Справа № 127/30614/23
Головуючий у 1-й інстанції: Медяна Ю.В.
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
31 січня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Смілянець А. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Муніципальна варта" Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Муніципальна варта" Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №1008 від 22.09.2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та закриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи, наявність складу адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, що грубо порушує права позивачки. Звертає увагу на те, що жодних протиправних дій не вчиняла, побутовими відходами територію, прилеглу до будинку АДРЕСА_1 , не захаращувала. Відповідачем було не надано позивачу можливість ознайомитись з матеріалами справи, надавати пояснення, заявити клопотання а також скористатись допомогою адвоката.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, що 02.08.2023 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) звернулась до КП "Муніципальна варта" ВМР зі зверненням, в якому просила прийняти міри стосовно гр. ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не прописана і не являється власницею, і яка на протязі довгого часу збирає харчові та побутові відходи та складує їх на її території. Зазначила, що ОСОБА_1 відмовляється самостійно прибирати сміття, внаслідок чого на подвір'ї нестерпний сморід, щури і таргани. 12.07.2023 ОСОБА_2 наймала 2 вантажні машини для вивозу сміття, і на момент звернення територія знову засмічена. (а.с.46)
08.08.2023 головним інспектором КП "Муніципальна варта" ВМР Коноваловим Д.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії МВ №000614, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 порушила п.2.12.1(10,11) "Правил благоустрою території Вінницької міської територіальної громади", а саме 08.08.2023 о 09:15 год. виявлено факт складування та захаращення побутовими відходами на прилеглій території до будинку АДРЕСА_1 . Свідками правопорушення є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Додатками до протоколу зазначено: доповідна записка, фотофіксація, звернення, акт відмови, довідка про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 43)
Відповідно до акту відмови від надання письмового пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи від 08.08.2023, ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії МВ №000614 від 08.08.2023 відмовилась надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, а також викласти мотиви відмови від підпису у протоколі. (а.с.47)
08.08.2023 головним інспектором КП "Муніципальна варта" ВМР Денисом Коноваловим складено доповідну записку, в якій викладено обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення серії МВ №000614 від 08.08.2023. (а.с. 44)
22.08.2023 КП "Муніципальна варта" ВМР направило до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради адміністративну справу по ст.152 КУпАП щодо гр. ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення серії МВ №000614 від 08.08.2023, що підтверджується копією супровідного листа від 22.07.2023 №01-16/593. Відповідно до відмітки на супровідному листі, відправлення було прийнято 22.08.2023. (а.с. 49)
23.08.2023 Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Вінницької міської ради за вихідним №1051 направила ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 виклик, відповідно до якого їй треба з'явитись на засідання комісії, призначене на 22.09.2023 з 10:00 год. по 12:00 год. щодо протоколу МВ №000614 від 08.08.2023. (а.с.50)
Вказаний виклик було направлено рекомендованим поштовим відправленням №0600040840742. (а.с.53)
Проте, вказане відправлення не було вручено та було повернуто за закінченням терміну зберігання. (а.с.54)
Відповідно до протоколу №1008 засідання Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 22.09.2023, комісією було розглянуто протокол на гр. ОСОБА_1 , яка порушила вимоги ст.152 КУпАП. ОСОБА_1 на засідання комісії не з'явилась. Комісія постановила за порушення вимог ст.152 КУпАП притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї штраф у розмірі 1360 грн. (а.с.51)
На підставі рішення Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради було винесено постанову №1008 від 22.09.2023, якою на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП (а.с.52)
Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернулася до суду з вимогою про її скасування.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №1008 від 22.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на її переконання, до невірного вирішення справи.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказав на те, що матеріали справи не містять доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, долучені фотознімки не дають можливості встановити де саме вони зроблені, що саме на них зображено та не фіксують жодних протиправних дій з боку позивачки.
Також позивач зазначила, що розгляд справи проводився з порушенням ст. 268 КУпАП та за її відсутності, що позбавило позивача можливості здійснювати свій захист, надати додаткову інформацію, свої доводи, міркування та заперечення, а також інші дії, які могли би вплинути на результат розгляду справи. матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про дату і час розгляду справи.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 cт. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Колегія суддів зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Оскаржуваною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП за пунктом 2.12.1.(10,11) Правил благоустрою території Вінницької міської територіальної громади.
Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу (ч. 2 ст. 5 КУпАП).
Відповідно до п.п. 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів.
З ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" вбачається, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.
До повноважень сільських, селищних і міських раду сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Відповідно до ч. 1 ст.20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
На території Вінницької міської територіальної громади діють "Правила благоустрою території Вінницької міської територіальної громади", що затверджені рішенням Вінницької міської ради від 22 травня 2020 року № 2254, які є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою Вінницької міської територіальної громади.
У разі порушення вищезазначених Правил передбачена адміністративна відповідальність за ст. 152 КУпАП.
Пунктом 2.12.1.(10,11) Правил передбачено, що на об'єктах, елементах благоустрою забороняється захаращувати територію будь-якими матеріалами, конструкціями, будь-якими відходами тощо; порушувати правила складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації та використання будь-яких відходів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина 2 статті 254 КУпАП).
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина 2 статті 256 КУпАП).
Згідно частини 3 статті 256 КУпАП передбачено, що у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частини 4 статті 256 КУпАП).
Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення від 08.08.2023 (а.с.43), в якому міститься відмітка про відмову позивача від підпису протоколу та від роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП, до якого долучено: доповідна записка, фотофіксація, звернення, акт відмови, довідка про реєстрацію місця проживання особи.
При цьому з наданих фотознімків видно лише гори сміття, однак неможливо встановити факт того, що саме ОСОБА_1 його там складувала, тому наданими фотознімками не доведено причетність позивача до складування цього сміття.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначені як свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , однак в протоколі відсутні посилання на документи, на підставі яких встановлено цих осіб.
Крім цього, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять письмових пояснень зазначених в протоколі свідків, у яких би вони підтверджували протиправну поведінку позивачки.
Єдиним документом, з якого вбачається, що позивачка може бути причетною до захаращення території є звернення ОСОБА_2 .
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається ст.279 КУпАП, відповідно до якої розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
У відповідності до вимог статті 281 КУпАП при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження. Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Отже, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об'єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами.
Як вбачається з з протоколу комісії, у ньому не зазначені докази вини ОСОБА_1 , які досліджувалися при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а вказано лише про протокол, що ставить під сумнів, чи взагалі досліджувалися будь-які докази вини позивача.
Не містить таких даних і постанова у справі про адміністративне правопорушення, у ній взагалі відсутня інформація про будь-які докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що вказує на її необґрунтованість та є самостійною підставою для її скасування.
Крім того, частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що під час відсутності особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, останню може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а.
Колегія суддів звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про проінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Як слідує з матеріалів справи, 23.08.2023 Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Вінницької міської ради за вихідним №1051 направила позивачці за адресою: АДРЕСА_4 виклик, відповідно до якого їй треба з'явитись на засідання комісії, призначене на 22.09.2023 з 10:00 год. по 12:00 год. щодо протоколу МВ №000614 від 08.08.2023. (а.с.50)
Вказаний виклик було направлено рекомендованим поштовим відправленням №0600040840742, проте, відправлення не було вручено та було повернуто за закінченням терміну зберігання. (а.с.54)
При вирішенні справи в суді першої інстанції, суд вважав, що позивача належно повідомлено про розгляд справи, та зазначив, що позивач знала про існування відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та не була позбавлена права цікавитись на якому етапі розгляду перебуває справа відносно неї. Позивач не скористалася своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП виключно внаслідок своєї бездіяльності, а тому порушення прав позивача при складанні протоколу і винесенні постанови, про які зазначено в позовній заяві, відповідачем допущено не було.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні письмові докази на підтвердження сповіщення позивача про розгляд справи щодо притягнення її до адміністративної відповідальності.
Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Вінницької міської ради направляла ОСОБА_1 виклик за адресою: АДРЕСА_4 , однак вказане відправлення не було вручено та було повернуто за закінченням терміну зберігання.
При цьому, матеріли справи не містять будь-яких відомостей щодо фактичного проживання позивача саме за вказаною адресою.
У зверненні ОСОБА_2 адресою проживання позивача зазначено: АДРЕСА_3 , а згідно наявної довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . При подачі позовної заяви позивачка також зазначила своїм місцем проживання АДРЕСА_5 .
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно та належно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Враховуючи зазначене, судова колегія прийшла до висновку, що справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП розглянута з порушенням зазначених вище положень КУпАП. Зазначене в даному випадку свідчить про те, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, позивачу не було забезпечено право на участь у розгляді його справи, право на захист своїх прав та інтересів особисто чи через свого представника, право на надання відповідних пояснень, клопотань, доказів.
Колегія суддів зауважує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/743/17, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
З огляду на те, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплили строки притягнення позивачки до відповідальності, суд не вважає за можливе направити матеріали до органу, який розглядав справу, та закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 139 КАС України вказано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже враховуючи, що даною постановою прийнято рішення на користь позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відшкодування на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 805,20 грн.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За змістом пункту 3 частини третьої статті 317 КАС порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Отже, враховуючи те, що у справі неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2023 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №1008 від 22.09.2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 805,20 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 31 січня 2024 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.