ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
30 січня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; зареєстрованого та за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст.187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
27.12.2023 року ОСОБА_1 о 18:00 год. не з'явився на реєстрацію до ВП №2 ОРУП №1, за адресою м.Одеса, вул. Грецька,42, чим порушив одне із встановлених правил адміністративного нагляду, встановлених відносно неї, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 187 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП підтверджується дослідженими в судом: обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 005374 від 04.01.2024 року, рапортом від 28.12.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.01.2023 року, копією постанови про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1 від 13.06.2023 року, копією постанови від 20.06.2023 року якою ОСОБА_1 визнано винуватим за вчинення правопорушення за ч.2 ст. 187 КК України та на нього накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.187 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 будучи протягом року підданою адміністративному стягненню за ст.187 КУпАП, повторно, порушив правила адміністративного нагляду та його вина повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена доказами, дослідженими судом.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 187, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 187 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 170,00 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/482/24
Номер провадження №3/522/494/24
Головуючий суддя - Русєва А.С.