Справа № 357/921/24
1-кп/357/522/24
31.01.2024 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження за № 12023116030002181, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'янка Попільнянського району Житомирської області, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, з базовою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-
Так, статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі «PVP», включеного до таблиці І вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону, а саме: діяльність з культивування рослин, включених до таблиці І Переліку (ст. 15 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).
Однак, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_2 25.12.2023 близько 09:00 год, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власний мобільний телефон, на веб-сайті «pen24.cc» замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, кристалоподібну речовину темно-блакитного кольору «PVP», для власного вживання без мети збуту. Надалі, ОСОБА_2 здійснив перерахунок коштів невстановленій особі в розмірі 393 гривні на невстановлений досудовим розслідуванням банківський рахунок.
У подальшому, 25.12.2023 близько 11:00 год, перебуваючи по вулиці Гайок у місті Біла Церква Київської області, а саме у лісопосадці, біля дерева, ОСОБА_2 переслідуючи мету незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, незаконно придбав-знайшов прозорий зіп-пакет, обмотаний ізоляційної стрічкою червоного кольору, з вмістом кристалоподібної речовини темно-блакитного кольору, котрий помістив до лівої кишені куртки, в яку був одягнутий, де незаконно зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
25.12.2023 близько 11:32 год, поблизу будинку 224-Б по вулиці Гайок у місті Біла Церква Київської області, ОСОБА_2 зупинили працівники поліції з метою з'ясування в останнього наявності заборонених в обігу речовин. Надалі, під час затримання, у ході особистого обшуку в ОСОБА_2 у лівій кишені куртки, в яку останній був одягнутий, виявлено та вилучено прозорий зіп-пакет, обмотаний ізоляційної стрічкою червоного кольору, усередині якого знаходилась кристалоподібна речовина темно-блакитного кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідии-1-іл-пентан-1-он), маса якого 0,293 г, яку ОСОБА_2 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_2 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_2 зазначає про те, що беззаперечно визнає винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинам та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У даній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, згоден з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Суд відповідно до вимог ст. 382 ч. 2 КПК України визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.
Суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком за вчинення якого передбачене покарання у виді: штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, непрацюючий, за місцем проживання характеризується посередньо, медичну допомогу у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не отримує, не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого кримінального проступку, і даних про особу обвинуваченого, пом'якшуючої його покарання обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд зазначає, що поряд з іншими видами покарань, вказаною нормою закону передбачено також штраф. Призначаючи покарання у виді штрафу і визначаючи його розмір, суди мають враховувати майновий стан обвинуваченого. Майновий стан винного є поняттям оціночним. Для оцінки майнового стану винного слід, зокрема, враховувати розмір заробітної плати, пенсії чи стипендії такої особи; грошових доходів та інше.
Оскільки, матеріали кримінального провадження не містять відомостей про розмір доходів обвинуваченого, тому, на думку суду, до нього, не може бути застосований такий вид покарання як штраф. У даному випадку до обвинуваченого не може бути застосоване покарання і у виді виправних робіт, оскільки вказаний вид покарання повинен відбуватися за місцем роботи засудженого.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України.
Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), а також призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
На думку суду призначення ОСОБА_2 покарання пов'язаного з ізоляцією від суспільства буде явно несправедливим через суворість, враховуючи його відношення до вчиненого, обставину, яка пом'якшує покарання.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого згідно вимог ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід не застосовувався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 301, 302, 368-374, 381- 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 в період іспитового строку обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі:
Кристалоподібну речовину темно-блакитного кольору , в якій виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0.293 г із залишками попереднього упакування, що поміщені до паперового конверту, заклеєно та, відповідно до квитанції № 21 від 04.01.2024, передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області після набрання вироком законної сили - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 3 029,12 грн (три тисячі двадцять дев'ять гривень 12 копійок).
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1