Справа № 558/450/23
номер провадження 2-о/558/4/24
25 січня 2024 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., за участі секретаря судового засідання Ковальської Л.С., представника заявника - адвоката Домецького О.І., представника заінтересованої особи Стасюк Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Боремельська сільська рада Дубенського району про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює постійний догляд за своєю бабою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка по стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
У поданій до суду заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що його баба ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з Витягом з постанови лікарсько-консультативної комісії по стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Він проживає разом з своєю бабою в с. Боремель, Дубенського району Рівненської області. Фактично здійснює догляд за бабою - готує їсти, прибирає та створює інші соціально-побутові умови для неї. Тобто здійснює постійний догляд за бабою, яка потребує стороннього догляду. Догляд він здійснює добровільно, на безоплатній основі. Проти здійснення ним догляду ОСОБА_2 не заперечує. Офіційний догляд (через територіальний орган соціального захисту населення) за своєю бабою, яка потребує постійного стороннього догляду, він не оформляв.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що встановлення факту постійного огляду за бабою має для нього юридичне значення, напряму впливає на його права і обов'язки та інтереси особи з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду по стану здоров'я.
На розгляд справи заявник ОСОБА_1 не з'явився.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Домецький О.І. вимоги заяви підтримав, з підстав викладених у ній, та пояснив, що ОСОБА_1 постійно здійснює догляд за бабою ОСОБА_2 , купляє ліки, продукти харчування, створює соціально-побутові умови для неї.
Встановлення факту постійного догляду за бабою має для заявника юридичне значення та є необхідним для внесення відомостей про заявника до Реєстру осіб, які надають соціальні послуги. Крім того, стан здоров'я ОСОБА_2 постійно погіршується, а тому з метою її лікування за кордоном, є необхідним встановлення факту постійного догляду ОСОБА_2 , щоб заявник ОСОБА_1 мав можливість супроводжувати її для подальшого лікування за кордоном.
Від заінтересованої особи - Боремельської сільської ради Дубенського району до суду надійшла заява в якій зазначається про те, що ОСОБА_1 фактично не проживає за місцем реєстрації у АДРЕСА_1 , і працевлаштований у м. Рівне, тож вважають, що про який постійний догляд може йти мова. Згідно погосподарської книги №3 (номер об'єкта погосподарського обліку 01-0269-1) за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані та фактично проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який і фактично здійснює догляд за своєю матір'ю.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи - ОСОБА_4 пояснила, що, як депутат сільської ради, а в подальшому як секретар сільської ради, неодноразово була в будинку ОСОБА_2 . Проте, ОСОБА_1 там вона не бачила. Можливо він і приїжджає до ОСОБА_2 в позаробочий час чи у вихідні дні. Їй відомо, що з ОСОБА_2 постійно проживає її син ОСОБА_3 . До Боремельської сільської ради не надходило заяв про надання соціальних послуг ОСОБА_2 , хоч є створена відповідна комісія для вирішення питань про надання соціальних послуг.
Суд, заслухавши представників заявника, заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до наступного висновку.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 ст. 315 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Під юридичними фактами слід розуміти обставини, з наявністю чи відсутністю яких діюче законодавство пов'язує певні правові наслідки.
Таким чином, обов'язковою умовою для встановлення певного факту є встановлення його юридичного значення, тобто доведення, що від його встановлення залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб і якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Дослідженими в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13), свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 12), свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 14) встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабою заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с. 15), консультаційного висновку спеціаліста №6014 від 27 червня 2023 року (а.с. 18), Витягу з постанови лікарсько-консультативної комісії № 333 від 30 червня 2023 року (а.с. 16) встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни; по стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду та нагляду, постійного медикаментозного лікування довічно.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав показання про те, що заявник ОСОБА_1 є його племінником. ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю бабою, а його матір'ю, ОСОБА_2 . ОСОБА_1 привозить продукти харчування, ліки та, за необхідності, сам надає медичну допомогу ОСОБА_2 ОСОБА_2 через свій вік та погіршення стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду та допомоги. ОСОБА_1 також надавав і йому медичну допомогу, коли він хворів.
Свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що ОСОБА_1 є її сином. ОСОБА_1 здійснює догляд за бабою ОСОБА_2 , яка через свій вік та погіршення стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Її син ОСОБА_1 працює в лікарні м. Рівного, одружений та має малолітню дитину, проте двічі-тричі на тиждень приїжджає до ОСОБА_2 , привозить їй продукти харчування, ліки. ОСОБА_1 здійснює догляд ОСОБА_2
П. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 2 цієї Постанови містяться роз'яснення про те, що суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Домецький О.І. пояснив, що встановлення факту здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за своєю бабою ОСОБА_2 , яка по стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду, має для заявника юридичне значення та необхідне для включення заявника до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, безперешкодного виїзду за кордон разом з ОСОБА_2 для її лікування, а також здійснення інших дій в інтересах ОСОБА_2 . Заявник ОСОБА_1 може здійснювати постійний догляд за своєю бабою на непрофесійній основі та не претендує на отримання компенсації він держави.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 13 Законом України «Про соціальні послуги» для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки, та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.
Проте, для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.
Формування реєстру, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про соціальні послуги», здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.
Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99.
Тобто, законом визначено інший чіткий, позасудовий, порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка потребує постійного догляду.
Так, чинне законодавство передбачає порядок встановлення факту постійного надання соціальних послуг (догляду).
Положення ст. 19 Закону України «Про соціальні послуги» визначають, що підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.
Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг (ч. 4 ст. 19 цього Закону).
Згідно з п. 25 Порядку організації надання соціальних послуг затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 587 (далі - Порядок) для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг, подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку.
Перелік документів для призначення соціальних послуг встановлено п. 28 вищевказаного Порядку.
Норми чинного законодавства не вимагають для призначення виплат особі, що здійснює догляд, встановлення в судовому порядку факту здійснення постійного догляду за особою похилого віку з когнітивними порушеннями або інвалідом. Необхідність такого догляду та сам факт його здійснення встановлюється уповноваженим органом на підставі поданих документів.
З вказаного вбачається, що законодавство передбачає позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка потребує такого догляду.
Положеннями Закону України «Про соціальні послуги» та Порядку визначено, що обов'язковою передумовою встановлення юридичного факту догляду за особою, яка має інвалідність першої групи, є наявність постійного і безперервного догляду. При цьому, нездатність особи до самообслуговування передбачає постійну потребу особи в сторонній допомозі, а не час від часу, з одночасним оформленням такого догляду в органах соціального захисту населення.
Отже, для встановлення факту постійного догляду за особою, заявник має довести, що він звертався до відповідних уповноважених органів системи надання соціальних послуг з заявою щодо оформлення такого догляду та набув статус надавача соціальних послуг.
Наведене узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав у постанові від 6 березня 2019 року в справі № 566/732/16-ц.
Крім цього, заявником у заяві про встановлення юридичного факту не зазначено, яке саме офіційне підтвердження такого догляду та в які державні органи необхідне встановлення факту.
Відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України, разом із заявою про встановлення факту заявник зобов'язаний надати докази про те, що він не може іншим шляхом, ніж судовий, довести вказаний факт, а судовий порядок встановлення такого факту є єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав особи.
У цьому випадку заявником не виконані вимоги ст. 318 ЦПК України.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених доказів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що фактично надання соціальних послуг у вигляді постійного догляду за особою похилого віку з когнітивними порушеннями або інвалідом здійснюється в порядку встановленому чинним законодавством і оформлюється рішенням відповідного органу, а тому даний факт не може бути встановлений в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст. 258, 259, 265, 268, 293, 294, 315-319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Боремельська сільська рада Дубенського району про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: Боремельська сільська рада Дубенського району, місцезнаходження: с. Боремель, вул. Першотравнева, буд. 64, Дубенського району Рівненської області, код - 04386580.
Суддя Т.С. Феха.
Повний текст рішення складено 29 січня 2024 року.