Справа № 203/4428/23
Провадження № 1-кп/0203/390/2024
01 лютого 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023043010000141 від 01.07.2023 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищезазначений обвинувальний акт.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Послався на те, що на теперішній час існують ризики, зазначені у п. п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_4 за місцем проживання не мешкає, розлучений, не працює, стійкий соціальних зв'язків не має, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин у період іспитового строку, тому прокурор вважає, що обвинувачений у випадку обрання іншого запобіжного заходу може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши заявлене клопотання, думку учасників, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 11.02.2024 року.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, може переховуватися від суду.
При цьому судом враховано, що обвинувачений неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які б утримували його за місцем проживання, що значно підвищує ризик переховування від суду.
При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України, враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає його доведеним, оскільки ОСОБА_4 неодноразово судимий за корисливі злочині, знову обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку злочину проти власності. Крім того, обвинувачений на момент вчинення інкримінованого злочину не був працевлаштований, законних та стабільних джерел доходів не мав, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених судом ризиків і застосування саме такого запобіжного заходу буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складає з 01 січня 2024 року від 60560 до 242240 гривень.
Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 31 березня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утриматись від спілкування з потерпілими, свідками у кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1