Справа № 750/3400/23
Провадження № 2/750/48/24
01 лютого 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Требух Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Дудка Є.М.,
розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Турист» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
за участі представника позивача адвоката Сагаль С.В., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Лукинюк В.В.,-
В провадженні Деснянського районного суду м.Чернігова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Турист» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
20.12.2023 до суду надійшла заява представника позивача про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 та закриття провадження в цій частині. Також представник відповідача просить відмови з задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення 35000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні представник позивача відмову від позову в частині вимог до ОСОБА_2 підтвердив і просив провадження у цій частині закрити.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти закриття провадження у справі в цій частині заперечував, просив відмовити в позові.
Відповідно до ст..206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно ч.1 п.4 ст..255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що правова допомога відповідачу ОСОБА_2 було надано адвокатом Лукинюком В.В. адвокатського бюро «Лукинюка» на підставі договору про надання правничої допомоги від 23.05.2023 року, відповідно до р.3 якого вартість послуг становить 35000 грн., які сплачені ОСОБА_2 згідно квитанції від 26.05.2023 року ( 17500 грн. ) та 19.06.2023 (17500 грн.)
Представник позивача заперечував необхідність стягнення з позивача на корить відповідача ОСОБА_2 35000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу у зв'язку з необґрунтованим розміром.
Отже, враховуючи складність справи, час витрачений представником, участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, заперечення позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 5000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 142, 255 ЦПК України, суд, -
Прийняти відмову позивача від позову в частині вимог до відповідача ОСОБА_2 .
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Турист» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в частині вимог до відповідача ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) 5000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів в порядку, встановленому статтею 354, 355 ЦПК України.
Суддя Н.В.Требух