31 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/6639/23
(суддя Пасічник Ю.П., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №340/6639/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 10 серпня 2023 року звернувся до суду з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, згідно з яким просить визнати протиправними та скасувати постанови відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу №311679 від 04.10.2022 року та №311725 від 08.11.2022 року.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню так як в діях позивача відсутній склад вчинення правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що індивідуальна контрольна книжка водія має бути не лише в наявності, а й заповнюватись відповідним чином, натомість копія індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_2 , яка долучена до матеріалів справи позивачем містить лише титульну сторінку книжки, що не свідчить про її заповнення належним чином (а.с.26). Також, суд зазначив, що водій транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, зобов'язаний мати при собі роздруківку даних його роботи. В ході розгляду справи судом першої інстанції не встановлено порушення вимог Порядку №1567.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо вмотивованості судового рішення; відповідач не довів того, що саме позивач виступав автомобільним перевізником у спірних відносинах.
Також позивач зазначає, що його не було повідомлено про день, час та місце розгляду справи щодо притягнення до відповідальності.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 24.08.2022 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на а/д М-30, 252 км, проводилась рейдова перевірка в ході якої був зупинений транспортний засіб марки RENAULT реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів без оформлення документів передбачених ст.48 Законом України «Про автомобільний транспорт» - відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу.
Факт порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» зафіксовано актом №321971 від 24.08.2022, який підписаний водієм ОСОБА_3 (а.с.55).
Повідомленням про розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства №29466/31/24-23 від 13.09.2022 позивача було запрошено прибути на розгляд справи 04.10.2022 (а.с.56).
За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311679 від 04.10.2022, якою до позивача на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано штраф у розмірі 17000 грн (а.с.54).
30.08.2022 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на а/д М-30, 252 км, проводилась рейдова перевірка в ході якої був зупинений транспортний засіб марки RENAULT реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажів (ТТН від 29.08.2022 №2630, а.с.61) без оформлення документів передбачених ст.48 Законом України «Про автомобільний транспорт» - відсутність індивідуальної контрольної книжки водія.
Факт порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» зафіксовано актом №321760 від 30.08.2022 (а.с.59).
Повідомлення про розгляд 11.10.2022 справи про порушення автотранспортного законодавства направлялось позивачеві, що підтверджується його клопотанням про перенесення розгляду справи від 10.11.2022 (а.с.64).
Відповідачем це клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 08.11.2022 (а.с.66).
08.11.2022 позивачем повторно надано клопотання про перенесення розгляду справи (а.с.63), натомість, зважаючи на строки розгляду справ про порушення автотранспортного законодавства (2 місяці), які визначені п. 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, справу розглянуто за відсутності позивача.
За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311725 від 08.11.2022, якою до позивача на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано штраф у розмірі 17000 грн (а.с.58).
Законність та обґрунтованість вищезазначених постанов є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III) передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
З аналізу положень статті 48 Закону № 2344-III вбачається, що перелік документів визначений зазначеною нормою для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.
У відповідності до ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III (далі - Закон № 2344) з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
В свою чергу наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2020 року №340 зареєстрованого в міністерстві юстиції України 14.09.2020 року № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (далі - Положення №340).
Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385).
Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
За визначенням, наведеним у пункті 1.4 розділу І Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції №385.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Як вбачається з постанов №311725, №311679 позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог Положення №340 та Наказу Мінтранспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385, а саме відсутності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу та індивідуальної контрольної книжки водія, відповідальність за такі правопорушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону (а.с.21, 23).
Враховуючи відсутність у водія на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, суд апеляційної інстанції зробив висновок про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт, що в свою чергу є підставою для притягнення його до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Також, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що відсутність (не заповнення) у водія індивідуальної контрольної книжки водія є порушенням автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт, що в свою чергу є підставою для притягнення його до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції копія індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_2 , яка долучена до матеріалів справи позивачем містить лише титульну сторінку книжки, що не свідчить про її заповнення належним чином (а.с.26).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач не є перевізником у спірних відносинах, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З аналізу наведеного вбачається, що у разі надання послуг з перевезень пасажирів або вантажів без оформлення документів, перелік яких встановленим чинним законодавством, до автомобільних перевізників застосовуються відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Як вбачається з доданої до відзиву товаро-транспортної накладної №2630 від 29.08.2022 року автомобільним перевізником зазначено «ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 » (а.с.61).
Тобто, на час перевірки документів визначених статтями 39 і 48 Законом України «Про автомобільний транспорт» водієм як інформацію про перевізника було надано товаро-транспортну накладну в якій зазначено про те, що позивач є перевізником у спірних відносинах. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що позивачем не надано жодних доказів які б спростували той факт, що він був перевізником у спірних відносинах.
Щодо доводів апеляційної інстанції про те, що позивача не було повідомлено про день, час та місце розгляду справи щодо притягнення його до відповідальності, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд постановою від 14 грудня 2023 року прийнятою у справі №280/1426/20 скасовуючи постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року зробив висновок про те, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу можливості спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 березня 2018 року у справі № 820/4810/17.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №340/6639/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 31 січня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва