01 лютого 2024 року справа №200/2512/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 200/2512/23 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до судуз позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України щодо не розгляду скарги позивача ОСОБА_1 від 25.05.2023 року на довідку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1634 від 22.05.2023 року; зобов'язати Центральну військову - лікарську комісію Збройних Сил України розглянути скаргу позивача ОСОБА_1 від 25.05.2023 року на довідку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1634 від 22.05.2023 року та направити військовослужбовця ОСОБА_1 на повторну військово - лікарську комісію для проведення належного медичного огляду з урахуванням всіх хвороб та медичних обстежень позивача та винести постанову про не придатність/обмежену придатність до військової служби на підставі існуючих захворювань позивача з урахуванням висновків суду, в якому вказати, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю; визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2023 № 1634, яким позивача ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; зобов'язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення про його непридатність/обмежену придатність до військової служби, з урахуванням висновків суду, в якому вказати, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.
Позивач був призваний у Збройні Сили України з квітня 2022 року Шевченківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Збройних сил України і 21.03.2023 року був зарахований до Військової частини НОМЕР_2 .
22.05.2023 року відносно позивача проведено ВЛК і діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, контузії, каліцтва): Хронічна вертоброгенна люмбалгія у фазі нестійкої ремісії без порушення функцій. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Вважає, що медичний огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров'я особи. Всупереч Положенню про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міноборони № 402 від 14.08.2008, медичний огляд відносно позивача проводився вкрай формально, жодних обстежень позивач не проходив, лікарі лише задавали питання і без урахування відповідей робили висновок про придатність до військової служби. Через відсутність детального медичного огляду та лікування позивача стан здоров'я не дозволяє повноцінно виконувати бойові завдання.
Зазначає, що проведення ВЛК було проведено з порушеннями, а саме: - у відсутності позивача, - позивач не був оглянутий належним чином лікарями - спеціалістами, - позивач був позбавлений законної можливості повністю та досконало пройти медичне обстеження, щодо стану свого здоров'я; - всі звернення позивача і скарги повністю ігноруються і не беруться до уваги.
Вважаючи зазначений у довідці № 1634 від 22.05.2023 року висновок про визнання його придатним до військової служби протиправним, сформованим без проведення належного медичного огляду та обстеження, 25.05.2023 року звернувся до Центральної ВЛК зі скаргою на довідку ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2023 року. Відповідно до трекінгу відстежування АТ “Укрпошта” 29.05.2023 року скарга ОСОБА_1 отримана Центральною ВЛК. Однак, відповіді не надано.
Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 200/2512/23 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України щодо не розгляду скарги позивача ОСОБА_1 від 25.05.2023 року на довідку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1634 від 22.05.2023 року. Зобов'язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 25.05.2023 року на довідку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1634 від 22.05.2023 року, з урахуванням висновків викладених у цьому рішенні. Визнано протиправним та скасовано рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2023 № 1634, яким ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби. Зобов'язано військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , з урахуванням висновків викладених у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позаштатною ВЛК військової частини НОМЕР_1 проведена військово - лікарська експертиза військовослужбовця ОСОБА_1 амбулаторно, з дотриманням пункту 6.8 Глави 6 Розділу ІІ Положення №402 комісією у складі лікарів: терапевта, хірурга, невропотолога, окуліста, оториноларинголога, психіатра. Медичний огляд позивача проведено з дотриманням вимог Глави 1 та Глави 6 розділу ІІ Положення 402. При проведенні медичного огляду амбулаторно, всі медичні документи, необхідні для проведення військово - лікарської експертизи були надані позивачем особисто та після проведення ВЛК повернуті. Для проведення ВЛК позивачем надано: МРТ грудного відділу хребта від 16 березня 2023, МРТ поперекового відділу хребта від 16 березня 2023 року. Вказує, що позивач був присутній при проведенні військово - лікарської експертизи, про що свідчить картка обстеження та медичного огляду, надані ним дослідження МРТ від 16 березня 2023 року, особистий підпис в графі 11 картки обстеження. За медичними показниками позивача, керуючись пунктом 6.8 Глави 6 Розділу ІІ Положення №402, лікарі комісії не визначили потребу в його додатковому обстеженні. На підставі пункту 2.1 Глави 2 Розділу І, пункту 22.3, пункту 6.9 Глави 6 та пункту 22.7 Глави 22 Розділу ІІ Положення №402, постанова позаштатної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 22 травня 2023 року була оформлена довідкою №1634 від 22 травня 2023 року, відповідно до якої позивача визнали придатним до військової служби.
За змістом пункту 20.4 Глави 20 Розділу ІІ Положення №402 у воєнний час, метод індивідуальної оцінки придатності або обмеженої придатності до військової служби застосовується тільки за статтями 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в Розкладу хвороб. За результатами медичного огляду позивача ВЛК військової частини НОМЕР_1 встановлено діагноз за пунктом “в” статті 64, пунктом “г” статті 23 Розкладу хвороб, які не підпадають під перелік статей Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби та за якими у воєнний час можливо прийняття постанови ВЛК “обмежено придатний до військової служби”, тому позивача було визнано придатним до військової служби.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 .
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , призваний у ЗСУ з квітня 2022 року Шевченківським РТЦК та СП м. Львів.
22 травня 2023 року ВЛК військової частини НОМЕР_1 було проведено медичний огляд старшого сержанта ОСОБА_1 .
За наслідками проведеного медичного огляду Військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 22 травня 2022 року видано довідку №1634.
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):
Хронічна вертеброгенна ломбалгія у фазі нестійної ремісії без порушення функції.
Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Обмежений міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, кили міжхребцових дисків з незначними порушеннями функцій. Складний короткозорий астигматизм обох очей ступенем 0,5Д при короткозорості в меридіані найбільшої аметропії 1,0 при гостроті зору з корекцією 0,1 обох очей.
Захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі статті 64 в, 23 г графи II Розкладу хвороб -придатний до військової служби.
Не погоджуючись із даним висновком військово-лікарської комісії позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд з цим, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII у редакції на час спірних відносин).
За змістом частин першої, другої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини першої статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина третя статті 2 Закону №2232-XII).
За змістом частини 12 статті 2 Закону №2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Пунктом “б” частини восьмої статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.
Статтею 70 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII “Основи законодавства України про охорону здоров'я” (далі - Закон №2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п.п. 2.6.6 та 2.6.7 Положення № 402 перелік військових лікувальних закладів, військових частин, лікувально-профілактичних закладів, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджує голова ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів. На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи. Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, найбільш підготовлений з питань військово-лікарської експертизи, який має досвід роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах та пройшов підготовку (удосконалення) з військово-лікарської експертизи. До складу ВЛК, створеної у цивільному лікувально-профілактичному закладі, за рішенням начальника ВМКЦ регіону може бути введений військовий лікар - представник найближчого військового лікувального закладу, медичної служби військової частини.
Згідно п. 2.6.11 Положення № 402, документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені.
Згідно п. 2.7.2 Положення № 402 гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України. На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.
Пунктами 2.7.3, 2.7.4 Положення № 402 передбачено, на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК. Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання. Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І наведеного Положення, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
Пунктом 1.1 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Пунктом 1.4 розділу ІІ вказаного Положення визначено, що медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Згідно з п.3.8 розділу ІІ зазначеного Положення за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: “Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час”; “Обмежено придатний до військової служби”; “Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)”; “Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)”; “Придатний до військової служби”.
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
“Придатний до військової служби”;
“Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)”;
“Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку”.
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з п.20.3 розділу ІІ вказаного Положення при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) “Придатний” до військової служби; “Непридатний” до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: “Обмежено придатний до військової служби”).
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову “придатний до військової служби”, за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Судом встановлено, що 22 травня 2023 року був проведений медичний огляд позивача ВЛК військової частини НОМЕР_1 наступними спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, психіатром.
За результатами медичного огляду позивача Військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 діагностовано: хронічна вертеброгенна ломбалгія у фазі нестійної ремісії без порушення функції. Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби. Обмежений міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, кили міжхребцових дисків з незначними порушеннями функцій. Складний короткозорий астигматизм обох очей ступенем 0,5Д при короткозорості в меридіані найбільшої аметропії 1,0 при гостроті зору з корекцією 0,1 обох очей. Захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 64 в, 23 г графи II Розкладу хвороб -придатний до військової служби.
Згідно норм Положення №402 ВЛК військової частини НОМЕР_1 є позаштатною лікарською комісією.
Згідно довідки ВЛК від 22 травня 2023 року №1634, вона прийнята за результатами медичного огляду та на підставі статті 64 (в) та 23 (г) Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Згідно пункту 6.9 Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.
Відповідачем - ВЛК військової частини НОМЕР_1 у відзиві вказано про те, що відповідно до пункту 20.4 Глави 20 Розділу ІІ Положення №402, у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами ІІ, ІІІ ВЛК приймає постанову “придатний до військової служби”, за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в. Отже, як зазначено представником відповідача у відзиві, у воєнний час метод індивідуальної оцінки придатності застосовується тільки за статтями статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в Розкладу хвороб.
Водночас, суд зазначає, що законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця ВЛК, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань. Медичний огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров'я особи.
Судом встановлено, що при проведенні медичного огляду позивача 22 травня 2023 року в порушення вимог пункту 6.9 Положення №402 ВЛК військової частини НОМЕР_1 не дотримано методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби.
Даний метод індивідуальної оцінки придатності до військової служби застосовується у кожному випадку, тобто до кожного військовослужбовця.
Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу ІІ Положення №402, до осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.
Звертаючись до суду з даним позовом позивачем, крім іншого, зазначено про те, що медичний огляд проводився без його участі.
Дослідивши картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 судом встановлено, що останнім проставлено особистий підпис при обстеженні, що спростовує твердження позивача про проведення медичного огляду без його участі.
Також, суд зазначає, що позивач мав бути оглянутий хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Проте картка обстеження та медичного огляду не містить даних про обстеження позивача - окулістом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Не містить картка відомостей і про результати додаткових методів обстеження, які є обов'язковими, а саме: аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України встановлено у Розділі 21 Положення 402.
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).
Формулювання постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначено у пункті 21.5.
Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України) (пункт 21.7).
Відповідно до абзацу 3 пункту 21.8 Положення №402 прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.
У спірній довідці ВЛК не вказано, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) прийнята за відсутності/наявності довідки про обставини травми, що є порушенням абзацу 3 пункту 21.8 Положення №402, яким встановлено заборону прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави.
З огляду на викладене вище, судом встановлено допущення з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які стосуються процедури проведення медичного огляду позивача 22 травня 2023 року, та оформлення його результатів, а саме: не дотримано методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби; здійснено медичний огляд позивача без обстеження лікарем окулістом, лікарем оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей; здійснено медичний огляд позивача без здачі аналізу крові та сечі, ЕКГ- дослідження; прийнято постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) за відсутності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати позицію суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує її обґрунтованість.
Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом було встановлено допущення з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які стосуються саме процедури проведення медичного огляду, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2023 № 1634, яким позивача ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення про його непридатність/обмежену придатність до військової служби, з урахуванням висновків суду, в якому вказати, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
За встановлених у цій справі обставин, суд не має права втручатись у діяльність відповідача шляхом його зобов'язання повторно проводити медичний огляд та за результатами проведення прийняти відповідне рішення про непридатність/обмежену придатність до військової служби, з урахуванням висновків суду, в якому вказувати, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю.
Тому у задоволенні позовних вимог цій частині суд відмовив.
Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, слід зобов'язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд позивача, з урахуванням висновків викладених у цьому рішенні.
Щодо позовних вимог до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 25 травня 2023 року позивачем подавалась скарга до Центральної військово - лікарської комісії ЗС України, у якій просив: переглянути та скасувати довідку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 22 травня 2023 року; викликати на проведення медичного огляду за його особистою участю; під час розгляду скарги та проведення досконалого огляду, тимчасово звільнити від несення служби.
25 травня 2023 року адвокатом Скоробогатько Володимиром Юрійовичем направлялась скарга до Центрально військово - лікарської комісії Міністерства оборони України, у якій просив прийняти, зареєструвати та розглянути скаргу старшого сержанта ОСОБА_1 від 25 травня 2023 року на довідку ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 22 травня 2023 року №1634.
Відповідно до наданого трекінгу Укрпошти зі штрихкодовим індентифікатором (5001401793253) скарга вручена особисто - 29 травня 2023 року.
Зазначені вище скарги отримані Центральною ВЛК, що підтверджується додатками, які додані представником Центральної ВЛК до відзиву.
Відповідно Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Суд звертає увагу, що Положенням №404 чітко не визначено строки розгляду скарг військовослужбовців на постанови ВЛК.
Інструкція з діловодства у Збройних Силах України встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ,
(далі - військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням.
Відповідно до пункту 3.11.6. документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
23 червня 2023 року (у строк, встановлений пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у ЗСУ) за вих. № 598/5818 розглянута скарга представника ОСОБА_1 - Володимира Скоробогатько та за результатами розгляду повідомлено, що за встановленим діагнозом, постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 22 травня 2023 року прийнято вірно, тому підстав для перегляду та скасування постанови від 22 травня 2023 року №1634 немає.
Водночас, доказів розгляду скарги позивача від 25 травня 2023 року Центральною військово - лікарською комісією Міністерства оборони України матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що надані представником Центральної військово - лікарською комісією Міністерства оборони України документи до відзиву на позов, не містять жодного доказу, що відповідь на скаргу саме позивача від 25 травня 2023 року була складена, зареєстрована та направлена останньому.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Центральної військово - лікарської комісії Міністерства оборони України щодо не розгляду скарги позивача ОСОБА_1 від 25.05.2023 року на довідку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1634 від 22.05.2023 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, слід зобов'язати Центральну військову - лікарську комісію Міністерства оборони України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 25.05.2023 року на довідку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1634 від 22.05.2023 року, з урахуванням висновків викладених у цьому рішенні.
Посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 12 червня 2020 року справа №810/5009/18 є необґрунтованим, оскільки в межах розгляду даної справи суд не надавав оцінки діагнозам позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
В межах розгляду даної справи суд перевіряв законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Слід зазначити і про те, що у даній справі відповідачем виступає, зокрема, саме ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оскільки саме цією комісією прийнято постанову у формі довідки від 22 травня 2023 року №1634.
У справі №810/5009/18, яка була розглянута Верховним Судом 12 червня 2020 року відповідачем також виступала ВКЛ при Київському обласному військовому комісаріаті. Тобто Верховний суд визначає, що військово - лікарняні комісії є належними відповідачами по даній категорії адміністративних справ.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 200/2512/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 200/2512/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 01 лютого 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко