Справа № 240/18240/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
30 січня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвин Д. С.,
представника позивача: Камінського А.Ф.,
представника відповідача: Косигіної О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення,
в червні 2023 року позивач, - ІП "Євроголд Індестріз ЛТД", звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA101020/2023/000510 від 10.04.2023.
Також, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000094/1 від 10.04.2023.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування заявленої митної вартості товару №UA101000/2023/000094/1 від 10 квітня 2023 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/000510 від 10 квітня 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" сплачений судовий збір у розмірі 4294,40 грн та судові витрати, пов'язані із оплатою послуг перекладача у розмірі 7900,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
29.01.2024 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 15 листопада 2022 року між позивачем та UnionSourceCo., LTD (Китай) (далі - продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №UN22US11106 (далі по тексту - контракт) про поставку товарів для дому, визначених сторонами у специфікації №1 від 15.11.2022, де сторони встановили кількість необхідної партії товарів та ціну за кожну відповідну одиницю товарів з огляду на визначені в контракті умови поставки.
Сторонами зазначеного контракту заздалегідь обумовлено його максимальну загальну суму 300 000 доларів США та умови поставки - FOB Ningbo (Китай), авансова оплата 20% від вартості партії, а 80% вартості партії позивач сплачує протягом 10 банківських днів з дати відвантаження. Сторонами також визначено термін поставки - 50 днів з дати оплати позивачем авансу. Всі вказані умови поставки в сукупності, які визначались сторонами в ході переговорів та відображені у контракті, а також розмір партії були підставою для визначення ціни за одиницю кожного з товарів за контрактом.
На виконання вимог зазначеного контракту позивачем направлено продавцю замовлення на поставку № 0000-002893 від 15.11.2022 на загальну суму 67 307,94 USD. Вказане замовлення прийнято продавцем, що підтверджується підписанням сторонами підтвердження замовлення та позивачем здійснено оплату 20% вартості замовлення згідно платіжної інструкції від 09.12.2022 № 29 в сумі 13 461,59 USD.
Однак, листом від 14.02.2023 позивача повідомлено про розділення партії на декілька контейнерів із врахуванням необхідних умов доставки товару, що підтверджується - електронним листом продавця від 14.02.2023, пакувальним листом та проектом коносаменту.
У квітні 2023 року до позивача надійшов перший контейнер замовленої партії товару, зокрема: посуд та кухонне приладдя дерев'яне, виготовлене з бамбуку, посуд столовий кухонний, плетені вироби з бамбуку тощо.
З метою декларування вказаного товару позивач подав до Житомирської митниці Державної митної служби митну декларацію №23UA101020012044U0 від 05.04.2023 на товари:
- товар №1 "Посуд і кухонне приладдя дерев'яне, виготовлене з бамбуку": арт.7108200001 таця кругла 30*30*5см-432 шт., арт.7108200002 таця кругла 38*38*5см-600 шт., арт.7108200004 таця кругла 45*30*2см-744 шт., арт.7108200005 таця кругла 30*30*5см-204 шт., арт.7108200006 таця кругла 38*38*5см-168 шт., арт.7108200007 столик для сніданку 50*30*4см-1320 шт., арт.7108200008 ящик для столового приладдя 45,5*30,5*6,2 см-150 шт., арт.7108200009 таця прямокутна 40*28*4,1 см-720 шт., арт.7108200010 таця прямокутна 50*33*4,1см-1200 шт., арт.7108200012 маслянка 19*12,5*6см-468 шт., арт.7108200013 маслянка 24*18,5*7,5см-312 шт., арт.7108200014 ложка 30*6*7см-912 шт., арт.7108200015 лопатка 30*5,5*0,7см-1104 шт., арт.7108200016 лопатка 30*6*0,7см-1104 шт., арт.7108200017 набір лопаток 5 предметів 32*8*8см-372 шт. Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай, Торговельна марка: EUROGOLD (далі по тексту - товар №1);
- товар №2 "Посуд і кухонне приладдя дерев'яне, виготовлене з бамбуку": арт.710820018 дошка для піци 32*32*1,4см -468 шт., арт.710820019 набір обробних дошок 20*15 *1 см-880 шт., арт.710820020 дошка обробна 23*15*1,7 см 840 шт. арт.71082, арт.710820022 дошка обробна 38*25*1,7 см-600 шт., арт.710820023 дошка обробна 23*15*1,4 см - 660 шт., арт.710820024 дошка обробна 30,5*20*1,4 см - 924 шт., арт.710820025 дошка обробна 38*25.5*1,4 см-696 шт., арт.710820026 дошка обробна 46*36*1,5 см - 612 шт., арт.710820027 дошка обробна 33*23*4.3см з лотком-396шт., арт.710820028 дошка обробна 33*24*1,7 см з ручкою - 840 шт. Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD (далі по тексту - товар №2);
- товар №3 "Посуд столовий кухонний, виготовлений з пластмас": арт.7016102135 килимок для сервірування 30*45см-1800шт., арт.7016102136 килимок для сервірування 30*45см-2700 шт., арт.7016102137 килимок для сервірування 30*45см-5400 шт., арт.7016102140 килимок для сервірування 30*45см-5100 шт. Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD (далі по тексту - товар №3);
- товар №4 "Кошикові та плетені вироби з бамбука": арт.7108200011 ящик (кошик) плетений 34* 19,5*14 см-320 шт. Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD (далі по тексту - товар №4).
У митній декларації митна вартість імпортованого товару заявлена за основним методом - за ціною, визначеною у контракті, а саме в сумі 1 589 226, 86 грн, які складаються із:
- контрактної вартості товарів сумі 1 436 814,66 грн, тобто еквівалент 39 290, 94 доларів США за курсом 36,5686;
- вартості перевезення товару в сумі 152 412,20 грн за маршрутом від постачальника (Нінгбо (Китай)) до митного кордону України (Яготин (Україна)), в тому числі вартість морського перевезення в сумі 47173,49 грн, послуги з міжнародного авіаперевезення в сумі 88 600,00 грн, локальні витрати в Польщі в сумі 3656,86 грн, навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Гданська в сумі 12981,85 грн.
На підтвердження митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи: пакувальний лист від 14.02.2023; рахунок-фактура (інвойс) № UN22US11106-1від14.02.2023; автотранспортна накладна (СМR) № 0114 від 28.03.2023; довідка про транспортні витрати № SNGB7270114 від 28.03.2023; банківська платіжна інструкція №29 від 09.12.2022; банківська платіжна інструкція № 39 від 24.02.2023; рахунок на оплату транспортних витрат №UA00073606 від 28.03.2023; контракт №UN22US11106 від 15.11.2022; специфікація до контракту №1 від 15.11.2022.
При митному оформленні АСМО «Інспектор» було згенеровано митні формальності за кодом 105-2: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару».
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів.
На вимогу митного органу та під час консультацій позивачем було додатково надано: копію митної декларації країни відправлення №310120230519586805 від 14.02.2023; прайс-лист виробника товару від 01.01.2023; заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів від 08.02.2023 №SNGB7270114; акт здачі-приймання робіт від 03.04.2023 №3669; договір транспортного перевезення між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 від 27.09.2022 № RН-019161; платіжні інструкції по контракту від 15.05.2019 №Е-04/2019№17314, №17313, №17315 від 05.04.2023; договір на транспортне експедирування між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» від 15.05.2019 № Е-04/2019; коносамент домашній від 21.02.2023 № GB7270114; банківські платіжні документи № 29 від 09.12.2022 та № 39 від 24.02.2023 з відміткою банку; рахунок від 15.11.2022; рахунок на транспортні витрати від 28.03.2023 №UA00073606; коносамент лінійний № МEDU05043395; заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів від 08.02.2023 № SNGB72701140; прайс-лист виробника товару від 01.04.2022; виписку з бухгалтерської документації (надходження товарів) від 24.01.2023 №285; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою від 06.04.2023 № В-394; листування з постачальником.
За результатами вивчення поданих декларантом документів, Житомирською митницею Державної митної служби України 10 квітня 2023 року було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000094/1 по митній декларації №23UA101020012044U0 від 05.04.2023 щодо товару №2, яким митну вартість товару №2 визначено за (резервним) методом митної з вартості, здійснено коригування вартості з 11879, 24 дол. США до 16854,27 дол. США, тобто на 4975,03 дол. США, що в еквіваленті складає 181 887,10 грн.
Митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару №2: МД № 23UA110050000917U0 від 14.03.2023 "Посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: дошка обробна із бамбука", виробник - WANG MIN, CN.
Також, у зв'язку з коригуванням митної вартості, Житомирською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2023/000510.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Згідно матеріалів справи, митна вартість імпортованого товару була визначена позивачем за комерційним інвойсом UN22US11106-1 від 14.02.2023 в розмірі 1436814,66 грн (еквівалент 39 290.94 доларів США за курсом 36,5686) та витрат на транспортування у розмірі 152412,20 грн на підставі довідки про транспортні витрати від 28.03.2023 №SNGB7270114 та рахунку на транспортні витрати № UA00073606 від 28.03.2023, виданих ТОВ «ДСВ Логістик».
Водночас, коригування митної вартості товару до рівня ціни 2,65 доларів США за 1 кілограм товару, було проведено митним органом на підставі статті 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості.
Митна вартість ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару №2: МД № 23UA110050000917U0 від 14.03.2023, 1. Посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: дошка обробна із бамбука, виробник - WANG MIN, CN.
Як випливає із рішення відповідача, суб'єктом владних повноважень поставлено під сумнів достовірність відомостей про заявлену митну вартість у зв'язку з тим, що:
- долучена до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення №310120230519586805 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подана на мові, яка не є мовою митних союзів, членом яких є Україна та мовою міжнародного спілкування. У зв'язку із зазначеним митний орган позбавлений можливості перевірити відомості, що зазначені у даному документі;
- рахунок-фактура від 14.02.2023UN22US11106-1 наданий в поганій якості, у зв'язку з чим відсутня можливість встановити його зміст;
- до митного оформлення надано платіжні доручення в іноземній валюті №29 від 09.12.2022 та №39 від 24.02.2023, які не можуть бути використано як документи на підтвердження фактично сплаченої ціни за товар, адже в них міститься посилання лише на контракт (відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс), тому у митного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо того, чи стосується даний документ оцінюваного товару. За цим документом могла бути здійснена оплата за будь-який інший товар, що постачався за даним контрактом;
- довідка про транспортні витрати від 28.03.2023 №SNGB7270114 та рахунок на транспортні витрати № UA00073606 від 28.03.2023 видані ТОВ «ДСВ Логістик», тоді як у автотранспортній накладній (СМR) від 28.03.2023 №0114 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв PASEVYCH MARIA, що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між ТОВ «ДСВ Логістик» та РASEVYCH МАRІА, з приводу перевезення оцінюваних товарів;
- рахунок на транспортні витрати №UA00073606 від 28.03.2023 містить посилання на домашній коносамент №NGB7270114, лінійний коносамент №МEDUO5043395, замовлення №SNGB72701140, які до митного оформлення не надано, а також не містить підпису та печатки, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа. Отже, витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування;
- додатково наданий висновок про вартість товару № В-394 від 06.04.2023, складений Житомирською торгово-промисловою палатою, не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки митним органом здійснено спробу перейти за посиланнями про джерела інформації в мережі Інтернет (alibaba.com, m.made-in-china.com), однак дані посилання не «відкривають» відповідні електронні сторінки з ціновою інформацією, у зв'язку із чим не можливо перевірити відомості, викладені у висновку та з'ясувати чи проведено експертом аналіз кон'юнктури ринку, та чи проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел;
- відповідно доданих додатково наданого коносаменту NoNGB7270114 від 21.02.202 організацією морського перевезення товару здійснювалася особою - DSVOceanTransportA/S. Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано довідку про вартість перевезення від 28.03.2023 №SNGB7270114, рахунок на транспортні витрати № UA00073606 від 28.03.2023, договір на перевезення від 15.05.2023 №Е-04/2019 складених ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА». До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між DSVOceanTransportA/S та ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» з приводу морського переміщення оцінюваного товару.
В свою чергу, чергу суд першої інстанції не погодився з такими висновками митного органу, з огляду на наступне.
Одночасно із митною декларацією № 23UA101020012044U0 від 05.04.2023 позивачем було надано відповідачу всі необхідні та передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документи, зокрема, декларацію митної вартості (додаток до МД№23UA101020012044U0); зовнішньоекономічний договір (контракт №UN22US11106 від 15.11.2022 р. та специфікація №1 до контракту від 15.11.2022); рахунок-фактура (інвойс) №UN22US11106-1 від 14.02.2023 про вартість першої партії поставки товару на суму 39290,94 USD; банківські платіжні документи - платіжні інструкції № 29 від 09.12.2022 на оплату 13461,59 USD та №39 від 24.02.2023 на оплату 25829,35 USD на підтвердження оплати в загальній сумі 39290,94 USD; транспортні (перевізні) документи; автотранспортна накладна (СМR) № 0114 від 28.03.2023, довідка про транспортні витрати № SNGB7270114 від 28.03.2023, рахунок на оплату транспортних витрат №UA00073606 від 28.03.2023.
Таким чином, позивачем у повному обсязі був оплачений комерційний інвойс UN22US11106-1 від 14.02.2023 на суму 39 290,94 USD, номенклатура поставлених товарів передбачена специфікацією, транспортні витрати підтверджуються належними документами.
У зазначених документах відсутні розбіжності, в них немає ознак підробки. Ці документи містять всі необхідні відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, тому у відповідача були відсутніми підстави для витребування від позивача додаткових документів.
Факт відсутності розбіжностей та достатності даних для визначення митної вартості у поданих позивачем документах підтверджується і спірним рішенням, оскільки Житомирською митницею ті самі ж документи визнано достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості товару №1, товару №3 та товару №4.
Подані позивачем документи стосувались всіх товарів (товару №1, товару №2, товару №3 та товару №4), які підлягали декларуванню на підставі МД №23UA101020012044U0, однак ймовірні розбіжності в них виникли, на думку відповідача, лише при визначенні митної вартості товару №2.
Підтвердження відповідачем задекларованої позивачем митної вартості товару №1, товару №3 та товару №4 є доказом відсутності в таких документах розбіжностей чи ознак підробки, наявності в них всіх необхідних відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.
Відтак ці ж самі документи слід вважати достатніми і для підтвердження числових значень складових митної вартості товару №2.
Не зазначення у платіжних дорученнях позивача інформації про номер інвойсу при наявності у таких платіжних дорученнях чіткого посилання на номер контракту, не можуть бути підставою для витребування додаткових документів, оскільки ці документи не вказують на розбіжності або ознаки підробки документів позивача, які дають можливість встановити всі складові митної вартості. Навпаки, платіжними документами (інструкціями) № 29 від 09.12.2022 на 13461,59 USD та № 39 від 24.02.2023 на 25829,35 USD підтверджується у повному обсязі оплата комерційного інвойсу UN22US11106-1 від 14.02.2023 в сумі 39290,94 USD.
Безпідставним є твердження відповідача про те, що рахунок-фактура від 14.02.2023UN22US11106-1 наданий в поганій якості, у зв'язку з чим відсутня можливість встановити його зміст. До матеріалів справи долучена копія рахунку-фактури від 14.02.2023 UN22US11106-1, яка була надана відповідачем на вимогу суду. Вказаною копією рахунку-фактури спростовуються висновки відповідача про відсутність можливості встановити його зміст.
Довідка про транспортні витрати від 28.03.2023 №SNGB7270114 та рахунок на транспортні витрати № UA00073606 від 28.03.2023, що видані ТОВ «ДСВ Логістик», підтверджують витрати на транспортування оцінюваного товару.
ТОВ «ДСВ Логістик», діючи згідно договору транспортного експедирування від 15.05.2019 №Е-04/2019, організовував перевезення товару за маршрутом від постачальника (Нінгбо (Китай)) до митного кордону України (Яготин (Україна)), залучивши в тому числі і ФОП ОСОБА_1 як перевізника.
Вказаним договором транспортного експедирування спростовується помилкове твердження відповідача про відсутність юридичного зв'язку між ТОВ «ДСВ Логістик» та ФОП ОСОБА_1 , а також між ТОВ «ДСВ Логістик» та компанією DSVOceanTransportA/S.
Визначення митної вартості відповідачем за резервним методом, зазначеним у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товар №2 декларанта є подібним або аналогічним чи має схожі характеристики порівняно з товаром, що оцінювався за МД № 23UA110050000917U0 від 14.03.2023. Відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товару, що за споживчими характеристиками є подібним (аналогічним) оцінюваному товару, і відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартістю, та може бути застосована при коригуванні митної вартості.
Відповідачем застосована ціна із розрахунку 2,65 доларів США за 1 кілограм товару № 2, однак згідно умов специфікації до контракту №1 від 15.11.2022, рахунку-фактури (інвойсу) №UN22US11106-1 від 14.02.2023 ціна оцінюваного товару, в тому числі і товару №2, визначена сторонами контракту із розрахунку за 1 штуку товару, а не за 1 кг..
Відповідач не досліджував та не навів в оспорюваному рішенні документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення. Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, неспівставності одиниці виміру ціни (ціна за 1 кг., а не за 1 шт.) не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, здійснюючи коригування митної вартості товару №2 на підставі митної декларації МД №23UA110050000917U0 від 14.03.2023, відповідач використав ціну за 1 кг. товару виробника WANG MIN, CN при тому, що згідно умов специфікації до контракту №1 від 15.11.2022, рахунку-фактури (інвойсу) №UN22US11106-1 від 14.02.2023 ціна оцінюваного товару, в тому числі і товару №2, визначена із розрахунку за 1 штуку товару, а не за 1 кг., та іншого виробника - UNION SOURCE CO.LTD.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Також посилання відповідача на те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; необхідністю посилити контроль правильності визначення митної вартості; проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару, на переконання суду не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару.
З огляду на це, окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару.
Таким чином, уповноваженою особою іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" під час митних декларацій подано документи, що своїм змістом відповідають вимогам частини 2 статті 53 МК України та містять відомості, що підтверджують митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Натомість органом митниці, витребувано в декларанта повний перелік документів, які передбачені частинами 3 та 4 статті 53 МК України, безвідносно до наявності для такого рішення правових підстав. Такі дії митного органу призвели до прийняття протиправного рішення про коригування митної вартості товару та, як наслідком складання протиправної картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають скасуванню. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Також, суд першої інстанції в частині судових витрат зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 07.07.2023 №201, позивачу було надано послуги ТОВ " Глобал Лінго Груп" з перекладу з англійської та китайської мов на українську мову, сума наданих послуг склала 7900,00 грн. Їх сплата підтверджується платіжною інструкцією № 24360 від 07.07.2023.
Матеріали справи містять перекладені документи на українську мову з іноземних мов.
Отже, наявні в матеріалах справи копії акта приймання-передачі наданих послуг, платіжної інструкції та перекладені документи (які є доказами у цій справі) підтверджують понесені позивачем витрати на оплату послуг перекладача, які пов'язані з розглядом даної судової справи.
Переклад документів, замовлений позивачем, здійснено для належного розгляду справи і з метою доведення своєї позиції стороною, понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на переклад документів у розмірі 7900,00 грн відповідно до статті 138 КАС України, як витрати на вчинення інших процесуальних дій або підготовку справи до розгляду.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді судового збору у сумі 4294,40 грн та судові витрати, пов'язані із оплатою послуг перекладача у розмірі 7900,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Як встановлено з матеріалів справи, у митній декларації позивача митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (товар №2 "Посуд і кухонне приладдя дерев'яне, виготовлене з бамбуку": арт.710820018 дошка для піци 32*32*1,4см -468 шт., арт.710820019 набір обробних дошок 20*15 *1 см-880 шт., арт.710820020 дошка обробна 23*15*1,7 см 840 шт. арт.71082, арт.710820022 дошка обробна 38*25*1,7 см-600 шт., арт.710820023 дошка обробна 23*15*1,4 см - 660 шт., арт.710820024 дошка обробна 30,5*20*1,4 см - 924 шт., арт.710820025 дошка обробна 38*25.5*1,4 см-696 шт., арт.710820026 дошка обробна 46*36*1,5 см - 612 шт., арт.710820027 дошка обробна 33*23*4.3см з лотком-396шт., арт.710820028 дошка обробна 33*24*1,7 см з ручкою - 840 шт. Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD (далі по тексту - товар №2).
Також, позивачем надано пакет документів, а саме: декларацію митної вартості (додаток до МД№23UA101020012044U0); зовнішньоекономічний договір (контракт №UN22US11106 від 15.11.2022 р. та специфікація №1 до контракту від 15.11.2022 р.); рахунок-фактура (інвойс) №UN22US11106-1 від 14.02.2023 про вартість першої партії поставки товару на суму 39 290,94 USD; банківські платіжні документи - платіжні інструкції № 29 від 09.12.2022 на оплату 13 461,59 USD та №39 від 24.02.2023 на оплату 25829,35 USD на підтвердження оплати в загальній сумі 39 290,94 USD; транспортні (перевізні) документи; автотранспортна накладна (СМR) № 0114 від 28.03.2023, довідка про транспортні витрати № SNGB7270114 від 28.03.2023, рахунок на оплату транспортних витрат №UA00073606 від 28.03.2023.
На вимогу митного органу та під час консультацій позивачем було додатково надано: копію митної декларації країни відправлення №310120230519586805 від 14.02.2023; прайс-лист виробника товару від 01.01.2023; заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів від 08.02.2023 №SNGB7270114; акт здачі-приймання робіт від 03.04.2023 №3669; договір транспортного перевезення між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 від 27.09.2022 №RН-019161; платіжні інструкції по контракту від 15.05.2019 №Е-04/2019№17314, №17313, №17315 від 05.04.2023; договір на транспортне експедирування між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» від 15.05.2019 № Е-04/2019; коносамент домашній від 21.02.2023 № GB7270114; банківські платіжні документи № 29 від 09.12.2022 та № 39 від 24.02.2023 з відміткою банку; рахунок від 15.11.2022; рахунок на транспортні витрати від 28.03.2023 №UA00073606; коносамент лінійний № МEDU05043395; заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів від 08.02.2023 № SNGB72701140; прайс-лист виробника товару від 01.04.2022; виписку з бухгалтерської документації (надходження товарів) від 24.01.2023 №285; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Житомирською торгово-промисловою палатою від 06.04.2023 № В-394; листування з постачальником.
Згідно з ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
Відповідно до п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.
Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Як встановлено з матеріалів справи підставами для коригування митної вартості товару стало те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того, як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставами для коригування є сумнів достовірності відомостей про заявлену митну вартість у зв'язку з тим, що:
- долучена до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 310120230519586805 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подана на мові, яка не є мовою митних союзів, членом яких є Україна та мовою міжнародного спілкування. У зв'язку із зазначеним митний орган позбавлений можливості перевірити відомості, що зазначені у даному документі;
- рахунок-фактура від 14.02.2023 UN22US11106-1 наданий в поганій якості, у зв'язку з чим відсутня можливість встановити його зміст;
- до митного оформлення надано платіжні доручення в іноземній валюті №29 від 09.12.2022 та №39 від 24.02.2023, які не можуть бути використано як документи на підтвердження фактично сплаченої ціни за товар, адже в них міститься посилання лише на контракт (відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс), тому у митного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо того, чи стосується даний документ оцінюваного товару. За цим документом могла бути здійснена оплата за будь-який інший товар, що постачався заданим контрактом;
- довідка про транспортні витрати від 28.03.2023 №SNGB7270114 та рахунок на транспортні витрати № UA00073606 від 28.03.2023 видані ТОВ «ДСВ Логістик», тоді як у автотранспортній накладній (СМR) від 28.03.2023 №0114 зазначено, що до перевезення вантаж прийняв PASEVYCH MARІIA, що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між ТОВ «ДСВ Логістик» та РASEVYCH МАRІІА, з приводу перевезення оцінюваних товарів;
- рахунок на транспортні витрати №UA00073606 від 28.03.2023 містить посилання на домашній коносамент №NGB7270114, лінійний коносамент №МEDUO5043395, замовлення №SNGB72701140, які до митного оформлення не надано, а також не містить підпису та печатки, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа. Отже, витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування;
- додатково наданий висновок про вартість товару № В-394 від 06.04.2023, складений Житомирською торгово-промисловою палатою, не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки митним органом здійснено спробу перейти за посиланнями про джерела інформації в мережі Інтернет (alibaba.com, m.made-in-china.com), однак дані посилання не «відкривають» відповідні електронні сторінки з ціновою інформацією, у зв'язку із чим не можливо перевірити відомості, викладені у висновку та з'ясувати чи проведено експертом аналіз кон'юнктури ринку, та чи проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел;
- відповідно доданих додатково наданого коносаменту NoNGB7270114 від 21.02.202 організацією морського перевезення товару здійснювалася особою - DSVOceanTransportA/S. Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано довідку про вартість перевезення від 28.03.2023 №SNGB7270114, рахунок на транспортні витрати № UA00073606 від 28.03.2023, договір на перевезення від 15.05.2023 №Е-04/2019 складених ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА». До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між DSVOceanTransportA/S та ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» з приводу морського переміщення оцінюваного товару.
В свою чергу, як вірно вказав суд першої інстанції, не зазначення у платіжних дорученнях позивача інформації про номер інвойсу при наявності у таких платіжних дорученнях чіткого посилання на номер контракту, не можуть бути підставою для витребування додаткових документів, оскільки ці документи не вказують на розбіжності або ознаки підробки документів позивача, які дають можливість встановити всі складові митної вартості. Навпаки, платіжними документами (інструкціями) № 29 від 09.12.2022 на 13 461,59 USD та № 39 від 24.02.2023 на 25829,35 USD підтверджується у повному обсязі оплата комерційного інвойсу UN22US11106-1 від 14.02.23 в сумі 39 290,94 USD.
Безпідставним є твердження відповідача про те, що рахунок-фактура від 14.02.2023UN22US11106-1 наданий в поганій якості, у зв'язку з чим відсутня можливість встановити його зміст. До матеріалів справи долучена копія рахунку-фактури від 14.02.2023 UN22US11106-1, яка була надана відповідачем на вимогу суду. Вказаною копією рахунку-фактури спростовуються висновки відповідача про відсутність можливості встановити його зміст.
Довідка про транспортні витрати від 28.03.2023 №SNGB7270114 та рахунок на транспортні витрати № UA00073606 від 28.03.2023, що видані ТОВ «ДСВ Логістик», підтверджують витрати на транспортування оцінюваного товару.
ТОВ «ДСВ Логістик», діючи згідно договору транспортного експедирування від 15.05.2019 №Е-04/2019, організовував перевезення товару за маршрутом від постачальника (Нінгбо (Китай)) до митного кордону України (Яготин (Україна)), залучивши в тому числі і ФОП ОСОБА_1 як перевізника.
Вказаним договором транспортного експедирування спростовується помилкове твердження відповідача про відсутність юридичного зв'язку між ТОВ «ДСВ Логістик» та ФОП ОСОБА_1 , а також між ТОВ «ДСВ Логістик» та компанією DSVOceanTransportA/S.
Також, колегія суддів погоджується з доводом суду першої інстанції, що, відповідачем застосована ціна із розрахунку 2,65 доларів США за 1 кілограм товару № 2, однак згідно умов специфікації до контракту №1 від 15.11.2022, рахунку-фактури (інвойсу) №UN22US11106-1 від 14.02.2023 ціна оцінюваного товару, в тому числі і товару №2, визначена сторонами контракту із розрахунку за 1 штуку товару, а не за 1 кг.
Тобто, відповідач фактично не досліджував ціну за одиницю товару, втім послався на схожий товар де вартість визначалась за кілограм, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення.
Отже, суд першої інстанції вірно вказав, що наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, неспівставності одиниці виміру ціни (ціна за 1 кг., а не за 1 шт.) не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Щодо звіту по вартості (Експертного висновку) наданого Житомирською ТПП №В-394 від 06.04.2023, колегія суддів зазначає, що не врахування вказаного висновку, є недоцільним оскільки вказаний документ підтверджує вартість товару саме за одиницю товару.
З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Також, апелянт не погоджується з визначенням судом першої інстанції суми судових витрат в частині послуг з перекладу.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Тобто, за результатами розгляду справи витрати на залучення перекладача підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.3, 5, 6 ст.137 КАС України Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як передбачено ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вартість послуг з перекладу документів (відповідно наданих доказів (т.1 а.с.162-225)) склала 7900 грн.
На підтвердження витрат позивачем надано до суду Акт приймання передачі наданих послуг №201 від 07.07.2023, рахунок на оплату, платіжна інструкція №24360 від 07.07.2023, заяви щодо вірності перекладу, документи на мові оригіналу та їх переклад, диплом серії НОМЕР_1 від 30.06.2001 на ім'я ОСОБА_2 , який підтверджує кваліфікацію перекладача.
З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на оплату робіт (послуг) залученого ним для перекладу документів на виконання вимог ухвали суду, перекладача.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, апелянтом не наведено будь-яких конкретних доводів чи заперечень щодо неспівмірності указаних витрат.
В частині доводів апелянта щодо неподання вказаних документів до митного органу під час подання декларації, колегія суддів зазначає, що вказані документи були надані митному органу на мові оригіналу. В свою чергу, переклад був здійснений фактично на вимогу суду. А тому вказані доводи апелянта, судом до уваги не беруться. Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат щодо послуг перекладу на суму 7900 грн.
Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).
Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 31 січня 2024 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.