01 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/9954/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Михайлової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, клопотання ОСОБА_1 про накладання штрафу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
На адресу Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області) про виконання рішення суду від 28.10.2021 у справі №620/9954/21.
Позивачем подано клопотання в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому ОСОБА_1 просив:
- відмовити в прийнятті звіту, який був поданий після встановленого судом терміну на подання такого звіту та не містить доказів виконання рішення суду від 28.10.2021 по справі №620/9954/21, як у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, так і в частині виплати пенсії за минулий час;
- за неподання у встановлений судом термін звіту про виконання рішення суду по справі №620/9954/21 та за невиконання та ухилення від виконання цього рішення суду - накласти штраф відповідно до приписів частин 2, 3, 4 ,7 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_2 у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та половину цієї суми штрафу стягнути на його користь;
- встановити новий строк на подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 по справі №620/9954/21.
Заява мотивована тим, що відповідачем подано звіт про виконання рішення суду поза межами встановленого строку. Крім того, надані відповідачем розрахунки підтверджують обмеження розміру пенсії заявника постійним розміром - з березня 2022 року сумою 48678,06 грн., а зараз - 48852,86 грн., 48890,06 грн. та 48916,46 грн. Також відповідач не надав до суду новий перерахунок розміру пенсії без обмеження максимальним розміром за минулий час з 01.04.2019 по день здійснення нового перерахунку пенсії. Наведене, свідчить про невиконання рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії за минулий період.
Розгляд вказаного клопотання призначено на 01.02.2024 об 11:30 грн.
Позивач просив здійснювати розгляд клопотання без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув.
Дослідивши матеріали справи, поданий ГУПФУ в Чернігівській області звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 по справі №620/9954/21, яке набрало законної сили 03.02.2022, позовні вимоги задоволено частково та, у тому числі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці Ліквідаційної комісії МВС України в Чернігівській області від 08.02.2021 №101/8988, доплат та підвищень до пенсії (збільшення основного розміру пенсії 25%), інвалід війни 2 групи при виконанні обов'язків в/с, 1 категорія ЧАЕС (під час служби), інвалід 2 групи «А», інвалід війни 2 групи при виконанні обов'язків в/с), у розмірі 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з врахуванням раніше виплачених сум (а.с. 63-67, 101-110 т.1).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 встановлено судовий контроль за виконанням вищевказаного рішення суду, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 по справі №620/9954/21 (з відповідними доказами) (а.с. 35-36 т.2).
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 19.12.2023 о 17:08, про що складено відповідну довідку (а.с. 38 т.2).
ГУПФУ в Чернігівській області 08.01.2024 до Чернігівського окружного адміністративного суду подано звіт про виконання рішення суду від 28.10.2021 у справі №620/9954/21, у якому зазначено, що на виконання ухвали суду проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром. Доплата пенсії за період з 01.07.2019 по 31.01.2024 склала 8055,60 грн. З 01.02.2024 пенсія ОСОБА_1 буде виплачуватись на виконання рішення суду в розмірі 48916,46 грн. Щодо виплати заборгованості по пенсії відповідач зазначив, що на даний час профінансовано доплати за рішеннями судів, які набрали чинності по 20.09.2020 включно. Зважаючи на наведене, на даний час, за незалежних від ГУПФУ в Чернігівській області обставин, не можливо забезпечити виплату позивачу заборгованості в сумі 978807,88 грн. та 8055,60 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Проаналізувавши матеріали справи, звіт ГУПФУ в Чернігівській області про виконання рішення суду по справі №620/9954/21, суд встановив таке.
В ухвалі від 19.12.2023 про встановлення судового контролю суд, проаналізувавши надані сторонами пояснення та докази щодо виконання рішення, встановив, що з огляду на покладений рішенням суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області обов'язок розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати має складати 48916,46 грн. (38119,73 грн. - основний розмір + 9529,93 грн. - збільшення основного розміру пенсії 25% + 837,20 грн. - інвалід війни 2 групи при виконанні обов'язків в/с + 379,60 грн. - 1 категорія ЧАЕС (під час служби) + 50,00 грн. - інвалід війни 2 групи при виконанні обов'язків в/с). Разом з тим, розмір пенсії позивача до виплати обмежений сумою 48678,06 грн., що не відповідає зобов'язанню, покладеному на відповідача рішенням суду, у зв'язку із чим встановлено контроль за його виконанням.
На виконання ухвали суду відповідач провів позивачу відповідний перерахунок пенсії. Станом на січень 2024 року розмір пенсії позивача до виплати становить 48916,46 грн., що відповідає розрахунку, проведеному судом в ухвалі від 19.12.2023. У зв'язку з наведеним, за період з липня 2019 року по січень 2024 року розмір додаткової заборгованості по пенсії ОСОБА_1 склав 8055,60 грн. (а.с. 57 т.2).
Враховуючи наведене, суд вважає, що в межах спірних правовідносин відповідач виконав рішення суду від 22.10.2021, відповідно до наданих повноважень та з урахуванням ухвали про встановлення судового контролю.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Отже, виплата пенсій, призначених на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області виключно за рахунок коштів Фонду, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.
Водночас, в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу різниці перерахованої пенсії в загальній сумі 986 863,48 грн. (978 807,88 грн. - заборгованість на виконання рішення суду + 8055,60 грн. - заборгованість по пенсії з урахуванням ухвали суду про встановлення судового контролю), що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати вказаної заборгованості.
Згідно із усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд зазначає, що специфіка категорії справ, до якої належить дана справа, полягає у залежності проведення виплат від бюджетних асигнувань на відповідні цілі з Державного бюджету України. В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не є розпорядником бюджетних коштів.
На переконання суду, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині виплати суми заборгованості за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
З огляду на викладене, суд вважає, що на момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що звіт про виконання рішення суду ГУПФУ в Чернігівській області подано з пропуском встановленого строку (на 4 дні, в врахуванням вихідних днів 06-07.01.2024), однак наведене, враховуючи встановлені обставини, не може бути підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання, поданого в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 01.02.2024.
Суддя С.В. Бородавкіна