик в судове засідання поліцейського Літвінчука А.В., який 24.10.2024 склав відносно ОСОБА_1 протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та запропоновано ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області надіслати на адресу суду відеозапис з рухом на транспортному засобі ОСОБА_1 в час та місці зазначеному в протоколі. На неодноразові звернення суду та повторні призначення судового засідання на 19.12.2023, на 18.01.2024, на 02.02.2024 вказаний відеозапис подано не було. Згідно повідомлення начальникаВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Михайла Євтушика від 18.01.2024 - поліцейський ОСОБА_2 на даний час несе службу в іншому підрозділі, відео руху транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 відсутнє, а тому надати його не має можливості.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.
На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин до протоколу серії ААБ № 074059 від 24 жовтня 2023 року, долучено один DVD-R диск з відеозаписом. Згідно вказаного відеозапису працівник поліції наздоганяє ОСОБА_1 на стежці між заростями. Після чого ОСОБА_1 запропоновано сісти в службовий автомобіль для з'ясування обставин. Під час спілкування працівник поліції задає питання, навіщо ОСОБА_1 втікав від працівників поліції та стверджує, що він керував мотоциклом. ОСОБА_1 в свою чергу заперечує факт керування ним мотоциклом. Відеозапис руху ОСОБА_1 чи іншої особи мотоциклом при обставинах вказаних в протоколі - відсутній.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності (презумпція невинуватості) закріплено у ст. 62 Конституції України, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Судова практика свідчить, що у відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).
За таких умов сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, ч.1 ст. 130 , 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 074059 від 24 жовтня 2023 року - закрити, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом десяти діб з дня винесення постанови.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.