Справа 350/93/24
Номер провадження 3/350/68/2024
01 лютого 2024 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №588066, 03.01.2024 о 22 год. 30 хв. у с.Сваричів по вул. Травнева, водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Пояснив, що 03.01.2024 приблизно о 22 год. він мав конфлікт зі своєю родичкою, яка вказувала на те, що викличе поліцію. Тоді він сів за кермо своєї машини та поїхав в іншу сторону, де по дорозі під'їхав патрульний автомобіль поліції та працівники поліції та пояснили, що причиною зупинки є той факт, що його родичка поскаржилася на нього та вказала номерні знаки машини, якою він керував. Працівник поліції повідомив йому, що у нього є підозра, що він перебуває у п'яному стані та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці. Він відмовився проходити огляд на місці та зазначив, що готовий пройти огляд в медзакладі. У медичному закладі лікар пропонував йому подути в незрозумілий апарат, чого він не хотів, оскільки мав сумніви у його справності. Натомість він багаторазово стверджував, що хоче здати кров для визначення стану алкогольного сп'яніння, однак лікар йому відмовив у проходженні такого огляду.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ошуст С.Є. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Так, адвокат зазначив, що лікарем медичного закладу була порушена процедура проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останній позбавив можливості ОСОБА_1 здати кров на алкоголь, що не заборонено законом. ОСОБА_1 хотів довести свою невинуватість та здати кров, однак через відмову лікаря, він такої можливості був позбавлений, що стало підставою для складення відносно нього протоколу. Разом з тим, ОСОБА_1 протягом двох годин поїхав у медичний заклад м.Івано-Франківськ, де пройшов огляд на алкоголь, результат якого підтвердив, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та адвоката, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, враховуючи таке.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з урахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини", "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства").
Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то визначені склади об'єктивної сторони даного правопорушення, полягають у:
- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння;
- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння;
- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп'яніння;
- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння;
- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;
- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спеціальний - водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп'яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений ст.266 КУпАП, положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі за текстом - Інструкція), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі за текстом - Порядок).
Відповідно до ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розділ 3 Інструкції регламентує проведення огляду у закладах охорони здоров'я та передбачає, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акту медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Тобто, незалежно від методу встановлення факту перебування особи в стані алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, лікарем складається акт медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Разом з тим, відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Таке ж положення передбачено і пунктом 7 Порядку.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення він порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суду, особою, що направила матеріали на розгляд суду було надано: протокол про адміністративне правопорушення, копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - Акт огляду), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення на огляд водія транспортного засобу), рапорт інспектора СРПП, Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 5 багатофункціональні цифрові відеодиски, які поміщено у паперовий дисковий конверт.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників поліції, які містяться на багатофункціональних цифрових відеодисках.
Так, на відеозаписі зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Після його зупинки поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що останній відмовився та висловив згоду проїхати у медичний заклад.
У лікарні ОСОБА_1 неодноразово заявляв про намір здати кров для лабораторного дослідження для виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що лікар йому відмовив у заборі біологічного матеріалу та сказав, що здати кров він може тільки у м.Івано-Франківськ. ОСОБА_1 заявляв, що готовий проїхати в обласний центр, щоб здати кров на алкоголь, однак такий огляд проведено не було, оскільки лікар йому відмовив у можливості здачі крові для виявлення алкоголю. У підсумку щодо ОСОБА_1 поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення.
Надаючи оцінку проведеній процедурі огляду водія на стан алкогольного сп'яніння суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 в медичному закладі не відображали його відмову від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння. ОСОБА_1 вчиняв дії, які свідчать, що він хоче пройти відповідний огляд, однак шляхом здачі крові на алкоголь з метою її лабораторного дослідження.
Суд звертає уваги, що вищезазначеною Інструкцією не виключено можливість проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння шляхом лабораторного дослідження. За таких обставин з метою забезепечення особі можливості довести свою невинуватість та підтвердити свій тверезий стан, медичний працівник та працінивики поліції повинні були забезпечити водію можливість проходження відповідного огляду.
Враховуючи вищевстановлені обставини, суд приходить до переконання, що факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» РСР, на підставі якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не зафіксовано, а також не доведено у визначеному законом порядку, що свідчить про порушення процедури проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
Водночас ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи Результат токсикологічного дослідження №48, з якого вбачається, що 04.01.2024 о 00:10 год. у КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» у ОСОБА_1 , 1985 року народження було відібрано біологічний матеріал, зокрема кров. При токсикологічному дослідженні у крові не виявлено етанолу, концентрація становить 0,00 г/л проміле.
Оскільки ОСОБА_1 не було забезпечено можливості у присутності поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння шляхом забору у нього біологічного матеріалу для лабораторного дослідження у КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» РСР, суд вважає долучений ОСОБА_1 до матеріалів справи Результат токсикологічного дослідження №48 належним доказом, який спростовує припущення про те, що ОСОБА_1 03.01.2024 о 22 год. 30 хв. міг керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Важливою також є та обставина, що ОСОБА_1 пройшов такий огляд на стан сп'яніння протягом двох годин з моменту зупинки транспортного засобу у лікувальному закладі, в який направляються особи для проходження оглядів на стан сп'яніння, тобто у спеціалізованому лікувальному закладі, якому надано право на проведення такого огляду.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд вважає викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідно до яких він відмовився від проходження тесту на факт вживання алкоголю, такими, що не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп'яніння, до матеріалів справи не долучено.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених вище обставин суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя А.М. Бейко