Провадження № 1-кс/742/193/24
Єдиний унікальний № 742/614/24
29 січня 2024 року місто Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 , подане в межах кримінального провадження №12024270330000114 від 23.01.2024, про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 подано до суду клопотання, погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024270330000114 від 23.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 12024270330000114 від 23.01.2024 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 99 від 06.04.2023 молодшого сержанта ОСОБА_6 , командира відділення 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
02.11.2023 в проміжок часу з 15.45 год. до 16.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на прилеглій до магазину «Рокитний» території, що за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.Гетьмана Сагайдачного, 1а, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, діючи з єдиним умислом, направленим на відкрите заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, заволоділи належним потерпілому мобільним телефоном марки Samsung Galaxy A32 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який потерпілий поклав біля себе на столі, з відкритим на ньому доступом до мобільного онлайн-додатку «Приват24».
В цей час, з метою подолання волі потерпілого ОСОБА_8 до спротиву, діючи зі спільним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , стоячи поряд з потерпілим, стримував його за руки, а невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, в свою чергу, в цей момент нанесла один удар рукою в ділянку лівого плеча та два удари руками в ділянку спини потерпілого.
Подолавши волю потерпілого ОСОБА_8 до спротиву, ОСОБА_6 діючи спільним з ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, зайшов до особистого кабінету ОСОБА_8 в мобільному додатку «Приват 24», який завантажений та встановлений на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A32 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 та здійснив операцію по перерахуванню грошових коштів з карткового рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , на ім'я ОСОБА_8 , однією транзакцією на загальну суму 16 000,00 грн. на картковий рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_9 , двома транзакціями на загальну суму 50 000,00 грн. на картковий рахунок відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_9 , двома транзакціями на загальну суму 50 000,00 грн. на картковий рахунок відкритий в АТ «А-БАНК» № НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_10 .
Впевнившись через мобільний онлайн-додаток «Приват 24», що на картковому рахунку потерпілого ОСОБА_8 відсутні грошові кошти і що його мобільний телефон марки Samsung Galaxy A32 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 вже не становить для них корисливого інтересу, ОСОБА_6 повернув вказаний телефон потерпілому.
Вказаними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, потерпілому ОСОБА_8 спричинено шкоду на загальну суму 116 000,00 грн.
03.11.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру та 25.01.2024 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме відкритому заволодінні чужим майном (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 02.11.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання ОСОБА_6 , в ході якого в останнього, зокрема вилучено грошові кошти у розмірі 64000,00 грн.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка підтверджує факт пересилання їй грошових коштів, трьома транзакціями на загальну суму 66000,00 грн., які здійснював її брат ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 07.11.2023 за участі потерпілого ОСОБА_8 під час якого останній впізнав ОСОБА_6 як особу яка 02.11.2023 близько 16.00год. за магазином «Рокитний» по вул. Сагайдачного, 1а в м.Прилуки телефон потерпілого і з нього без його дозволу пересилав грошові кошти належні потерпілому; повідомленням ОСОБА_6 про підозру; повідомленням ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Зібрані фактичні дані в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, санкцією якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.
Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 04.11.2023 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, строк дії ухвали до 30.12.2023.
Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 27.12.2023 підозрюваному Кругляку продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, строк дії ухвали до 01.02.2024.
25.01.2024 відповідно до вимог ст.290 КПК України сторонам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ матеріалів кримінального провадження. В цей же день підозрюваний ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами досудового розслідування. Підозрюваний ОСОБА_7 від отримання повідомлення про завершення досудового розслідування та від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відмовився, у зв'язку з чим в цей же день через канцелярію ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» для вручення підозрюваному ОСОБА_7 надіслано повідомлення про завершення досудового розслідування разом з копіями матеріалів кримінального провадження у 2 томах у прошитому та пронумерованому вигляді.
Задля закінчення досудового розслідування необхідно надати сторонам доступ до матеріалів кримінального провадження, після чого прийняти відповідне процесуальне рішення.
Факт зволікання ОСОБА_7 в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження перешкоджає вчасно закінчити досудове розслідування.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до цього часу.
Зокрема, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків, які б забезпечували його перебування за місцем проживання та усвідомлюючи те, що санкція інкримінованого йому правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, може без дозволу слідчого та прокурора залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового розслідування.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідка, потерпілого або іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 знайомий зі свідком та іншим підозрюваним у кримінальному провадженні та може схиляти останніх, а також потерпілого до зміни показів на його користь шляхом умовляння, залякування, підкупу чи шантажу з метою уникнення кримінальної відповідальності і введення суду в оману.
Також станом на теперішній час слідство не встановило особу ще однієї особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, хоча заходи у цьому напрямку продовжуються, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 зможе впливати на нього для замовчування обставини вчинення даного кримінального правопорушення, які їм відомі.
Показання потерпілих мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, останній може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних потерпілих у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України - іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може бути вираженим у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій, оскільки даний злочин вчинено за відсутності незацікавлених свідків та очевидців.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що підозрюваний хоча і вважається раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, однак в умовах воєнного стану вже вчинив тяжкий майновий злочин проти власності, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність в подальшому.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, проте як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 не став на шлях виправлення і продовжує вчиняти тяжкі злочини, що вказує на можливість вчинення ним злочинів і в подальшому.
З урахуванням викладеного, тримання ОСОБА_6 під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого на час досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду. Зміна ж запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи вищезазначене, а саме те, що заявлені у клопотанні про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 ризики не зменшились, а також те, що в кримінальному провадженні виникла необхідність у забезпеченні надання доступу до матеріалів сторонам у порядку ст.290 КПК України, у зв'язку з чим слідчий і звернулася до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 терміном на 60 діб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи та просили його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , оскільки ризики є недоведеними, останній свою провину визнав, викрадені кошти повернув, повною мірою сприяє розкриттю злочину, просив обрати більш м'який запобіжний захід, що також підтримав і сам ОСОБА_6 .
Вивчивши клопотання та докази на його обґрунтування, заслухавши пояснення учасників справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. UnitedKingdomof 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italyof 11 January 2001, §45).
ОСОБА_6 , є підозрюваним у кримінальному провадженні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, які вказують на те, що ОСОБА_6 можливо вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України.
Аналіз наведених слідчим обставин та відомостей переконливо свідчать про існування розумної підозри скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення та на даному етапі досудового слідства є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту з приводу недоведеності ризиків є непереконливими.
Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.12.2023 підозрюваному ОСОБА_6 було продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з правом внесення застави, строк дії якого закінчується 01.02.2024 .
Внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184, 199 КПК України; прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
У поданому клопотанні слідчий вказував на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Наведені слідчим обставини у своїй сукупності дають підстави вважати наявними ризики передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя враховує об'єктивну неможливість закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, до закінчення строку дії ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 01.02.2024 про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на обсяг проведення необхідних слідчих та процесуальних дій.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, та зважаючи на перелічені вище обставини, що дають підстави вважати, що обрання запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, тому обраний запобіжний захід підозрюваному під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою, слід вважати продовженим і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який немає, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, особу підозрюваного та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється останній.
На підставі вище наведеного, суд приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 до 30 днів, що на думку суду є достатнім.
Керуючись ст.177, 178, 182, 183, 196, 197, 309, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 , подане в межах кримінального провадження №12024270330000114 від 23.01.2024, про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на 30 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 28 лютого 2024 року включно, з визначеним ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 27.12.2023, розміром застави з покладенням відповідних обов'язків.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, слідчому, захиснику та підозрюваному.
Повний текст ухвали буде оголошено 02 лютого 2023 року о 12 год. 30 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12