Справа № 755/19502/23 Суддя (судді) першої інстанції:
31 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,
за участі
представника позивача - Хоржевського Д.Е.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Мосійчука Р.М.,
перекладача з української на вірменську мову - Мовсесян Ліани,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника відповідача громадянина Вірменії ОСОБА_1 - адвоката Самолюка Василя Васильовича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено, затримано громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців. Рішення звернуто до негайного виконання.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача громадянина Вірменії ОСОБА_1 - адвокат Самолюк Василь Васильович подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У скарзі апелянт зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість затримання іноземця з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України за умов наявності рішення про його примусове видворення. Такого рішення, на думку представника, стосовно відповідача не існує, внаслідок чого суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про затримання ОСОБА_1 .
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та від 15 січня 2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника відповідача громадянина Вірменії ОСОБА_1 - адвоката Самолюка Василя Васильовича та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач скористався правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, наполягає на наявності рішення про примусове видворення позивача з території України, копія якого вручена позивачу та міститься в матеріалах справи. Рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.
В судове засідання з'явилися сторони, їхні представники, забезпечувався переклад для відповідача з української на вірменську мову та навпаки, учасники процесу надали свої пояснення та аргументи, обмінялися питаннями.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено колегією суддів апеляційного суду з матеріалів справи, під час перебування в Україні громадянин Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим 13 вересня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 203 КУпАП, серії ПР МКО № 002056 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 гривень.
13 вересня 2023 року головним спеціалістом сектору протидії нелегальній міграції Білоцерківського об'єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Корнієнком С.М. прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано останнього покинути територію України у термін до 12 жовтня 2023 року, заборонено в'їзд на територію України терміном на 3 (три) роки до 13 вересня 2026 року.
Працівниками міграційної служби запропоновано відповідачу отримати рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, однак громадянин Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності понятих отримати рішення відмовився, про що міститься відмітка на останньому аркуші цього рішення.
14 грудня 2023 року головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Кошицьким А.Л. складений протокол про адміністративне затримання громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, строком на 72 години, для з'ясування обставин та причин вчинення такого правопорушення.
14 грудня 2023 року головним спеціалістом сектору правового забезпечення та міграційного контролю управління організації запобігання нелегальній міграції ЦМУ ДМС у м. Києві та київської області Хоржевським Д.Е. ухвалено рішення, яким поміщено у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ДМС України, які не законно перебувають на території України громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 для підготовки адміністративного позову про затримання з метою забезпечення примусового видворення.
Також встановлено, що громадянин Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає на території України без відповідних документів на право проживання в Україні, постійного законного джерела існування, дозволу на працевлаштування, не має. За отриманням статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту на території України до підрозділів ДМС України не звертався.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
На виконання вимог вказаного Закону 23 квітня 2012 року спільним наказом №353/271/150 Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби Безпеки України затверджено Інструкцію про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства. Вказана Інструкція визначає порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначені загальні питання правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядку їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
За правилами ч. ч. 1,2 ст. 16 цього Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки.
Частинами 1, 2 ст. 16 цього ж Закону визначено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
За змістом ч.1 ст. 30 цього ж Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Статтею 31 Закону визначено перелік обставин, за наявності яких забороняється примусове повернення чи примусове видворення іноземця або особи без громадянства.
Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначається Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018 року № 38/77).
Розділом VI Інструкції визначено порядок дій з ідентифікації та документування іноземців.
Якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
На момент виявлення та затримання іноземця документ, що посвідчує особу іноземця та дає йому право на виїзд за територію України іноземцем надано не було.
Змінами внесеними Законом №2952-ІХ від 24.02.2023 до ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органам та територіальним підрозділам, органам охорони державного кордону або органам Служби безпеки України надано право приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Вказаним вище Законом №2952-ІХ від 24.02.2023 окрім цього статтю 289 КАС України, зокрема частину першу, викладено у такій редакції: «За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;
4) зобов'язання внести заставу».
Отже, на день набрання чинності указаними змінами (03.03.2023) при зверненні до суду уповноваженого органу (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органам та територіальним підрозділам, органам охорони державного кордону або органам Служби безпеки України) із позовом про затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України, відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України обов'язковою умовою є наявність прийнятого вказаним вище органом рішення про примусове видворення або реадмісію.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2023 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області стосовно відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України, відібрано розписку про ознайомлення з його змістом та отримання копії рішення.
Копія зазначеного рішення міститься в матеріалах справи (а.с.26-27).
Відтак, аргументи представника відповідача про те, що рішення про примусове видворення позивача з території України не існує, спростовується наявними у справі матеріалами.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Оскільки відповідач не має постійного місця проживання, в останнього відсутній документ, що дає право на виїзд з України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про примусове видворення та існує ризик його втечі, у зв'язку з чим позовні вимоги про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на шість місяців є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача громадянина Вірменії ОСОБА_1 - адвоката Самолюка Василя Васильовича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року у справі №755/19502/23 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року у справі №755/19502/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк