Справа № 758/1042/24
30 січня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки і піклування, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки і піклування про поновлення батьківських прав,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить відновити позивачу батьківські права відносно дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем об'єднано дві вимоги немайнового характеру в одному позові.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тобто за однією вимогою немайнового характеру.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 (справа № 758/5118/21) зазначено, що ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред'явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.
Третій аргумент на користь позиції щодо необхідності врахування суб'єктного складу правовідносин при визначенні кількості вимог стосується ситуації, коли декілька позивачів пред'являють позов до одного відповідача. У такому випадку кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином, при тлумаченні терміну поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Пунктом першим частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 2024 рік 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.
З огляду на положення наведених норм законів, позивачу за позовну вимогу немайнового характеру необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Подільс. р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва , код ЄДРПОУ суду.
При цьому, позивач повинен надати суду оригінал та/або копію платіжного документа про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки і піклування, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки і піклування про поновлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом п'ять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець