01 лютого 2024 року справа №200/18654/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Передерія Є.О.,
представника відповідача Моткової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №200/18654/21 (суддя І інстанції Бєломєстнов А.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0130358-4710-0522 від 04 травня 2018 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0130358-4710-0522 від 04 травня 2018 року щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 4152,00 грн..
Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що у відповідності до вимог п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України позивач, як власник об'єкту нерухомості, є платником податку на нерухоме майно. Нарахування податкових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено на підставі рішення Слов'янської міської ради від 07.07.2017 року №5-XXXVII-7 “Про встановлення на території міста Слов'янська ставок податку на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки” та рішень Миколаївської міської ради від 29.01.2016 року №11-IV-7 “Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки в новій редакції” та від 29.06.2016 №23-VIII-8 “Про встановлення місцевих податків на 2017 рік”. Рішенням Миколаївської міської ради від 29.01.2016 року №11-IV-7 пільги для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не передбачені.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1, що підтверджується копією чинного безстроково посвідчення № НОМЕР_3 , виданого Донецькою обласною державною адміністрацією.
Згідно з копією витяга про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.04.2010 №25786017 та копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.04.2010, видане Миколаївською міською радою, у приватній власності позивача знаходиться житловий будинок площею 379,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем 04 травня 2018 року прийняте податкове повідомлення-рішення форми “ф” №0130358-4710-0522, згідно з яким позивач був зобов'язаний сплатити податок на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки (надалі - податок), за 2017 рік у сумі 4 152 грн. (а.с. 17).
З розрахунку податкових зобов'язань до вказаного повідомлення-рішення (а.с. 39) вбачається, що податок нараховано у зв'язку з перебуванням у власності позивача житлового будинку площею 379,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Після вирахування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування на підставі абз. “б” п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України (120 кв.м.) площа будинку, на яку нарахований податок складає 259,5 кв.м. Ставка податку складає 16 грн за 1 кв.м. (0,5% від прожиткового мінімуму). Податкові зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням розраховані наступним чином: 259,5 кв.м. * 16 грн. = 4 152 грн..
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
За приписами п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку та відповідної ставки податку.
У відповідності до вимог п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Слов'янською міською радою прийнято рішення від 07.07.2017 року №5-XXXVII-7 “Про встановлення на території міста Слов'янська ставок податку на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки” (а.с. 52).
Додатком 2 до вказаного рішення Слов'янської міськради передбачений перелік пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Слов'янськ, абзацом 7 пункту 2 якого визначено, що від податку звільняються особи, які належать до постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до 1 категорії згідно п. 1 ч.1 ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Аналогічні пільги діяли до 2017 року згідно з п.п. 4.3.5 п. 4.3 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Слов'янська, що затверджене рішенням Слов'янської міської ради від 01.07.2015 №5-LXXIX-6 (а.с. 79).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 , виданим Донецькою обласною державною адміністрацією.
Відтак, позивач був звільнений від сплати податку на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки”.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав право не сплачувати податок, а його визначення податковим органом шляхом направлення податкового повідомлення-рішення від 04.05.2018р. №0130358-4710-0522 є протиправним.
Посилання відповідача на ті обставини, що рішенням Миколаївської міської ради від 29.01.2016 року №11-IV-7 пільги для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не передбачені, колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що у ньому наведений бюджетний рахунок Управління державної казначейської служби України у місті Слов'янську Донецької області. Цей самий отримувач зазначений у квитанції №0.0.1063045455.1 від 18.08.2018р. про сплату податку в сумі 4 152 грн.. З цього слідує, що органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відповідач вважав Слов'янську міськраду.
Також з розрахунку податкових зобов'язань до спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що ідентифікація об'єкта оподаткування окрім адреси (одночасно зазначені м.Слов'янськ та м.Миколаївка) відбувалася за чинним на той час Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ). Зокрема, у вказаному вище розрахунку зазначений КОАТУУ 141410000, що за правилами кодування, встановленими ДК 014 - 97 "Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України", затвердженим наказом Держстандарту України від 31.10.97 № 659 зі змінами № 5 згідно з наказом Держспоживстандарту України від 04.08.2008 № 270, відповідає другому рівню класифікації - містам обласного підпорядкування (місту Слов'янськ). Розряди 6-8 у вказаному КОАТУУ, тобто третій рівень класифікації, до якого належать міста районного підпорядкування (м.Миколаївка), не заповнені. Отже, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач керувався даними, згідно з якими об'єкт оподаткування знаходиться на території міста Слов'янськ.
Окрім того, рішенням Миколаївської міської ради від 29.01.2016 року №11-IV-7 затверджений розмір ставки податку для житлових будинків, площа яких перевищує 120 кв.м. - 2% від мінімальної заробітної плати за 2017 рік, що складає 64 грн.. Виходячи із розміру цієї ставки, сума податкових зобов'язань позивача мала б становити 16 608 грн. (259,5 кв.м. * 64 грн).
Проте, спірним податковим повідомлення-рішенням позивачеві податкові зобов'язання розраховані в сумі 4 152 грн. виходячи із ставки податку 16 грн за 1 кв.м. (0,5% від прожиткового мінімуму), що передбачено саме рішенням Слов'янської міської ради від 07.07.2017 року №5-XXXVII-7 “Про встановлення на території міста Слов'янська ставок податку на нерухоме майно, від'ємне від земельної ділянки”.
Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було надано оцінку дій відповідача у спірних правовідносинах на предмет їх відповідності рішенню Слов'янської міськради від 07.07.2017року №5-XXXVII-7, а не Миколаївської міської ради від 29.01.2016 року №11-IV-7.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №200/18654/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №200/18654/21 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 01 лютого 2024 року.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 01 лютого 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 01 лютого 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко