Справа №: 343/57/24
Провадження №: 2-о/343/29/24
02 лютого 2024 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в порядку окремого провадження справу за заявою подружжя, яке має дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
Заявники звернувшись в Долинський районний суд Івано-Франківської області просять ухвалити рішення, яким:
розірвати шлюб між ними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 10 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис №199;
неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 01 січня 2024 року залишити проживати з батьком - ОСОБА_1 ;
прізвище після розірвання шлюбу не змінювати, залишити « ОСОБА_5 ».
Свої вимоги мотивували тим, що 10 жовтня 2008 року вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис №199.
За час спільного проживання у них народилось двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Більш як два роки сімейне життя між ними не складається, вони почали не розуміти один одного, у них з'явились різні погляди на життя, часто виникають суперечки, скандали, сварки, що кожен раз спричиняє їм та дітям душевні страждання.
Вона, ОСОБА_2 , змушена утримувати та доглядати свого батька ОСОБА_7 , який тривалий час лікується від онкозахворювання у Польщі. На протязі 2022-2023 року вона 11 разів виїжджала до батька та вимушена постійно піклуватись про нього. Така її турбота та постійна матеріальна підтримка негативно вплинула на їх взаємини із чоловіком. У зв'язку із цим вона із ОСОБА_1 майже два роки спільно не проживають, він залишив їх дім і мешкає у своїй квартирі. На жаль, стан здоров'я батька змушує її переїхати на постійне місце проживання до Польщі, і як наслідок, їх стосунки остаточно припиняться. Жити у формальному шлюбі вона не бажає.
ОСОБА_1 , зазначив, що шлюбні стосунки між ними повністю припинені, всі обов'язки по утриманню та вихованню дітей повністю лягли на нього. Через постійні поїздки ОСОБА_2 до Польщі він самостійно забезпечує дітей, які проживають та зареєстровані з ним. Його
матеріальний стан дозволяє дбати про дітей і забезпечувати їхній розвиток й надалі.
Отже, подальше спільне життя у шлюбі є неможливим через те, що у них різні погляди на життя, сімейні стосунки, а також на розв'язання питань, що виникали у їхньому сімейному житті.
Таким чином вони вважають, що примирення неможливе. Подальше їх спільне життя, як подружжя, та збереження шлюбу суперечить їх інтересам і моральним основам життя. Тому вони вирішили розпочати 2024 рік по-новому, упорядкувавши їх взаємини шляхом розірвання шлюбу.
Між ними досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні їх спільних неповнолітніх дітей, про що свідчить договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 01 січня 2024 року.
Відповідно до умов вказаного договору спільні неповнолітні діти, у зв'язку з виїздом заявниці ОСОБА_2 , за межі України, залишаються проживати з батьком - ОСОБА_1 , при цьому мати, ОСОБА_2 , має право бачитись з дітьми в порядку, передбаченому зазначеним договором.
Спору з приводу поділу майна, набутого за час шлюбу - немає (а.с.1-2).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.01.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/57/24 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ( в порядку ч.3 ст. 293 ЦПК України). Призначено судове засідання на 02 лютого 2024 року в 10.00 год.
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги заяви підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Просили заяву задоволити в повному об'ємі .
Суд, вислухавши пояснення заявників, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до положень ч.3 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року N 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Згідно із ч.ч. 3,4 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.2 ст. ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо
буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8) свідчить про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , 10 жовтня 2008 року був укладений шлюб зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області , актовий запис №199. Прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка “ ОСОБА_5 ”, дружини “ ОСОБА_5 ”.
У сторін за час спільного проживання народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_9 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 а.с.14) та 25.07.2015 - син, ОСОБА_10 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 а.с.13) .
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
В судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи заявників про те, що шлюб носить формальний характер. Вони не бажають зберігати сім'ю, наполягають на розірванні шлюбу. Оскільки заявники наполягають на розірванні шлюбу, про що досягли взаємної згоди, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Заявниця ОСОБА_2 також просить після розірвання шлюбу прізвище їй не змінювати, що, відповідно до ст. 113 СК України, є її правом після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Виходячи з цього, суд вважає за необхідне заяву в частині вимог про розірвання шлюбу задоволити, оскільки вона відповідає дійсній волі сторін по справі, шлюб між заявниками розірвати, прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Щодо вимоги заявників залишити неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати з батьком, суд зазначає наступне.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмового договору, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст.109 СК України, подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Крім того, під час розгляду справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Таким чином, в ході судового розгляду суд повинен з'ясувати наявність вільного волевиявлення кожного із подружжя як щодо розірвання шлюбу, так і щодо змісту договору.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, укладеного 01.01.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.15) сторони угоди досягли взаємної згоди щодо місця проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , де вони зареєстровані (витяг з реєстру територіальної громади а.с.10-11) та проживають на даний час .
Крім того, з договору між батьками вбачається, що заявники досягли згоди щодо порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з синами , а також забезпечення їм належних умов проживання та розвитку , участь того з батьків, хто буде проживати окремо. Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення окремої вимоги щодо залишення неповнолітніх дітей проживати з батьком, так як главою 1 «Загальні положення» розділу ІV «Окреме провадження» не
передбачено вирішення судом питання під час розгляду в порядку окремого провадження спільної заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, про визначення місця проживання таких дітей.
На підставі викладеного, ч. 3 ст. 293 ЦПК України, ст. ст. 56, 109, 112-114 СК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд-
Заяву подружжя, яке має дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області , актовий запис №199 - розірвати.
Прізвище заявниці ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити “ ОСОБА_5 ”.
У решті заявлених вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заявники:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_3 .
Суддя:
02.02.24