Головуючий І інстанції: Бондар С.О.
23 січня 2024 р.Справа № 480/8500/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хайтова Павла Вячеславовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
26.12.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хайтов П.В. звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) щодо невинесення наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 з 26.03.2022 року додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168 (далі - Постанова № 168);
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. щомісячно, починаючи з 26.03.2022 року по 30.06.2022 року як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», п. 1 Постанови № 168;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. щомісячно, починаючи з 26.03.2022 року і по 30.06.2022 року як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках програми «єПідтримка» та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», п. 1 Постанови № 168;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. щомісячно, починаючи з 01.07.2022 року і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100 000 грн.;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. щомісячно, починаючи з 01.07.2022 року і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі як такому, як такому що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 , проте військовою частиною не виплачено додаткову винагороду визначену Постановою № 168 у розмірі 100 000 грн. щомісячно, починаючи з 26.03.2022 року.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов в/ч НОМЕР_1 зазначає, що зі змісту позову вбачається, що позивачем фактично переписано норми Постанови № 168 та перераховується, які саме зміни вносились до даної постанови. У розділі нормативного обґрунтування правової позиції наведені виключно витяги з практики ЄСПЛ та судів України про можливість особи реалізувати право на соціальний захист. При цьому, будь-якого іншого обґрунтування своєї правової позиції в частині, на думку позивача, порушення його права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168 взагалі відсутнє.
Також відповідач зазначив, що згідно загальновідомих фактів, в період з 24.02.2022 року по 04.04.2022 року територія м. Суми та Сумської області знаходились під окупацією збройних сил російської федерації. З 11.04.2022 року військовослужбовцями Сумського прикордонного загону відновлено контроль на раніше непідконтрольних прикордонних ділянках. Враховуючи приписи п. 1 Постанови № 168, командуванням в/ч НОМЕР_1 здійснено виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, підпорядкованому особовому складу за березень 2022 року (за період з 26.03.2022 року по 31.03.2022 року, відповідно до наказу від 26.03.2022 року № 73, позивача зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ) та за сім діб квітня 2022 року.
Крім того відповідач зазначив, що позивачем в період з квітня 2022 року по теперішній час безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснюється, відповідно правових підстав як для опрацювання рапорту (донесення) командиром підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, так і наказів командування в/ч НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди в повному обсязі, не вбачається.
Також відповідач зазначив, що позивач проходить військову службу в межах м. Суми - Сумської громади. Наявність Сумської області у Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно Питань деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, затвердженої Постановою № 168 не надає позивачу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн щомісячно.
Відповідно до облікових даних позивач виконував і виконує обов'язки військової служби в межах Сумської міської територіальної громади, яка відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (зі змінами) не є територіальною громадою, яка розташована в районні проведення воєнних (бойових) дій або яка перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.223 року відмовлено у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Висновок суду вмотивований тим, що додаткова винагорода в сумі 100 000 грн., виплачувалась позивачу в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як то передбачено Постановою № 168.
Також суд зазначив, що відповідно до довідки про доходи № 126/Ф від 03.02.2023 у березні 2022 року ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду в сумі 5806,45 грн., у квітні 2022 року - 30000,00 грн., у травні 2022 року - 30000,00 грн., у червні 2022 року - 43548,39 грн., у липні 2022 року - 43466,85 грн., у серпні 2022 року - 30000,00 грн., у вересні 2022 року - 46333,33 грн., у жовтні 2022 року - 30530,00 грн., у листопаді 2022 року - 30000,00 грн., у грудні 2022 року - 30000,00 грн.
Разом з цим, доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у інших періодах, ніж зазначив відповідач, позивач не надав.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хайтов П.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.
Аргументи, наведені представником позивач в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
Крім того представник позивача звертає увагу суду, що відповідач у своєму відзиві, мотивуючи свою незгоду з позовною заявою, вказує, що бойові накази та розпорядження у в/ч НОМЕР_1 відсутні, оскільки видаються вони не командиром даної в/ч, а вищим командуванням, журнали бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки у в/ч НОМЕР_1 не ведуться, бойові донесення, постові під час охорони об'єкта, рапорти (донесення) командирів підрозділів про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань у в/ч НОМЕР_1 відсутні. Разом з тим, відсутність обліку участі кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань є порушенням наказу Міністерства оборони України від 06.10.2020 року № 363.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід змінити, з наступних підстав.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року та № 573/2022 від 12.08.2022 року, строк дії воєнного часу продовжувався.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 73 від 26.03.2022 року, відповідно до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», з 26.03.2022 року зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначено рядового ОСОБА_1 , який прибув з Сумського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, водієм 1 відділення інженерної техніки інженерного взводу інженерної роти в/ч НОМЕР_1 (а.с. 40).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 40 Закону № 2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 цього Закону).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абз. 4 п. 1 Постанови № 168).
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Згідно із пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання вказаної норми, Міністерством оборони України опрацьовано окреме доручення від 23.06.2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення), яким передбачено порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених Постановою № 168.
Відповідно до п. 1 Окремого доручення, під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою,-
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
З наведеного слідує, що сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою № 168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Відповідно до п. 3 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 року № 248 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Положеннями пунктів 5 та 6 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 року № 248 визначено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. або 30 000 грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, наведеною у телеграмі МОУ від 25.03.2022 № 248.
В матеріалах справи містяться рапорти командира інженерної роти в/ч НОМЕР_1 від 26.11.2022 року відповідно до яких: - згідно бойового розпорядження № 80 від 03.05.2022 року позивач 03.05.2022 року виконував інженерну розвідку місцевості та збір зразків знищеної військової техніки; - згідно бойового розпорядження № 833 від 20.09.2022 року позивач 20.09.2022 року виконував доставку лісу, інженерного обладнання та будівельних матеріалів в смугу відповідальності; - згідно бойового розпорядження № 838 від 20.09.2022 року позивач 21.09.2022 року виконував роботи по встановленню вогневої споруди в смузі відповідальності; - згідно бойового розпорядження № 848 від 21.09.2022 року позивач 22.09.2022 року виконував роботи по встановленню вогневої споруди в смузі відповідальності; - згідно бойового розпорядження № 855 від 22.09.2022 року позивач 23.09.2022 року виконував роботи по встановленню вогневої споруди в смузі відповідальності; - згідно бойового розпорядження № 910 від 27.09.2022 року позивач 28.09.2022 року виконував роботи по спорудженню ФС в смузі відповідальності; - згідно бойового розпорядження № 925 від 29.09.2022 року позивач 30.09.2022 року виконував роботи по спорудженню ФС в смузі відповідальності; - згідно бойового розпорядження № 952 від 04.10.2022 року позивач 05.10.2022 року виконував роботи по встановленню вогневої споруди в смузі відповідальності 87 об ТрО; - згідно бойового розпорядження № 1019 від 12.10.2022 року позивач у період часу з 13.10.-14.10.2022 року виконував роботи по встановленню вогневої споруди в смузі відповідальності 150 об ТрО; - згідно бойового розпорядження № 1210 від 09.11.2022 року позивач у період часу з 10.11.-12.11.2022 року виконував роботи по встановленню вогневої споруди в смузі відповідальності 150 об ТрО; - згідно бойового розпорядження № 1230 від 14.11.2022 року позивач у період часу з 16.11.-17.11.2022 року виконував роботи по встановленню вогневої споруди в смузі відповідальності 150 об ТрО.
Проте, виконані заходи, зазначені у рапортах командира інженерної роти військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2022 року, а також цілі виконання завдань, зазначені бойових розпорядженнях командира НОМЕР_2 обр ТрО, у тому числі «виконання інженерної розвідки місцевості та збір зразків знищеної військової техніки; виконання доставки лісу, інженерного обладнання та будівельних матеріалів; встановлення вогнепальної споруди » не підпадають під перелік заходів, передбачених пунктом 1 Окремого доручення, тому не можуть вважатися безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Колегія суддів враховує, що представник позивача, як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі, викладаючи позицію та вказуючи на наявність у ОСОБА_1 законного права на отримання належних йому нарахувань та виплат відповідно до Постанови № 168, посилається лише на те, що позивач є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , однак, жодним чином не вказує періоду безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Крім того, матеріали справи також не містять жодних доказів (рапорти, накази чи інше) щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій.
При цьому, за змістом Постанови № 168 відсутність наказу суб'єкта владних повноважень про призначення додаткової винагороди у конкретній сумі унеможливлює проведення грошового платежу (ініціювання переказу коштів) на користь громадянина.
Як убачається із довідки про доходи № 126/Ф від 03.02.2023 року у березні 2022 року ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду в сумі 5806,45 грн., у квітні 2022 року - 30 000 грн., у травні 2022 року - 30 000 грн., у червні 2022 року - 43548,39 грн., у липні 2022 року - 43466,85 грн., у серпні 2022 року - 30 000 грн., у вересні 2022 року - 46333,33 грн., у жовтні 2022 року - 30 530 грн., у листопаді 2022 року - 30 000 грн., у грудні 2022 року - 30 000 грн. (а.с. 55)
Відповідно до листа т.в.о. помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальника фінансово - економічного управління полковника Ніколко Ю.М. від 23.03.2018 року № 116/14/1/733/22, відповідно до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 року № 280, згідно рішення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.03.2018 року, зокрема, в/ч НОМЕР_1 зараховано на фінансове забезпечення до Сумського обласного військового комісаріату з дня формування.
Департамент фінансів Міністерства Оборони України листом від 23.07.2020 року № 760/7102 повідомив, що на підставі клопотання командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України визначені військові частини сил територіальної оборони Збройних Сил України з 01.08.2022 року підлягають зарахуванню встановленим порядком до Командування Сил територіальної оборони Збройних сил України (відомчий код розпорядника коштів у Департаменті фінансів Міністерства оборони України з 01.07.2022 року № 52001/016611), зокрема, в/ч НОМЕР_1 зняти з фінансового забезпечення з Сумського ОТЦК та СП. Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України, з метою своєчасного забезпечення особового складу, забезпечити передачу до Командування Сил територіальної оборони Збройних сил України всіх необхідних документів для нарахування грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат.
Із наданої позивачем до суду довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що до 26.08.2022 року грошове забезпечення позивачу ОСОБА_1 виплачувалося Сумським ОТЦК та СП (а.с. 203-204)
Отже, на час подання позову та розгляду справи в суді першої інстанції повноваженнями щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 26.03.2022 року по 01.08.2022 року наділено саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не був залучений судом в якості співвідповідача по справі.
Відтак в/ч НОМЕР_1 як юридична особа не може відповідати за зобов'язаннями іншої юридичної особи Сумський ОТЦК та СП.
За приписами ч. 5 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Окрім того, відповідно до положень ст. 48 КАС України суд апеляційної інстанції не має повноважень вирішувати питання заміни первісного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач у своїх вимогах просив захистити порушене право у період з 26.03.2022 року по день ухвалення судового рішення, однак, враховуючи, що позовна заява подана у грудні 2022 року, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги, які стосуються періоду з січня 2023 року по день ухвалення рішення, є такими, що заявлені на майбутнє, а тому не можуть бути розглянуті судом.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги та зміни мотивувальної частини судового рішення з підстав та мотивів його прийняття.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хайтова Павла Вячеславовича задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року змінити з підстав та мотивів його прийняття.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 лютого 2024 року.