Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1302/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатий В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) у справі
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність ОСОБА_2
за участю:
керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Артюха Ю.В.
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_5
представниці ОСОБА_6 - Безпалюк Н.В.
представниці боржника - ОСОБА_7
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Артюха Ю.В., призначено попереднє засідання суду.
09.09.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника № 69236.
19.10.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959), направлена на адресу суду 06.10.2022 (про що свідчить поштовий штемпель), тобто у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі:
- 1 309 458 500,00 грн (один мільярд триста дев'ять мільйонів чотириста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот гривень), що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України станом на 27.06.2018 склало 50000000,00 доларів США (п'ятдесят мільйонів США);
- 23 671 081,30 грн - інфляційних витрат;
- 10 665 045,88 грн - 3% річних;
- витрати зі сплати судового збору за подання заяви (в розмірі 4962,00 грн).
Також заявник просить суд включити заявлені вимоги до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 27.06.2018 ОСОБА_2 отримав від заявника по розписці у борг грошові кошти, які зобов'язався повернути в повному обсязі своєчасно до 27.10.2018, а у разі недотримання цього зобов'язання - виплатити вказану суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Як вказує заявник, ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав.
Ухвалою суду від 20.10.2022 заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 17.11.2022.
До суду від керуючого реструктуризацією разом із супровідним листом (вх.№12721 від 27.10.2022), крім іншого, надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до боржника з доказами його надсилання на адресу заявника, а також повідомлення боржника про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 , в яких арбітражний керуючий Артюха Ю.В. та Борщик Ю.І. проти заявлених вимог ОСОБА_1 заперечують у повному обсязі.
У зв'язку з надсиланням справи до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 судове засідання, призначене на 17.11.2022, не відбулося.
08.12.2022 справа повернулася до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 13.12.2022 призначено попереднє засідання суду на 18.01.2023.
Також ухвалою суду від 13.12.2022 заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) призначено до розгляду в попередньому засіданні на 18.01.2023.
У судовому засіданні 18.01.2023 оголошено перерву на 25.01.2023 о 15:00.
18.01.2023 до суду від боржника надійшло клопотання про призначення експертиз, в якій заявник просить суд, крім іншого:
1) призначити у справі № 922/1302/22 судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизи боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 ;
2) у межах судово-почеркознавчої експертизи щодо боргової розписки від 27.06.2018 поставити наступні питання:
- чи виконано рукописний текст " ОСОБА_2 " в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ?
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 чи іншою особою?
- чи виконано рукописний текст в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , під впливом тимчасово внутрішніх збиваючих факторів, зокрема, наркотичних засобів?
3) у межах судово-технічних експертиз щодо кожної боргової розписки від 27.06.2018 поставити наступні питання:
- чи нанесений підпис та рукописний текст " ОСОБА_2 " в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , датою, яка зазначена датою складення боргової розписки - 27.06.2018? Якщо ні, то в якій проміжок часу нанесений підпис та рукописний текст " ОСОБА_2 " в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 ?
- у якій послідовності виконувалися друкований текст, підпис та рукописний текст "Борщик Ю.І." в борговій розписці від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 ?
4) доручити проведення судово-почеркознавчої експертизи експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8-А);
5) доручити проведення судово-технічної експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6);
6) попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за ст.ст. 384, 385 КК України;
7) для проведення експертизи надати експертам оригінали боргових розписок від 27.06.2018 та матеріали судової справи № 922/1302/22.
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_2 посилається на те, що він ніколи не був знайомий із ОСОБА_1 , не отримував від нього в борг грошові кошти та не підписував будь-які документи, що могли стосуватися таких обставин.
Крім того, боржник повідомляє про наявність судових спорів між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (справи №369/11910/21, №908/538/20(908/2818/20)) щодо земельних ділянок.
Також боржник звертає увагу на те, що копія розписка, яка долучена ОСОБА_1 до заяви з грошовими вимогами до боржника, складена тією ж датою, що і розписка, на яку посилається інший кредитор у справі №922/1302/22 - ОСОБА_6 , а саме - датована 27.06.2018 та складена в одному й тому ж місті - м. Вишневе, а також візуально зазначені копії розписок ідентично схожі за формою та змістом, а саме: шрифт, інтервали, відступи по тексту тощо.
Додатково ОСОБА_2 посилається на те, що мав проблеми зі здоров'ям, що виникли внаслідок вживання наркотичних засобів, чим, на його думку, міг скористатися ОСОБА_6 для підписання вищевказаних документів, в тому числі і тих, в копіях які надав ОСОБА_1 .
Ухвалами суду від 25.01.2023 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення попереднього засідання суду та розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) на 31.01.2023. Витребувано у заявника - ОСОБА_1 оригінал розписки від 27.06.2018, підписаної власноручно ОСОБА_2 , на підтвердження отримання останнім грошових коштів у розмірі 1309458500,00 грн грн.
Представниця ОСОБА_1 у судовому засіданні 31.01.2023 надала для огляду суду оригінал розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Представниця боржника у судовому засіданні 31.01.2023 зазначила про те, що ОСОБА_2 не знайомий із ОСОБА_1 .
Ухвалами суду від 31.01.2023 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення попереднього засідання суду та розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) на 15.02.2023.
ОСОБА_2 у судовому засіданні 15.02.2023 зазначив про те, що зі ОСОБА_1 не знайомий; підпис на розписці від 27.06.2018 не підтвердив; повідомив про те, що в червні 2018 року знаходився або в Києві, або в Празі; підтримав своє клопотання про призначення експертиз, повідомив про готовність надати зразки своїх підпису та почерку.
Ухвалами суду від 15.02.2023 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення попереднього засідання суду та розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) на 01.03.2023.
Присутній у судовому засіданні 01.03.2023 ОСОБА_2 надав пояснення у справі; зазначив про те, що грошові вимоги ОСОБА_1 не визнає, боргову розписку не підписував, із заявником - ОСОБА_1 не знайомий.
Представниця Звєрєва О.В. у судовому засіданні 01.03.2023 зазначила про те, що не заперечує проти призначення експертизи; питання визначення експертної установи для проведення експертизи залишила на розсуд суду.
Суд роз'яснив учасникам у справі про банкрутство про можливість пошкодження документів під час проведення експертиз.
В судовому засіданні 01.03.2023 оголошено перерву на 01.03.2023 о 14:15.
Після перерви суд продовжив розгляд справи та оголосив про перерву у судовому засіданні на 03.03.2023 о 10:00.
У судовому засіданні суд відібрав експериментальні зразки почерку ОСОБА_2 у вигляді рукописного запису "Борщик Ю.І." та експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 , виконані сидячи.
Представниця боржника в судовому засіданні зазначила про те, що оплату експертиз залишає за собою боржник.
Ухвалою суду від 03.03.2023 клопотання боржника (вх. № 1247 від 18.01.2023) про призначення судово-почеркознавчої та технічної експертиз розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 , задоволено частково в частині призначення судово-почеркознавчої експертизи. Призначено у справі № 922/1302/22 судову почеркознавчу експертизу розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 . На вирішення експерта поставлено наступні питання: чи виконано рукописний текст "Борщик Ю.І." в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ? чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 чи іншою особою? чи виконано рукописний текст в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , під впливом тимчасово внутрішніх збиваючих факторів, зокрема, наркотичних засобів? Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Зобов'язано ОСОБА_1 надати експертній установі - Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України оригінал розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 . Зобов'язано ОСОБА_2 для вирішення судової почеркознавчої експертизи надати в строк до 31.03.2023 до господарського суду Харківської області документи, що відповідають вимогам розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а саме вільні зразки (оригінали) підпису та почерку ОСОБА_2 (не менше 15-25 під.), в офіційних, різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах, виконаних до червня 2018 року, які можуть містития про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до боржника з доказами його надсилання на адресу заявника, а також повідомлення боржника про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 , в яких арбітражний керуючий Артюха Ю.В. та Борщик Ю.І. проти заявлених вимог ОСОБА_1 заперечують у повному обсязі.
У зв'язку з надсиланням справи до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 судове засідання, призначене на 17.11.2022, не відбулося.
08.12.2022 справа повернулася до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 13.12.2022 призначено попереднє засідання суду на 18.01.2023.
Також ухвалою суду від 13.12.2022 заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) призначено до розгляду в попередньому засіданні на 18.01.2023.
У судовому засіданні 18.01.2023 оголошено перерву на 25.01.2023 о 15:00.
18.01.2023 до суду від боржника надійшло клопотання про призначення експертиз, в якій заявник просить суд, крім іншого:
1) призначити у справі № 922/1302/22 судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизи боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 ;
2) у межах судово-почеркознавчої експертизи щодо боргової розписки від 27.06.2018 поставити наступні питання:
- чи виконано рукописний текст " ОСОБА_2 " в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ?
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 чи іншою особою?
- чи виконано рукописний текст в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складено
30.03.2023 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 щодо надання вільних зразків підпису й почерку (вх. № 7840), в якому боржник зазначає про відсутність можливості до 31.03.2023 надати вільні зразки (оригінали) підпису та почерку, в обґрунтування чого посилається на те, що до червня 2018 року фактично проживав у місті Києві та Київській області та мав зареєстроване місце проживання у місті Києві, проте з початку 2022 року його зареєстроване місце проживання змінилося; ОСОБА_2 вказує, що ним за місцем проживання не знайдено жодних документів, які б були датовані до червня 2018 року, при цьому, військова агресія російської федерації, яка призводить до ризиків для життя й здоров'я унеможливлює його прибуття до місця попереднього проживання, або установ/підприємств, зокрема міста Києва, з метою пошуку/витребування запитуваних документів. У поданому клопотанні ОСОБА_2 просить суд направити експертним установам, визначеним ухвалами суду від 03.03.2023, відповідні ухвали суду про призначення експертиз та експериментальні зразки для проведення відповідних експертиз, а також повідомляє про те, що ним продовжуватимуться пошуки витребуваних документів, які за необхідності будуть надані експертам на їх запити.
27.04.2023 до суду від Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом із супровідним листом (вх. № 10522) надійшло клопотання судового експерта № СЕ-19/121-23/7365-ПЧ від 14.04.2023 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, в якому судовий експерт Русова О.Л. відповідно до ст. 69 ГПК України просить надати оригінал боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 ; вільні зразки почерку ОСОБА_2 (оригінали), в різноманітних за характером документах (заяви, анкети, автобіографія, довіреності, конспекти та ін., які б не викликали сумніву щодо їх справжності та періоду часу їх складання), де у тому числі містяться рукописні записи у вигляді власного П.І.Б. за різний період часу до 2018 року, у тому числі наближених до червня 2018 року у кількості не менш ніж 15 документів; додатково вільні зразки підпису ОСОБА_2 (оригінали) у різноманітних за характером документах (заяви, анкети, довіреності, договори, квитанції, чеки, та ін., які б не викликали сумніву щодо до їх справжності та періоду часу їх складання) за різний період часу до 2018 року, у тому числі наближених до червня 2018 року у кількості не менш ніж 10-15 підписів.
Ухвалою суду від 04.05.2023 поновлено провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022). Задоволено клопотання судового експерта № СЕ-19/121-23/7365-ПЧ від 14.04.2023 (вх. № 10522 від 27.04.2023) про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи. Для проведення судової почеркознавчої експертизи витребувано у ОСОБА_1 - оригінал розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 ; у ОСОБА_2 - вільні зразків почерку ОСОБА_2 (оригінали), в різноманітних за характером документах (заяви, анкети, автобіографія, довіреності, конспекти та інше, які б не викликали сумніву щодо їх справжності та періоду часу їх складання), де у тому числі містяться рукописні записи у вигляді власного П.І.Б. за різний період часу до 2018 року, у тому числі наближених до червня 2018 року у кількості не менш ніж 15 документів; додатково вільні зразки підпису ОСОБА_2 (оригінали) у різноманітних за характером документах (заяви, анкети, довіреності, договори, квитанції, чеки, та ін., які б не викликали сумніву щодо до їх справжності та періоду часу їх складання) за різний період часу до 2018 року, у тому числі наближених до червня 2018 року у кількості не менш ніж 10-15 підписів. Ухвалено витребувані документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати суду в строк до 19.05.2023.
Для проведення експертизи направлено експертній установі ухвалу від 04.05.2023 та витребувано даною ухвалою додаткові матеріали після отримання останніх.
Провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) зупинено на час проведення експертизи.
24.07.2023 до суду від Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом із супровідним листом (вх.№19288) надійшли - висновок експерта від 17.07.2023 №СЕ -19/121-23/7365-ПЧ та полімерний пакет №5826310 з матеріалами дослідження.
З наданого висновку вбачається, що короткий рукописний запис " ОСОБА_2 " у розписці від 27.06.2018, складений від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 , виконаний ОСОБА_2 без впливу тимчасово природних внутрішніх "збиваючих" факторів (зокрема наркотичних засобів); підпис від імені ОСОБА_2 , який знаходиться зліва від короткого рукописного запису "Борщик Ю.І." у розписці від 27.06.2018, складений від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 , виконаний ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 27.07.2023 провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) поновлено. Призначено заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) до розгляду в попередньому засіданні суду. Запропоновано керуючому реструктуризацією, боржнику та ОСОБА_1 ознайомитися з висновком судового експерта та надати письмові пояснення з викладенням своєї правової позиції щодо нього. Запропоновано боржнику та ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення щодо доцільності розгляду решти клопотань про призначення експертизи розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 . Запропоновано заявнику - ОСОБА_1 надати суду: докази (документальне підтвердження) джерел походження коштів, наданих у позику; інші додаткові документи на підтвердження заявлених кредиторських вимог (за наявності).
14.09.2023 від представника боржника надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№24951) про розгляд клопотання боржника (вх. № 1247 від 18.01.2023) у частині призначення у справі №922/1302/22 судово - технічної експертизи документів, а саме боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1
14.09.2023 від представника кредитора ОСОБА_3 надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 14.09.2023 задоволено клопотання кредитора ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Виноградова В.О. про витребування доказів. Витребувано у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відомості про доходи та місце роботи за період, що передував даті, зазначеній у розписках від 27.06.2018, а саме з 1991 по 2018 роки включно, за підписом керівника та головних бухгалтерів у формі довідок роботодавця або у формі звітності, передбаченої для фізичних осіб - підприємців. Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, площа Львівська, 8) надати суду у 10-ти денний строк з дня отримання ухвали інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 1991 по 2018 роки включно. Відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) в попередньому засіданні суду.
15.11.2023 до суду від Державної податкової служби України разом із супровідним листом (вх. № 31263) на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2023 надійшли відомості з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з I кварталу 1998 року по IV квартал 2018 року, згідно з якими сума виплаченого доходу за вказаний період становить 240701,38 грн, сума податку на доходи фізичних осіб становить - 39963,33 грн.
Ухвалою суду від 21.12.2023 учасників у справі про неплатоспроможність повідомлено про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№11959 від 19.10.2023) на 16.01.2024.
16.01.2024 у судовому засіданні перерву на 22.01.2024.
Присутня в судовому засіданні представниця ОСОБА_1 підтримала заяву з грошовими вимогами до боржника.
Представниця боржника підтримала раніше подане клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 ; проти заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника заперечувала.
Присутній у судовому засіданні представник кредитора ОСОБА_3 проти заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника заперечував.
Керуючий реструктуризацією, присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав правову позицію боржника, висловив заперечення проти заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника.
У судовому засіданні 22.01.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання боржника (вх. № 1247 від 18.01.2023) в частині призначення у справі судово-технічної експертизи розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 із занесенням зазначеної процесуальної дії до протоколу судового засідання, з огляду на наступне.
18.01.2023 до суду від боржника надійшло клопотання про призначення експертиз, в якій заявник просив суд, крім іншого, призначити у справі № 922/1302/22 судово-технічну експертизу боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 ; у межах судово-технічних експертиз щодо кожної боргової розписки від 27.06.2018 поставити наступні питання:
- чи нанесений підпис та рукописний текст "Борщик Ю.І." в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 , датою, яка зазначена датою складення боргової розписки - 27.06.2018? Якщо ні, то в якій проміжок часу нанесений підпис та рукописний текст "Борщик Ю.І." в нижній частині боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 ?
- у якій послідовності виконувалися друкований текст, підпис та рукописний текст "Борщик Ю.І." в борговій розписці від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 ?
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_2 посилається на те, що він ніколи не був знайомий із ОСОБА_1 , не отримував від нього в борг грошові кошти та не підписував будь-які документи, що могли стосуватися таких обставин.
Крім того, боржник повідомив про наявність судових спорів між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (справи №369/11910/21, №908/538/20(908/2818/20)) щодо земельних ділянок.
Також боржник звернув увагу на те, що копія розписка, яка долучена ОСОБА_1 до заяви з грошовими вимогами до боржника, складена тією ж датою, що і розписка, на яку посилається інший кредитор у справі №922/1302/22 - ОСОБА_6 , а саме - датована 27.06.2018 та складена в одному й тому ж місті - м. Вишневе, а також візуально зазначені копії розписок ідентично схожі за формою та змістом, а саме: шрифт, інтервали, відступи по тексту тощо.
Додатково ОСОБА_2 вказав на те, що мав проблеми зі здоров'ям, що виникли внаслідок вживання наркотичних засобів, чим, на його думку, міг скористатися ОСОБА_6 для підписання вищевказаних документів, в тому числі і тих, в копіях які надав ОСОБА_1 .
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Проаналізувавши наведену норму, суд зазначає, що для призначення експертизи судом необхідно встановити наявність зазначених умов в їхній сукупності.
Згідно з абз. абз. 2, 3 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питанні практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У даному конкретному випадку, беручи до уваги тривалість розгляду заяви, у тому числі через призначену у справі судово-почеркознавчу експертизу боргової розписки від 27.06.2018, а також наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність дійсної потреби в призначенні судово-технічної експертизи боргової розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022), дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Артюха Ю.В., призначено попереднє засідання суду на 13.10.2022.
09.09.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника № 69236.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
19.10.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959), направлена на адресу суду 06.10.2022 (про що свідчить поштовий штемпель), тобто у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі:
- 1 309 458 500,00 грн (один мільярд триста дев'ять мільйонів чотириста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот гривень), що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України станом на 27.06.2018 становить 50000000,00 грн (п'ятдесят мільйонів доларів США);
- 23 671 081,30 грн - інфляційних витрат;
- 10 665 045,88 грн - 3% річних;
- витрати зі сплати судового збору за подання заяви (в розмірі 4962,00 грн).
Також заявник просить суд включити заявлені вимоги до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 27.06.2018 ОСОБА_2 отримав від заявника по розписці у борг грошові кошти, які зобов'язався повернути в повному обсязі своєчасно до 27.10.2018, а у разі недотримання цього зобов'язання - виплатити вказану суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Як вказує заявник, ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав.
З наданої до заяви розписки від 27.06.2018, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_2 одержав у борг від ОСОБА_1 1 309 458 500,00 грн (один мільярд триста дев'ять мільйонів чотириста п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот гривень), що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України станом на 27.06.2018 становить 50000000,00 грн (п'ятдесят мільйонів гривень), які зобов'язався повернути в повному обсязі своєчасно до 27.06.2022, а у разі недотримання даного зобов'язання - сплатити вказану суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 Верховний Суд зазначив про те, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, у тому числі у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);
- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, що містять правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Так, в обґрунтування грошових вимог до боржника ОСОБА_1 у своїй заяві посилається на наявність відповідної боргової розписки та відповідно отримання боржником суми, зазначеної в ній.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
При цьому, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, що повністю відповідає усталеній правовій позиції, відображеній, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 18.03.2013 у справі № 6-63цс13, а також у перелічених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду у справах №№ 604/1038/16-ц, 707/2606/16-ц, 143/280/17, 559/2587/19, 464/5314/17, 319/1669/16, 524/4946/16, 604/1038/16.
Суд під час розгляду даної заяви з грошовими вимогами до боржника враховує, що відповідно до наведеної усталеної правової позиції боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей.
Втім, такий правовий висновок є застосовним у позовному провадженні, коли між кредитором та боржником за борговою розпискою існує відповідний спір, з метою вирішення якого сторона звертається із позовом до суду.
Натомість, у справах про неплатоспроможність існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою.
Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 902/221/22.
Задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника на кредитора-фізичну особу як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
За таких обставин, суд під час розгляду даної заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника керується не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й має враховує достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв'язок їх сукупності, що дозволяє зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.
Суд враховує висновки експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.07.2023 №СЕ -19/121-23/7365-ПЧ, разом із тим зазначає, що лише факт наявності розписки не є достатнім доказом для підтвердження передачі грошових коштів. Отримання позики повинно бути підтверджене належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б свідчили про подальшу реальну зміну майнового стану боржника.
Верховний Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 також зауважив на тому, що у разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім. Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов'язальних правовідносин за відповідним договором позики.
Як зазначено вище, 15.11.2023 до суду від Державної податкової служби України разом із супровідним листом (вх. № 31263) на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2023 надійшли відомості з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з I кварталу 1998 року по IV квартал 2018 року, згідно з якими сума виплаченого доходу за вказаний період становить 240701,38 грн, сума податку на доходи фізичних осіб становить - 39963,33 грн.
Зазначені обставини справи доводять той факт, що, всупереч обов'язку доказування кредитором обґрунтованості своїх грошових вимог до боржника сукупністю необхідних та достатніх доказів, ОСОБА_1 не надав суду належне документальне підтвердження своїх кредиторських вимог, зокрема джерел походження коштів та фінансової можливості передати у позику іншій фізичній особі-боржнику грошові кошти у розмірі 1309458500,00 грн (у той час, коли сума доходу заявника за період близько десяти останніх років відповідно відомостей податкової декларації склала 240701,38 грн).
Також суд зауважує на тому, що вищевикладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22, у якому, крім іншого зазначено, що визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов'язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів. Тобто, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов'язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити про те, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 (далі - Положення) (тут і далі - в редакції, чинній на дату розписки, складеної ОСОБА_2 на ім'я заявника, а саме - 27.06.2018).
Підпунктом другим пункту 7 розділу II Положення передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом ПЕРЕКАЗУ КОШТІВ з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Оскільки, сума за розпискою перевищувала 50000 гривень більше ніж у 26189 разів (1309458500,00 грн. / 50000,00 грн = 26189,17), то з урахуванням приписів вищезазначеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передача суми позики повинна була здійснюватися в безготівковій формі та підтверджуватися відповідними банківськими розрахунковими документами.
Враховуючи позицію боржника, а саме - заперечення проти заявлених вимог, зокрема, заперечення факту отримання позики, в предмет доказування у даній справі входить наявність будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження проведених розрахунків.
Разом із тим, матеріали справи не міститься належних та допустимих доказів передачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 1309458500,00 грн.
З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів, на заявника, у даному випадку, покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, надання юридичних послуг боржнику на виконання умов договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, керуючись внутрішнім переконанням та засадами розумності й справедливості, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022) відмовити та повністю відхилити грошові вимоги ОСОБА_1 за заявою (вх.№ 11959 від 19.10.2022) з грошовими вимогами до боржника.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 11959 від 19.10.2022).
Відхилити грошові вимоги ОСОБА_1 за заявою (вх. № 11959 від 19.10.2022) з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалу направити керуючому реструктуризацією, боржнику, ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 29 січня 2024 року.
Суддя Усатий В.О.