01 лютого 2024 р. Справа № 480/5841/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2023, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп'яненко, м. Суми, по справі № 480/5841/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області пов'язаної з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно;
- стягнути з Головною управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 заробітну плату (оклад, ранг , вислуга) у відносинах публічної служби за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно в сумі 20 175 грн. 00 коп.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно, у розмірі 20 175 грн. 00 коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 20 175 грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області скорочена внаслідок постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України". На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 р. № 332-о, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2018 року. Проте, на момент поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, а посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області скорочена. Крім того, відповідно до штатного розпису Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відсутня, а отже, позивач не є працівником головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, а тому підстав для виплати заробітної плати позивачу не було.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 згідно наказу № 57 від 01 серпня 1994 року був призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду.
Наказом № 31-о від 17.05.2002 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, а наказом № 1-о від 27.10.2011 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області).
04.07.2018 позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05.07.2018.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №135-о "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 був звільнений з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Не погодившись з вказаним наказом, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку та рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, ГУ ПФУ в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 05.04.2019 № 135-о, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019, стягнуто з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653 грн. 44 коп.
Вищевказані обставини встановлені рішеннями Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 та від 23.07.2019 у справі №480/1693/19, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрали законної сили, та в силу ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19, наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 18.04.2019 (а.с.31).
Позивачем, як начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу за травень 2023 року (а.с.42), що був направлений позивачем разом із заявою від 20.06.2023 до ГУ ПФУ в Сумській області (а.с.40-41, 43-44), та отриманий відповідачем згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.39).
Проте нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.05.2023 по 30.05.2023 відповідачем не була проведена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області протиправно не здійснено нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період з 01.05.2023. по 31.05.2023.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України “Про оплату праці” та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Згідно з ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.
Наказом Державного комітету статистики України від 25.12.2009 №489 затверджені типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю робочого часу.
Відтак, враховуючи вищевказані нормативні акти, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.
З матеріалів справи встановлено, що начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку робочого часу за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 (а.с. 42).
Проте, нарахування та виплата заробітної плати позивачу за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно не була проведена.
Колегія суддів зазначає, що жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі за період з 01.05.2023 по 31.05.2023, відповідачем не було надано суду першої та апеляційної інстанції.
Таким чином, позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно, згідно табеля обліку робочого часу за травень 2023 року, складеного начальником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Колегія суддів зазначає, що статтею 50 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).
Пунктом 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу" передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 “Питання оплати праці працівників державних органів” (із змінами та доповненнями) (надалі - Постанова №15), якою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.
02.02.2022 прийнята постанова КМУ № 89 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року №15 і від 24.05.2017 року №358”, яка набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2022.
25.04.2023 прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану», яка набрала чинності в дня її опублікування в Урядовому кур'єрі, тобто з 28.04.2023.
Відповідно до абзацу першого, третього підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» установити, що на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Охтирська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2022.
Таким чином, позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно, згідно табеля обліку використання робочого часу за травень 2023 року в сумі 20 175 грн. (13 050 грн (8700грн х коефіцієнт 1.5) посадовий оклад (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 №89) + 50% надбавки за вислугу років 6525 грн. + надбавка до посадового окладу за 5 ранг - 600грн. (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15), таким чином, загальна сума складає 20 175 грн. 00 коп.
Отже, сума заробітної плати позивача, що підлягає стягненню, становить 20 175 грн. 00 коп.
Оскільки розмір невиплаченої заробітної плати в сумі 20 175 грн. 00 коп., яку позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати і виплатити за період з 01.05.2023 по 31.05.2023, відповідачем під час розгляду справи не заперечувалась, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно в сумі 20 175 грн. 00 коп.
Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з Пенсійним фондом України як підставу ненарахування та невиплати заробітної плати, оскільки Пенсійним фондом України на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 був виданий наказ від 25.07.2019 р. № 332-о, яким ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Крім того, колегія суддів встановила, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 5 “Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області”, прийнято рішення утворити Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України, реорганізувавши шляхом злиття Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області.
Таким чином, Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, його правонаступником є Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” до головного управління було приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, в тому числі і Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що підтверджується довідкою державного реєстратора від 19.06.2019 року № 123. Разом із тим, 18.06.2019 юридичну особу Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є правонаступником як Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так і Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області протиправно не здійснено нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період з 01.05.2023 по 31.05.2023, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно, та стягнення з відповідача на користь позивача заробітну плату за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 включно, в сумі 20 175 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 480/5841/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 по справі № 480/5841/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва