Справа № 639/497/24
Провадження № 1-кс/639/176/24
02 лютого 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221210000082 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
На розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , в якому слідчий просить:
- накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, яке було вилучено 30.01.2024 слідчим ОСОБА_6 під час огляду місця події за адресою: м. Харків, проспект Любові Малої, 45, а саме: куртка чорного кольору типу парка, кепка коричневого кольору, які поміщені до сейф-пакету № PSP4248541; кросівки кольорові ТМ «Anta», які поміщені до сейф-пакету НПУ № SUD4022157.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на той факт, що зібрані у кримінальному провадженні докази є очевидно недопустимими, 30.01.2024 проведено огляд місця події, в ході якого вилучено майно у ОСОБА_5 , щодо якого не було визначено його процесуальний статус, не було роз'яснено його процесуальні права, право на захист, в протоколі огляду місця події фактично зафіксовані покази особи, внаслідок чого отримані в ході проведення цієї слідчої дії докази є очевидно недопустимими.
Крім цього, захисник зазначає, що підозрюваному ОСОБА_5 та їй не було вручено клопотання про арешт майна, сторона захисту не мала достатньо часу для підготовки до розгляду цього клопотання, що свідчить про порушення права на справедливий суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання про арешт майна та просили у задоволенні цього клопотання відмовити.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду.
За правилами частин 1, 2 статті 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Вказане майно, про арешт якого заявлено клопотання, було вилучено 30.01.2024 в ході огляду місця події у приміщенні ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, просп. Любові Малої, 45, у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.01.2024 слідчим за погодженням з прокурором оформлено клопотання про арешт майна, яке 31.01.2024 направлено на адресу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова поштою.
Майно, яке вилучене в ході огляду 30.01.2024, належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом із цим, станом на 30.01.2024 ОСОБА_5 не мав процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а тому клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало бути подане не слідчим за погодженням з прокурором, а прокурором, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України.
Виходячи з наведених положень КПК України, звернення з подібним клопотанням про арешт майна повинен здійснювати прокурор.
Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі Харківського апеляційного суду від 17.01.2022 у справі № 638/11315/21 (провадження № 1-кс/638/1724/21).
Крім цього, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 172 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути чітко зазначен о підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, вказане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 171, 172, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221210000082 від 29.01.2024 - повернути прокурору для усунення недоліків та звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді уповноваженою особою, встановивши строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1