Справа № 120/10328/23
Головуючий у 1-й інстанції: Цибульський О.Є.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
31 січня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року (м. Могилів-Подільський) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ФОП ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати дії працівників поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області неправомірними щодо стягнення оплати витрат за послуги евакуатора;
- стягнути з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області на користь позивача 1800 грн. відшкодування матеріальної шкоди завданої неправомірними діями службової особи Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області;
- стягнути з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області на користь позивача 1 000 000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до оскаржуваної ухвали суду позовну заяву позивача залишено без руху, зокрема, через не надання доказів на підтвердження вилучення транспортного засобу, в рамках якого провадження - кримінального чи у справі про адміністративне правопорушення.
12.09.2023 позивач на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2023, подав до суду заяву про усунення недоліків зазначених в ухвалі та додав до неї позов в новій редакції. Доказом підтвердження вилучення транспортного засобу вказав постанову про закриття кримінального провадження № 12022025160000421 від 01.10.2022.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений строк позивач не усунув в повному обсязі зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав на вимогу суду жодних доказів, які б свідчили про те, що вимоги зазначені позивачем в позовній заяві пов'язані з притягненням його до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим було вилучено в нього транспортний засіб. З адміністративного позову та доданих до нього документів не вбачається, що поданий позивачем адміністративний позов належить до юрисдикції Могилів-Подільського міськрайонного суду, як місцевому загальному суду.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом статей 160 і 161 КАС України не є недоліком позовної заяви не надання доказів на обґрунтування вимог, а їх відсутність оцінюється судом вже під час розгляду справи по суті. Крім цього, за змістом позовної заяви, у тому числі поданої заяви на виконання ухвали суду про залишення без руху позову, позивач оскаржує дії відповідача щодо повернення його транспортного засобу, вилученого у кримінальному провадженні №1202202516000421, яке 01.02.2022 було закрито.
Незважаючи на вказане вище, суд першої інстанції, прийшовши до висновку, що справу не належить розглядати місцевому загальному суду як адміністративному, поверну позовну заяву позивачу з цих підстав, хоча така відсутня у ч. 4 ст. 169 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що діючими нормами статей 169 і 170 КАС України напряму не визначено, що робити суду у разі надходження позову, який поданий з порушенням правил розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Однак, ч. 6 ст. 7 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Подібні правовідносини, коли адміністративну справу подано до адміністративного суду, якому не належить її розглядати, врегульовані ст. 29 КАС України, за правилами якої у такому випадку суд направляє справу за підсудністю до належного суду.
У цій справі, першочергово позов було подано до Вінницького окружного суду Вінницької області, який вирішив, що він стосується оскарження дій у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, і ухвалою від 18.07.2023 направив її до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області за підсудністю.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку, що справа йому не підсудна як адміністративному суду, повинен був вчинити дії, передбаченні ст. 29 КАС України, а не повертати позовну заяву за правилами не усунення її недоліків.
Колегія судді також зазначає, що у даному випадку не можуть бути застосовані правила, визначенні ст. 30 КАС України, адже сам предмет позову не змінювався.
Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування його ухвали, з повернення справи для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року скасувати.
Справу направити до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.