01 лютого 2024 р. Справа № 520/24058/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 11.10.23 по справі № 520/24058/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та спонукання до перерахунку пенсії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд про: визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за вислугою років за останньою штатною посадою на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «Територіальним медичним об'єднанням МВС України по Харківській області» від 05 серпня 2021 року №100/21274 станом на листопад 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 06.04.1992 №2262-XІІ, положень постанови КМУ 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 88% від суми щомісячного грошового забезпечення, а також виплати різниці між розміром перерахованої пенсії (з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою та вже виплачених щомісячних сум на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальним медичним об'єднанням МВС України по Харківській області» від 05 серпня 2021 року №100/21274 станом на листопад 2019 року, протиправною; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років за останньою штатною посадою на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданою Державною установою «Територіальним медичним об'єднанням МВС України по Харківській області» від 05 серпня 2021 року №100/21274 станом на листопад 2019 року відповідно до статей 42, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 88% від суми щомісячного грошового забезпечення, а також виплати різниці між розміром перерахованої пенсії (з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою та вже виплачених щомісячних сум на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальним медичним об'єднанням МВС України по Харківській області» від 05 серпня 2021 року №100/21274 станом на листопад 2019 року; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано оформлену листом від 21.08.2023 №22770-24860/М-02/8-2000/23 відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 05.08.2021р. №33/41-3165 (№100-21274) в частині видів грошового забезпечення: оклад за посадою, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби в поліції, надбавка за службу в умовах режимних обмежень. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.12.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 88% грошового забезпечення за довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 №33/41-3165 (№100-21274) в частині видів грошового забезпечення: оклад за посадою, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби в поліції, надбавка за службу в умовах режимних обмежень з урахуванням раніше здійснених платежів. Позов у решті вимог залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року в частині відмови щодо включення до розрахункової бази обчислення нового розміру пенсії з 01.12.2019 р. премії в 268,92% (39712,76 грн.), та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.12.2019 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 88% грошового забезпечення за довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 №33/41-3165 №100/21274 в частині видів грошового забезпечення: оклад за посадою, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби в поліції, надбавка за службу в умовах режимних обмежень та включення до розрахункової бази обчислення нового розміру пенсії з 01.12.2019р. премії в 268,92% (39712,76 грн.) з урахуванням раніше здійснених платежів, задовольнивши у цій частині позов у повному обсязі; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) 50 копійок за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції протиправно виключив премію з грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, яка вказана у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 05.08.2021р. №33/41-3165 (№100-21274) як частина виду грошового забезпечення. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», посаду заступник начальника Харківської бази матеріально-технічного та військового забезпечення МВС України порівняно за посадою поліцейського - заступник начальника установи. Вказує, що позивач, як пенсіонер органів внутрішніх справ (міліції), має право на перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення у розмірах, визначених Постановою №988, відповідно до довідки №100/21274 від 05.08.2021 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , яке фактично було виплачено у листопаді 2019 року за посадою поліцейського - заступник начальника установи порівняльною до посади на день звільнення заступника начальника Харківської бази матеріально-технічного та військового забезпечення МВС України. Зауважує, що довідка, виготовлена Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 05.08.2021 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за прирівняною посадою поліцейського - заступник начальника установи, яке фактично було виплачено у листопаді 2019 року, складена за формою, передбаченою Порядком №45 (у редакції, чинній до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), є достатньою та належною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України, звідки був звільнений із показником вислуги років - 31 рік, з 01.07.1998 року отримував пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 88% грошового забезпечення, яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області.
Після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року суб'єктом владних повноважень застосовано показник відсоткового значення розміру пенсії відносно грошового забезпечення - 70%.
Органом, спеціально уповноваженим на видачу довідок про грошове забезпечення діючих поліцейських у цілях перерахунку розміру раніше призначених пенсій у зв'язку із підвищення розміру поточної винагороди поліцейського, а саме - ДУ "ТМО МВСУ в Харківській області" відносно позивача складено довідку 100/21274 про розмір та структуру грошового забезпечення діючого поліцейського станом на 19.11.2019 року за рівнозначною посадою (довідка №33/41-3165 від 05.08.2021 року).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 25.07.2023 року, у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, що діяла на час призначення пенсії (01.07.1998 року), а саме, з 01.12.2019 року з урахуванням 88% розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення без граничного розміру.
Відповідач листом від 21.08.2023 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії та зазначив, що перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» здійснено у відповідності до норм та вимог чинного законодавства.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не проведено позивачу перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з 01 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 88% від суми щомісячного грошового забезпечення, позивач ініціював даний спір.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з 01.12.2019 року у розмірі 88% грошового забезпечення за довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 №33/41-3165 в частині видів грошового забезпечення: оклад за посадою, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби в поліції, надбавка за службу в умовах режимних обмежень. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Пунктом 6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців та поліцейських, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262-XII).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст.63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з ч.2 ст.63 Закону №2262-ХІІ якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 цієї ж норми передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, підставою для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей". Цим Законом статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі по тексту - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови №103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Пунктом 5 Постанови №103 обумовлено перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводити на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Так, залишаючи без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, яким скасовано п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові 19 листопада 2019 року вказав, що пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України №260 від 06.04.2016 року. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 постанови №103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови №988 наказом МВС України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок №260).
Зокрема, Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку №260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260).
З наведеного слідує, що з 19 листопада 2019 року, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 пункт 3 Постанови №103 скасований, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Тому, саме з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
При цьому, згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18, суд, серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (набрала чинності 01 січня 2020 року) пункти 1-3 постанови №103 виключено.
Водночас, інші положення Порядку №45, зокрема ті, які визначають алгоритм дій, пов'язаних із перерахунком пенсії, після втрати чинності 19 листопада 2019 року - пункту 3 Постанови №103, фактично не змінилися.
Втрата чинності пунктом 3 Постанови №103 з 19.11.2019 у силу ст.ст. 255, 265, 325 КАС України означає, що саме з вказаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин щодо перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці з 01.12.2019 як першого дня наступного календарного місяця за подією підвищення винагороди.
Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.06.2020 року у справі №540/2873/18.
Оскільки п.3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, - тому саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами Кабінету Міністрів України №988, №260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як вбачається з матеріалів даної справи, 05.08.2021 року Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" складено та видано позивачу довідку від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33/41-3165) про розмір грошового забезпечення, в якій вказано основні та додаткові види грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №988, за прирівняною посадою поліцейського (заступник начальника установи). В примітці вищевказаної довідки зазначено, що вона складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19.
Факт отримання відповідачем вказаної вище довідки фактично не заперечується останнім.
Отже, отримавши вказану довідку про розмір грошового забезпечення, у відповідача виник обов'язок щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.12.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії позивачу, згідно з вказаною довідкою станом за листопад 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було вчинено відповідних дій щодо перерахунку та виплати пенсії позивача.
Висновок суду першої інстанції про відсутність у пенсійного органу підстав для перерахунку пенсії за оновленою довідкою в частині надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (75%) та премії (268,92%), оскільки матеріали справи не містять жодних доказів про те, що розмір надбавки та премії є середнім розміром за листопад 2019 року, що фактично виплачені за місяць у державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки питання правомірності складових, включених у довідку, не є предметом даного спору.
Спірним у даному випадку є питання правомірності відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100-21274 (вих. №33/41-3165).
Так, у відзиві на позов відповідач заперечує право позивача на перерахунок пенсії за оновленою довідкою з 01.12.2019 року та вказує, що у випадку, коли спеціальним Законом №2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для органу ПФУ обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії.
Колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача про виникнення права на перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення, оскільки пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 року, тому саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами Кабінету Міністрів України №988, №260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33/41-3165), є протиправними.
Стосовно вимог позову щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33/41-3165), виходячи з розрахунку 88% від суми щомісячного грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.13 Закону України №2262-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" 1763-15 (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року №1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких цифри 80 замінено цифрами 70.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про зміну встановленого Законом максимального розміру пенсії після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналізуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що положення статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Тобто, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася після призначення пенсії позивачу та не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що розмір призначеної вперше пенсії складав 88% грошового забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
У постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Застосування іншого показника (70%) до перерахунку пенсії стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, з огляду і на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року у відповідача по справі були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення.
Щодо доводів відповідача про те, що відповідно ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, у зазначеній редакції положення Закону №2262-ХІІ були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку, то колегія суддів вважає необґрунтованими, з урахуванням вже вказаного вище, та вказує, що застосування в даному випадку показника 70% відповідних сум грошового забезпечення максимального розміру пенсії до перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.
На підставі викладеного вище та висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №240/5401/18, враховуючи, що позивачу була призначена пенсія у розмірі 88% грошового забезпечення, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33/41-3165), виходячи з розрахунку 88% від суми щомісячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідачем жодних належних доказів на підтвердження правомірності власних дій, які є предметом оскарження, надано не було.
Колегія суддів зазначає, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об'єднаного королівства» (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача, виходячи з вимог позову, буде
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача, буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33-41-3165) станом на листопад 2019 року, із збереженням показника основного розміру пенсії 88% грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 06.04.1992 року №2262-XІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33-41-3165) станом на листопад 2019 року, із збереженням показника основного розміру пенсії 88% грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 06.04.1992 року №2262-XІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, вимоги позову щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до оновленої довідки із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою позивача є передчасними, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки, не врахує щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.
Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв'язку з передчасністю її заявлення.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, про пропуск позивачем строку звернення до суду, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а, то колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.
Поняття «повинна була дізнатись», використане у ст.122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 02 березня 2021 року по справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
У свою чергу, частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
В даному випадку, у межах даної справи підтверджено протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу зменшення розміру пенсії позивача при перерахунку з показника 78% грошового забезпечення до показника 70% грошового забезпечення, тобто встановлено факт неправильного здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом, та протиправність дій пенсійного органу щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом за листопад 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІ1, положень Постанови №988. Відповідно, оскільки перерахунок та виплату пенсії, на яку позивач має право, не проведені вірно та своєчасно, з вини органу Пенсійного фонду України, колегія суддів вважає, що такий перерахунок та виплата пенсії мають бути проведені з дати виникнення права, без обмеження строком, передбаченим ст.122 КАС України.
Посилання скаржника на практику Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки обставини у даній справі є відмінними від тих, що склалися у справі, на яку посилається скаржник, що переглядалася Великою Палатою Верховного Суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача щодо пропуску позивачем строків звернення до суду.
Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 по справі № 520/24058/23 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33-41-3165) станом на листопад 2019 року, із збереженням показника основного розміру пенсії 88% грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 06.04.1992 року №2262-XІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 05.08.2021 року №100/21274 (вих. №33-41-3165) станом на листопад 2019 року, із збереженням показника основного розміру пенсії 88% грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 06.04.1992 року №2262-XІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 2683,10 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк