Справа № 201/868/24
Провадження № 1-кс/201/309/2024
Іменем України
29 січня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю потерпілої ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу потерпілої ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 16.01.2024 про закриття кримінального провадження № 12023041650001666 від 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України,
23.01.2024 ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 16.01.2024 про закриття кримінального провадження № 12023041650001666 від 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
В обґрунтування скарги зазначила, що вказане кримінальне провадження розпочате за заявою ОСОБА_3 за фактом зловживання своїми повноваженнями приватним нотаріусом ОСОБА_7 під час посвідчення 24.05.2019 договору дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 .
Поставною слідчого від 16.01.2024 кримінальне провадження закрите, без наведення мотивів, без надання відповідної оцінки долученим письмовим доказам, тому постанова не відповідає вимогам п. 5 ст. 110 України.
Зазначила, що у заяві від 18.12.2021 про вчинення злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України було аргументовано тим, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_8 з 02.10.1999 по 18.10.2005 та з 28.02.2009 по 28.10.2020, що підтверджено судовими рішеннями про розірвання шлюбу.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом ОСОБА_7 16.05.2019 проведено державну реєстрацію права власності земельної ділянки, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:03:026:0077 за ОСОБА_8 на підставі заяви останнього прийнятої 16.05.2019.
16.05.2019 подружжям ОСОБА_9 набута вказана земельна ділянка у шлюбі, тому вона є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. До матеріалів кримінального провадження були долучені письмові докази щодо перебування у шлюбі. Також був долучений протокол тимчасово вилученого майна 06.09.2023 з описом речей та документів, які були вилучені підставі ухвали слідчого судді, з додатками вилучених документів, а сам - договір дарування земельної ділянки від 24.05.2019, копія паспорта ОСОБА_8 , копія карти фізичної особи платника податків ОСОБА_8 , ідентифікаційний номер, копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_10 , заяви ОСОБА_8 зареєстрована за номером 117/02-02 від 24.05.2019 приватним нотаріусом ОСОБА_7 , заяви ОСОБА_8 зареєстрована за номером 118/02-02 від 24.05.2019 приватним нотаріусом ОСОБА_7 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46888877 від 16.05.2019, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 167190860 від 20.05.2019 року, сформованого приватним нотаріусом ОСОБА_7 , витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003204652019 від 24.05.2019 року, надану на заяву ОСОБА_8 від 24.05.2019 року, ЗВ-1210047572019 на трьох сторінках, витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 0605-3283 від 20.05.2019, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 59882431 від 24.05.2019 року, сформованого приватним нотаріусом ОСОБА_7 , інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 167950706 від 24.05.2019, сформованого приватним нотаріусом ОСОБА_7 ; інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 167950328 від 20.05.2019 року, сформованого приватним нотаріусом ОСОБА_7 ; свідоцтво про народження ОСОБА_8 ; повний витяг з Державного акту цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00022945152 від 24.05.2019; свідоцтво про народження ОСОБА_10 ; повний витяг з Державного акту цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00022945145 від 24.05. 2019; інформація з Єдиного реєстру боржників.
Для оформлення договору дарування земельної ділянки нотаріусу необхідно надати паспорти і облікові карти платників податків сторін правочину; документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку; звіт про нормативну грошову оцінку земельної ділянки витяг з Державного земельного кадастру; якщо нерухоме майно було придбано в шлюбі, необхідна згода другого подружжя на розпорядження спільним майном, справжність підпису на заяві має бути засвідчена нотаріально.
24.05.2019 приватному нотаріусу були надані документи, що свідчили, що ОСОБА_8 перебував у шлюбі з ОСОБА_11 , про що свідчить відмітка у копії паспорта, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_7 .
Крім того, відповідно сформованого витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 167190860 від 20.05.2019 нотаріус ОСОБА_7 достеменно була обізнана про те, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:026:0077 виникло у ОСОБА_8 16.05.2019 - у період перебування у шлюбі із ОСОБА_3 .
Підтверджуючим доказом, який був долучений до заяви про вчинення кримінального злочину - є Інформація з Державного реє прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно № 167950706 від 24.05.2019, сформована приватним нотаріусом ОСОБА_7 , де зазначено, що рішення про державну реєстре прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46888 земельної ділянка 16, кадастровий номер 1210100000:03:026:0077 виникло 16.05.2019 - власник ОСОБА_8 .
Це підтверджує, що приватним нотаріусом ОСОБА_7 була перевірена інформація щодо виникнення прав власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:026:0077 за дарувальником ОСОБА_8 .
Для підтвердження факту перебування у шлюбних відносинах, нотаріус повинен був здійснити доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб. У пакеті документів, на підставі яких посвідчувався договір дарування перевірена інформація про перебування ОСОБА_8 у шлюбі з ОСОБА_3 відсутня. Тобто, нотаріус без перевірки інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, здійснила відчуження спільного майна подружжя, чим порушила законні права ОСОБА_3 і спричинила останній значний матеріальний збиток.
З оскаржуваної постанови видно, що при винесені постанови про закриття кримінального провадження слідчим не досліджувалася інформація і документи, на підставі яких було видане ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину від 08.12.2008. Не узято до уваги, що документи, на підставі яких нотаріус ОСОБА_12 видала свідоцтво про право на спадщину за законом, видані після смерті спадкодавця ОСОБА_13 .
Крім того, у відомостях у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046 від 21.03.2019 за індексним номером 160442529 державним нотаріусом Першої Дніпровської нотаріальної контори ОСОБА_12 в графі підстави внесення запису зазначено: « Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46068860 від 21.03.2019року... ».
Відкриття розділу щодо утворення об'єкта нерухомого майна відкривається у разі його формування - про що свідчить присвоєння йому особистого індексного номеру, про що свідчить відкрита реєстраційна справа на існуючий об'єкт.
До реєстраційної справи вносяться відповідні дані про осіб, які набули право власності на даний об'єкт нерухомого майна. У разі зміни власника об'єкта нерухомого майна до реєстраційної справи вносяться зміни та відповідні рішення про держану ресторацію зі зміненим номером запису про право власності. Присвоєний унікальний індексний номер та реєстраційна справа не підлягає зміні на протязі всього існування об'єкта нерухомого майна та у разі його ліквідації підлягає архівному зберіганню.
Відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2019 за індексним номером 160442529, підтверджують ту обставину, що відкриття розділу об'єкта нерухомого майна, а саме, земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, відбувся 21.03.2019, про що свідчить відкритий розділ з індексним номером 46068860. Державна реєстрація права власності 30799654 за ОСОБА_8 здійснена 21.03.2019.
Відкритий розділ з індексним номером 4606 свідчить про те, що померлий ОСОБА_13 набув за життя право власності на земельну ділянку з кадастр номером 1210100000:03:026:0046. Розділ про новий об'єкта нерухомого майна, земельної ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, відкрився безпосередньо за ОСОБА_8 , період відкриття розділу і утворення нового об'єкту нерухомого майна припадає на період перебування у шлюбі з ОСОБА_3 .
У постанові слідчий посилається на те, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване ОСОБА_8 в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046. Але не відомо, на підставі яких документів або письмових доказів слідчим встановлений цей факт і його правомірність.
На підтвердження того, що розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, відбувався з порушенням, встановлено в експертному висновку за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної експертизи з питань землеустрою № 946/947/948-22 від 12.09.2022, у якому досліджувалася технічна документація з землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, виготовлених ТОВ «Земстройінвест» у 2019 році. Експертами встановлені протиправні дії щодо розроблення зазначеної технічної документації та розподілу земельної ділянки.
Тобто, встановлені в ході досудового розслідування обставини взагалі не досліджувалася, та вищезазначена інформація не перевірялася. Слідчими не було вжито жодних заходів щодо перевірки долучених письмових доказів, так і перевірки здобутої інформації яка міститься в Державних електронних реєстрах. Висновки слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення є передчасними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, просила скасувати постанову слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області від 16.01.2024 про закриття кримінального провадження № 12023041650001666 від 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Потерпіла ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просили задовольнити. Додатково зазначили, що постанова є немотивованою і не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України. Слідчим не досліджені відомості з державного реєстру прав на нерухоме майно, зокрема, підстави набуття ОСОБА_8 земельної ділянки у спадщину, у реєстрі земельна ділянка не значиться як успадкована. Також ОСОБА_3 зазначила, що коли вона прийшла до слідчого на узгоджений прийом та принесла додаткові документи, зокрема, висновок експерта у іншому кримінальному провадженні, щоб долучити його до матеріалів, то слідчий видав їй постанову про закриття провадження.
Прокурор ОСОБА_6 та слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні проти вимог скарги заперечували, зазначивши, що досудове розслідування проведене повно та об'єктивно, наданий потерпілою висновок експерта з іншого кримінального провадження є недопустимим доказом, оскільки він отриманий у закритому кримінальному провадженні, щодо цього існує відповідне дисциплінарне провадження стосовно слідчого. Нотаріус не може бути допитаний у якості свідка на підставі ст. 65 КПК України. Просили відмовити у задоволенні скарги.
Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12023041650001666 від 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, розпочате на підставі заяви ОСОБА_3 .
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 16.01.2024 закрите кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В оскаржуваній постанові йдеться про те, що до ЧЧ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що 24.05.2019, зловживаючи своїми повноваженнями, приватним нотаріусом ОСОБА_7 неправомірно було посвідчено договір дарування земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдано істотної шкоди заявниці.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 показала, що приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_7 були здійснені неправомірні дії при посвідченні 24.05.2019 договору дарування земельної ділянки загальною площею 0,0354 га з кадастровим номером 1210100000:03:026:0077 розташованою за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 і ОСОБА_8 перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі: перший раз, з 02 жовтня 1999 року по 18 жовтня 2005 року; другий раз, з 28 лютого 2009 року по 28 жовтня 2019 року, та рішеннями суду.
Відповідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46888877 від 16.05.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА_7 , була розглянута заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнята 16.05.2019 за реєстраційним номером 34078600 подана ОСОБА_8 для проведення державної реєстрації земельної ділянки, що розташована АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:03:026:0077. Керуючись частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА_7 було проведено державну реєстрацію права власності земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:03:026:0077, за ОСОБА_8 .
У статті 125 Земельного кодексу України зазначено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Частиною 1 статті 60 Сімейного кодексу України встановлено, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до частини 2 статті 60 Сімейного кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно із частиною 1 статті 61 Сімейного кодексу України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Відповідно до частини 1 статті 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
16.05.2019 подружжям ОСОБА_9 було набуте нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:03:026:0077, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При укладанні договору дарування 24.05.2019 приватному нотаріусу були надані документи які свідчили, що ОСОБА_8 зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 28.02.2008, актовий запис 111, про що свідчить відмітка у копії паспорта серії НОМЕР_1 посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_7 . При укладанні договору дарування між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 приватним нотаріусом ОСОБА_7 не було враховано що ОСОБА_8 і ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі, а також те що відчужувана земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:026:0077 площею 0,0354 га набута в період перебування у шлюбі між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 , та є спільним сумісним майном подружжя. Договір дарування, посвідчений нотаріусом ОСОБА_7 24.05.2019 укладений з порушеннями, без нотаріальної заяви на поділ земельної ділянки, без кадастрової зйомки земельної ділянки, а також без особистої згоди другого подружжя, що в свою чергу, порушило законні права ОСОБА_3 . Службова недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_7 призвела до грубого порушення Закону України «Про нотаріат», а також до порушення не тільки її прав, як дружини на право власності на сумісно нажите майно, яке було отримане за час спільного проживання у шлюбі з ОСОБА_8 та прав її дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Також умисні дії нотаріуса призвели до спричинення не тільки великої моральної шкоди, а й нанесли їм значні матеріальні збитки, а саме: нотаріусом було відчужено спільне сумісне майно подружжя без згоди іншого подружжя; здійснена державна реєстрація спільно сумісно придбаного майна на іншу особу. Вартість спричиненого їй майнового збитку становить 229120 грн. 98 коп., відповідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 показав, що на теперішній час він працює головним юрисконсультом з адвокатського супроводження AT КБ «Приватбанк». В подальшому надав суб'єктивну оцінку взаємовідносинам з колишньою дружиною ОСОБА_3 , яка не має інтересу для досудового слідства. При проведенні подальшого допиту ОСОБА_8 відмовився від надання дозволу нотаріусу ОСОБА_7 розкрити нотаріальну таємницю, яка їй стала відома під час вчинення нотаріальних дій, на запитання слідчого про те чи звертався він у 2019 році до приватного нотаріуса ОСОБА_7 , відповідати відмовився посилаючись на ст. 63 Конституції України, крім того відмовився взагалі від надання показів керуючись ст. 63 Конституції України.
Надалі у постанові слідчим викладені норми Закону України «Про нотаріат» щодо нотаріальної таємниці та про те, що нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю. Отже, без згоди ОСОБА_8 на розкриття нотаріальної таємниці, проведення допиту приватного нотаріуса ОСОБА_7 не є доцільним, оскільки нотаріусу заборонено давати свідчення з приводу проведення нотаріальних дій.
В ході подальшого проведення досудового під час моніторингу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:026:0077 згідно номеру відомостей про речове право: 31614444, було зареєстровано право власності 16.05.2019 приватним нотаріусом ОСОБА_7 за ОСОБА_8 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46888877 від 16.05.2019.
Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_8 в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номерок 1210100000:03:026:0046.
Разом з тим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна було встановлено, що на земельна ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046 згідно номеру відомостей про речове право: 30799654, було зареєстровано право власності 21.03.2019 державним нотаріусом ОСОБА_12 за ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: 1-152 бланк ННТ №325168, виданий 21.03.2019, видавник: ОСОБА_12 державний нотаріус Першої дніпровської державної нотаріальної контори.
Слідчим наведені вимоги СК України стосовно приватної власності дружини, чоловіка, а також надана характеристика ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Опираючись на викладені факти, слідчий дійшов висновку про те, що у діях нотаріуса не встановлено ознак складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Суддя слідчий зазначає, що завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.
Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р. (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Проте, суддя слідчий вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст. ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин викладених у заяві ОСОБА_3 , не надавши відповідної оцінки доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності та без збирання доказів, на які вказував заявник.
При цьому, як видно зі змісту постанови про закриття кримінального провадження, під час досудового розслідування були допитані ОСОБА_3 і ОСОБА_8 , натомість ОСОБА_10 взагалі допитаний не був. Допитана ОСОБА_3 у своїх показах (ьа під час розгляду скарги) вказувала, що 16.05.2019 подружжям ОСОБА_9 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:03:026:0077, набута під час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При укладанні договору дарування 24.05.2019 приватному нотаріусу були надані документи які свідчили, що ОСОБА_8 зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 28.02.2008, відмітка у копії її паспорта посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_7 . У якості доказу до заяви про вчинення кримінального злочину додавала Інформацію з Державного реє прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно № 167950706 від 24.05.2019, сформована приватним нотаріусом ОСОБА_7 , де зазначено, що рішення про державну реєстре прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:026:0077 виникло у ОСОБА_8 16.05.2019. У документах, на підставі яких посвідчувався договір дарування перевірена інформація про перебування ОСОБА_8 у шлюбі з ОСОБА_3 відсутня, а саме, відсутній витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб. Також слідчим не проаналізовані доводи ОСОБА_3 про набуття ОСОБА_8 у власність ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046. Також не узято до уваги та не проаналізовані доводи заявниці про те, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046 відбувався з порушенням, що встановлено в експертному висновку за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної експертизи з питань землеустрою № 946/947/948-22 від 12.09.2022 - у іншому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає за доцільне, з урахуванням принципу диспозитивності (ст. 26 КПК України), не перебираючи на себе дискреційні повноваження слідчого, які передбачають самостійність слідчого у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України), звернути увагу на де-які обставини, що вказують на неповноту слідства, але які не є вичерпними і їх усунення не позначатиме зворотнє.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 91, 93, 94, 110, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу - задовольнити.
Постанову слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 16.01.2024 про закриття кримінального провадження № 12023041650001666 від 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 01 лютого 2024 року о 09 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1