Справа № 320/2241/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
31 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати перерахованого підвищення пенсії з 01 січня по 31 грудня 2018 р. в розмірі 50%, а з 01 січня по 31грудня 2019р. - 75% належної ОСОБА_1 , визначеного станом на 01 березня 2018 року, при здійсненні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ. 42098368) виплатити перераховане підвищення пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), з 01 січня 2018 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково:
- зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368, адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053), здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2019 включно з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, із урахуванням раніше виплачених сум.
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.201 та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 Головним управлінням ПФУ в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Підвищення пенсії після перерахунку виплачувалося: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення.
Не погодившись із такими діями відповідача позивач 22.11.2022 звернувся до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою про виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Листом від 27.12.2022 відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив правомірність дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення при перерахунку основного розміру пенсії позивача з 83% до 70% від сум грошового забезпечення у судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 у справі №640/11652/21, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 83 відсотків сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вищевказаним рішенням встановлено, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку, а тому позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії позивача виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення підлягають задоволенню.
Отже, вказаним обставинам на які звертає увагу позивач у даній справі вже була надана оцінка суду в рішенні у справі №640/11652/21.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що спору щодо зменшення основного розміру пенсії (83%) на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Наразі, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього судового рішення, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Зобов'язання відповідача перерахувати підвищення пенсії позивачу, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, є похідними вимогами від вирішення питання наявності чи відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, відповідно, вирішення у даній справі питання розміру відсоткового значення пенсії від грошового забезпечення свідчитиме про вирішення спірних відносин, які ще не існують.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що в межах цієї справи не встановлено порушень прав позивача щодо зменшення основного розміру пенсії (83%).
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних, що правомірно було зроблено судом першої інстанції.
Аналогічна позиція викладена Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020 року, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року, у зразковій справі №560/2120/20, вказавши, що вимоги здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача перерахувати підвищення пенсії позивачу, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 31.01.2024р.)