Справа № 752/14353/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кордюкова Ж.І.
31 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Піскунова О.Ю.
пр-к позивача Коваленко І.Д.
пр-к відповідача Кацап В.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №ПС 000414 від 29 червня 2023 року, винесену Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби з безпеки на транспорті Мартинюком Романом Івановичем щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, а постанова підлягає скасуванню, оскільки не підтверджена жодними доказами.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31 січня 2024 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
02.06.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Олександром Макарчуком та головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області Дмитром Гриньовим проводилась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000444 від 25.02.2023 року.
02.06.2023 складено акт №00704 про відмову водія ОСОБА_2 , від проходження вантажним автомобілем MAN, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ ski 24 ( НОМЕР_2 ) габаритно-вагового контролю.
Також, 02.06.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Макарчуком О.П. відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення №073026 за те, що 02.06.2023 о 8-40 год. в Київській області с. Ходосовка Обухівське шосе 1, під час управління вантажним автомобілем MAN, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ ski 24 ( НОМЕР_2 ) перевозив вантаж (щебінь) відмовився виконати вимогу уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-57 КУпАП.
Крім того, 02.06.2023 уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області був складений акт №346468 про те, що під час рейдової перевірки транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ ski 24 ( НОМЕР_2 ), що належить ТОВ «Експрес -Т», водій ОСОБА_2 , виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевозив щебінь, не маючи при собі посвідчення водія, відсутній папір у принтері тахографа, водій не надав роздруківку тахографа на поточну дату (попередні 28 днів), перевезення вантажів автомобільним транспортом за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
21.06.2023 керівника ТОВ «Експрес-Т» ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 132-1 КУпАП.
29.06.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Мартинюком Р.І. була винесена постанова №ПС 000414 про притягнення керівника ТОВ «Експрес-Т» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Експрес-Т» притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 02.06.2023 на дорозі Н-01, АЗС «UPG» с. Ходосівка Обухівського району Київської області автомобільний перевізник «Експрес-Т», керівник ОСОБА_1 , здійснював перевезення вантажу. Водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.440 ( НОМЕР_1 ) з напівпричепом SCHMITZ ski 24 ( НОМЕР_2 ), відмовився під проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю, чим порушив п. 2.4.-1 постанови КМУ №1306 від 10.10.2001 та ч.3 ст. 132-1 КУпАП.
Не погодившись із правомірністю прийняття постанови від 29.06.2023 №ПС 000414 про притягнення керівника ТОВ «Експрес-Т» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабміну України №30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено що габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Згідно п.2.4-1 ПДР України у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах «а», «б» і «г» пункту 2.1 цих Правил; б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.
Відповідно до частини 3 статті 132-1 КУпАП ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, згідно статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.132-1 КУпАП є відмова водія транспортного засобу, який належить ТОВ «Еспресс-Т» керівником якого є ОСОБА_1 , від проходження габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Еспресс-Т» є власником сідлового тягача MAN, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричепу SCHMITZ ski 24 ( НОМЕР_2 ), що підтверджуються копіями свідоцтв НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
26.09.2020 між ТОВ «Еспресс-Т» та ТОВ «Експресс Техбуд» був укладений договір найму транспортного засобу - сідлового тягача MAN, номерний знак НОМЕР_1 , за умовами якого останнє отримав в найм автомобіль строком до 31.12.2020.
Водій ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Експресс Техбуд» з 02.01.2019, що підтверджується копією наказу від 28.12.2018 №301-к.
02.06.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Макарчуком О.П. відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення №073026 за те, що 02.06.2023 о 8-40 год. в Київській області с. Ходосовка Обухівське шосе 1, під час управління вантажним автомобілем MAN, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ ski 24 ( НОМЕР_2 ) перевозив вантаж (щебінь) відмовився виконати вимогу уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-57 КУпАП.
Водночас, як видно з протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2023, складного у відношенні водія ОСОБА_2 за фактом відмови в проходженні габаритно-вагового контролю, останній в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив, що він не відмовлявся від проходження габаритно-вагового контролю.
Колегія суддів зауважує, що наявним в матеріалах справи відеозаписом не зафіксована відмова водія ОСОБА_2 від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю.
Отже, відповідачем належним чином не зафіксований факт відмови саме водія транспортного засобу у проходженні габаритно-вагового контролю.
Окрім цього, колегія суддів враховує, що 18.09.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області винесено постанову по справі №372/2694/23 про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-57 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Дана постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.09.2023 по справі №372/2694/23 набрала законної сили 29.09.2023.
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем порушень, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.3 ст.132-1 КУпАП.
З урахуванням наведеного у сукупності колегія суддів вважає, що постанова №ПС 000414 від 29 червня 2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і, відповідно, необхідність їх задоволення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, згідно вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення складала 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 536,80 грн).
Судовий збір за подання апеляційної скарги обраховується, виходячи із положень статей 3 та 4 Закону - в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у цій справі становить 805,20 грн (536,80 х 150%).
З огляду на викладене, позивачу належало сплати судовий збір у розмірі 536,80 грн. за подання позовної заяви до суду першої інстанції та 805,20 грн. за подання апеляційної скарги.
Колегією суддів встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується копією квитанції від 08.07.2023 №32528798800007290639, а також судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн., що підтверджується копією квитанції від 15.12.2023 №5978-5047-1541-0833.
За вказаних обставин, зважаючи на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, про задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1342,00 грн.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити:
- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № ПС000414 від 29.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.132-1 КУпАП;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 31.01.2024р.)