01 лютого 2024 р.Справа № 520/15883/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 29.11.23 року по справі № 520/15883/2020
за позовом Кандидата на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2
до ІНФОРМАЦІЯ_2 третя особа ОСОБА_3
про визнання протиправною та скасування постанови,
Кандидат на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2 , звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд: визнати протиправної та скасувати постанову № 98 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.11.2020 "Про реєстрацію харківського міського голови", якою було задоволено заяву "про реєстрацію міського голови" від 07.11.2020 року №1015 від ОСОБА_3 , обраного Харківським міським головою Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року від МІСЦЕВОЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "БЛОК КЕРНЕСА - УСПІШНИЙ ХАРКІВ" та зареєстровано ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області; скасувати реєстрацію ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області; прийняти рішення про відмову у реєстрації ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області на підставі заяви "про реєстрацію міського голови" від 07.11.2020 року №1015, яка надійшла на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді файлу "Заява про реєстрацію міським головою.docx.p7s
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
14.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що 24.10.2023 року представник ОСОБА_1 під час ознайомлення з матеріалами справи дізнався, що «Заява про реєстрацію міським головою» від 07.11.2020 року підписана скомпрометованим сертифікатом №58Е209Е7Е900307В040000008Е901Е0002608800 та надійшла з електронної адреси ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка насправді йому не належить. Вказує . що ці обставини існували на момент прийняття рішення суду, однак не були процесуально встановлені судом, зокрема через те, що ОСОБА_3 не міг про це повідомити фізично через тяжкий стан здоров'я. Зазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі. Заявник вважає , що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами у зазначеній справі може бути подано у строк з 25.10.2023 до 16.11.2023.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13.11.2020 р. за нововиявленими обставинами у даній справі залишено без руху з підстав порушення строку звернення із заявою, необґрунтованістю клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Запропоновано усунути вказані недоліки протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду та надати докази поважності пропуску вказаного строку.
Заявник, ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою про роз'яснення ухвали суду від 16.11.2023 року та просив суд роз'яснити:
-які конкретно недоліки допущені ОСОБА_1 у заяві відповідно до ст.ст.160, 161 КАС України;
-який строк звернення до суду ОСОБА_1 був порушений (тридцять днів або три роки), на підставі яких доказів суд встановив ці обставини;
-клопотання про поновлення якого строку звернення до суду необхідно подати ОСОБА_1 (тридцять днів або три роки);
-чому суд вважав, що ОСОБА_1 заявлено необґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, тоді, як воно взагалі не заявлялось;
-чому судом зазначено дату звернення до суду ОСОБА_1 14.11.2023 - дату надходження її до суду, а не 09.11.2023 - дату відправлення поштовим зв'язком, - як це вплинуло на обрахування судом строків звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами;
-кому саме необхідно усунути недоліки (Заявнику або Позивачу), оскільки в резолютивній частині ухвали вказано саме Позивача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 16.11.2023 року про залишення заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за нововиявленими обставинами без руху залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 р., подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання судом першої інстанції. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , вважає , що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року про залишення без руху заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13.11.2020 р. за нововиявленими обставинами у даній справі є неясною та незрозумілою, що беззаперечно вказує на безпідставну відмову заявнику в її роз'ясненні. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі №520/15883/2020 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони про розгляд справи у судовому засіданні повідомлені належним чином.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 16.11.2023 року про залишення заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за нововиявленими обставинами без руху , суд першої інстанції виходив з того , що вказана ухвала від 16.11.2023 року є чіткою та зрозумілою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 16.11.2023 року про залишення заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за нововиявленими обставинами без руху, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
В силу викладеного, приписами ст. 254 КАС України передбачена можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню, та стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Колегія суддів зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Отже, із змісту наведених положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України убачається, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Таким чином, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Відповідно не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 18 жовтня 2022 року у справі № 240/29534/21 (Провадження № 11-103за22).
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 р. у справі №520/15883/23 про залишення заяви без руху прийнята з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті.
Крім цього, апеляційний суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Отже, не погоджуючись із ухвалою суду про залишення заяви без руху, позивач вправі включити свої заперечення до апеляційної скарги на ухвалу про повернення заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023р. про залишення заяви без руху.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 по справі № 520/15883/2020 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає .
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 01.02.2024 року