31 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6210/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023
та на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023
у справі № 910/6210/20
за заявою Приватного акціонерного товариства "Кріпта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар"
про визнання банкрутом
Постановою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар»; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Піллар»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов'язань вважається таким, що настав 25.10.2021 р.; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, ідентифікаційний номер 16299604) банкрутом; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 25.10.2021 р.; ліквідатора зобов'язано: забезпечити виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, та належне виконання заходів, передбачених статтями 62-64 Кодексу України з процедур банкрутства, спрямованих на задоволення вимог кредиторів; здійснювати продаж майна з неухильним дотриманням норм Кодексу України з процедур банкрутства; за результатами проведеної роботи, згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, у строк до 25.10.2022 подати ліквідаційний баланс, звіт про проведену роботу та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків (докази, що свідчать про відсутність ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум, які є неможливими до погашення; пояснювальну записку ліквідатора до ліквідаційного балансу тощо).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Бі.Ес.Бі. Кооператіве Ю.Ей. (BSB Cooperative U.A.) та Hardesty Limited (Хардесті Лімітед). Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та члена правління Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» ОСОБА_3 залишено без задоволення. Постановою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 р. у справі № 910/6210/20 залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та члена правління Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» ОСОБА_3.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Кріпта" про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 р. у справі № 910/6210/20.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 08.01.2024, що підтверджується конвертом Укрпошта) на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 910/6210/20, в якій просить суд скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 в повному обсязі; справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд; зупинити дію постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Кріпта" про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
31.01.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли доповнення до клопотання про зупинення дії постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 290 Господарсько процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник в якості підстави подання касаційної скарги зазначає обставини, визначені пунктами 1,4 частини другої статті 287 ГПК України, п.3 частини1 ст. 287 ГПК України.
На момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, з огляду на положення частини 1 ст.294 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
За змістом абзацу 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (CASE OF HORNSBY v. GREECE № 18357/91 § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Суд не вбачає підстав для зупинення дії постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та задоволення даного клопотання.
Крім того, 30.01.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (вимог кредитора), відповідно до якої просить заборонити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. та будь-яким іншим фізичним юридичним особам в тому числі але не виключно ДП «Прозорро», будь-яким організаторам відкритих торгів (аукціонів) вчиняти дії у справі № 910/6210/20 щодо проведення аукціонів з продажу та/або у будь-який інший спосіб здійснювати заходи щодо реалізації/відчудження будь-якого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" до завершення касаційного перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023; заборонити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. та будь-яким іншим особам у справі № 910/6210/20 вчиняти дії щодо здійснення оцінки, вартості та/або визначення умов продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" до завершення касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Забезпечення вимог кредиторів врегульовано ст. 40 КУзПБ.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За приписами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З аналізу вказаних норм процесуального права, які містяться в розділі "Загальні положення" Господарського процесуального кодексу України (зокрема, статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, норми яких є ідентичними до норм статей 149, 150 Цивільного процесуального кодексу України, статті 150 Кодексу про адміністративне судочинство України) вбачається, що законодавець визначив як види забезпечення позову, так і стадії, на яких вони можуть вживатись судом, а саме: до пред'явлення позову; або на будь-якій стадії розгляду справи за умов, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та будь-яким іншим особам у справі № 910/6210/20 вчиняти вчиняти певні дії не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Однак, суд зазначає, що всупереч викладеному у даному випадку заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами в порядку приписів ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним ним шляхом може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав скаржника (у разі задоволення скарги), за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, оскільки подана скаржником заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та ймовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав скаржника, за захистом яких він звернувся до суду, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви скаржника.
Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 290, 294, 295, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 910/6210/20.
2.Призначити касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 910/6210/20 до розгляду на 06 березня 2024 року о 10:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
3.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20.
4. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вимог кредитора).
5.Повідомити учасників справи про їх право, передбачене ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на касаційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження.
6.Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/6210/20.
7. Копію цієї ухвали надіслати Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.
8.Повідомити учасників справи №910/6210/20 про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Білоус В.В.
Пєсков В.Г.