30 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9356/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023, (суддя суду першої інстанції Коренев А.О.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/9356/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтава, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ директора ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві від 06.06.2022 №77-о/дск;
визнати протиправним та скасувати наказ директора ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві № 78-о/дск від 06.06.2022;
поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві з моменту звільнення, з 08.06.2022;
стягнути з ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві грошові кошти в сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що 08 червня 2023 року він був ознайомлений з наказом директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві № 77-о/дск від 06.06.2022 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Державному бюро розслідувань. Позивач зазначає, що висновок про службове розслідування не міститься нічого про вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку (проступків), при цьому стверджується, що він є винним у здійсненні адміністративних правопорушень у сфері безпеки руху, проте такий висновок зроблений без відповідного рішення суду. Позивач вважає, що відповідач діяв поза межами своїх повноважень, передчасно зробивши висновки про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. А тому, вважає, накази від 06.06.2022 року № 77-о/дск та № 78-о/дск безпідставними та незаконним, такими що порушують його права, зокрема, право на труд, гарантоване ст. 43 Конституції України, такими що суперечить інтересам, оскільки залишають позивача без єдиного джерела доходів, завдають шкоду його діловій репутації.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 04.09.2023 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач не погодившись з рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі заявник зазначає, що судом порушено норми процесуального права, зокрема, розглянуто справ у в порядку спрощеного, а не загального провадження. На думку позивача, його не було ознайомлено з підставами проведення службового розслідування. Позивач також зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, висновки суду є безпідставними, судом не враховано та не надано оцінки всім доводам позивача.
Від Територіального управління ДБР, розташованого в м. Полтаві надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги позивача, відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Від ДБР також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 27 листопада 2018 року був призначений на посаду слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, що підтверджується витягом з наказу № 28-о від 23.11.2018 року (том 2 а.с. 60).
Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава від 01.03.2021 № 10-о/дск, ОСОБА_1 з 02.03.2021 було прийнято на службу до ДБР на посаду старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві з подальшим укладанням контракту № 24 від 01.03.2021 року (том2 а.с. 21, 74-77, том 3 а.с. 150).
На підставі наказу ДБР від 14.02.2022 № 89, відділом внутрішнього контролю ТУ ДБР у м. Полтаві Управління внутрішнього контролю ДБР, стосовно ОСОБА_1 проведено службове розслідування за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (том 3 а.с. 123 ).
За результатами службового розслідування складено висновок від 09.05.2022 № 14/10-10/9/22, згідно з яким встановлено, що старший слідчий ОСОБА_1 12.02.2022 перебував за кермом автомобіля “Infiniti” Q70” д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного закладу КНП ХОР ОНД від 12.02.2022 № 303. У зв'язку із порушенням норм діючого законодавства, представниками патрульної поліції на ОСОБА_1 були складені адміністративні протоколи за фактом невиконання водієм вимог про зупинку та керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, а також винесено постанову про накладання адміністративного стягнення щодо спілкування по мобільному телефоні за кермом. Також, було виявлено, що 29.08.2021 ОСОБА_1 на автомобілі “Infiniti” Q70” д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на кіоск, внаслідок чого будівля отримала механічні пошкодження та були завдані матеріальні збитки власнику кіоску після чого, з невідомих причин, ОСОБА_1 залишив місце події. З даних обставин на ОСОБА_1 12.02.2022 працівниками патрульної поліції були складені адміністративні протоколи за фактом порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Всупереч інтересам служби, в порушення пункту 32 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою КМУ від 05.08.2020 № 743, в порушення Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, ОСОБА_1 порушено принципи законності, відповідальності, дисциплінованості, що нівелює впровадження високих етичних стандартів поведінки працівників ДБР, добросовісного, чесного та професійного виконання ними службових обов'язків, формування позитивної репутації ДБР. Своїми діями, які носять системний характер, ОСОБА_1 завдає шкоду іміджу та авторитету Державного бюро розслідувань та державі в цілому, паплюжить спеціальне звання слідчого і викликає сумнів в об'єктивності, неупередженості, незалежності та чесності під час виконання своїх службових обов'язків, оскільки намагався уникнути від відповідальності за свої дії під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця події. Отже, в діях старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) ТУ ДБР в м. Полтаві ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного правопорушення (том. 3 а.с 115-122).
На підставі вказаного висновку внесено пропозиції: службове розслідування стосовно старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) ТУ ДБР в м. Полтаві ОСОБА_1 за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, завершити. Відповідно до вимог пункту 8 розділу VIII Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 14.01.2020 № 9 зі змінами, організувати направлення до Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань усі зібрані матеріали для прийняття рішення.
26.05.2022 Дисциплінарною комісією ДБР складено висновок № 10дск, згідно з яким остання вирішила, що в діях ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні пунктів 2.1, 2.8 та 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при ДБР від 15.01.2021, введених в дію наказом ДБР від 16.01.2021 № 30, у зв'язку із чим рекомендувала накладання (застосування) до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в ДБР. Вказаний висновок Дисциплінарної комісії ДБР направлено директору ТУ ДБР у м. Полтаві для вжиття заходів в межах повноважень.
На підстав висновку Дисциплінарною комісією ДБР від 26 травня 2022 року № 10дск, директором ТУ ДБР у м. Полтаві, у відповідності до вимог статті 25 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”, видано наказ від 06.06.2022 № 77-о/дск, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 2.1, 2.8 та 2.13 Правил професійної етики, до майора ДБР ОСОБА_1 , старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві накладено (застосовано) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в ДБР (том 3 а.с. 97).
Згідно з витягом з наказу директора ТУ ДБР у м. Полтаві від 06.06.2022 року № 78-о/дск, у зв'язку із накладенням (застосуванням) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 серпня 2018 року № 2337-УІІІ, звільнено зі служби в Державному бюро розслідувань у запас майора Державного бюро розслідувань, ОСОБА_2 , старшого слідчого третього слідчого відділу 08 червня 2022 року, з достроковим припиненням (розірванням) контракту від 01 березня 2021 року № 24 (том. 3 а.с. 98).
Позивач не погодившись із вказаними наказами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава від 06.06.2022 року звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Маслов допустив порушення вимог норм пунктів 2.1, 2.8 та 2.13 Правил професійної етики, внаслідок чого застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів ДБР є обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами виходить із такого.
Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення судом вимог норм процесуального законодавства, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 та 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, в порядку спрощеного провадження можуть бути розглянуті інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 51-3 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, Антимонопольного комітету України, уповноважений з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Прем'єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, судді Конституційного Суду України, прокурори, слідчі і дізнавачі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.
Позивач працював на посаді старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава. Відтак, в розумінні ЗУ «Про запобігання корупції», він службовою особою, яка займає відповідальне становище, а ця справа дійсно не є справою незначної складності в силу приписів п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України.
Водночас, як видно з матеріалів справи, суд відкриваючи провадження у справі та визначаючи, що розгляд справи відбудеться в порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб, послався на п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України відповідно до якої справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Колегія суддів звертає увагу, що дана категорія справ не віднесена КАС України до тих, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження. Як видно з обставин справи, її предмет доказування, вона може бути визнана справою незначної складності та розглянута в порядку спрощеного провадження, відтак на думку колегії суддів судом першої інстанції не було допущено порушення вимог норм процесуального права
Стосовно вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку колегія суддів зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про Державне бюро розслідувань”, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу ДБР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 (далі - Положення № 743), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженою наказом ДБР від 14.01.2020 № 9 (далі - Інструкція № 9) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”, ДБР є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. ДБР організовується і діє, зокрема, на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, відкритості та прозорості діяльності, незалежності і персональної відповідальності кожного працівника ДБР (стаття 3 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про Державне бюро розслідувань” до працівників ДБР належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із ДБР.
На службу до ДБР приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки (частина 3 статті 14 Закону України “Про Державне бюро розслідувань).
Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу ДБР, їх права та обов'язки визначає Положення № 743. Особи рядового та начальницького складу, відповідно до положень пункту 32 Положення № 743, зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися присяги, Конституції та законів України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки, накази безпосередніх та прямих керівників (начальників); додержуватися правил професійної етики; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; берегти та підтримувати в належному стані передані їм у користування майно, озброєння і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу; не рідше одного разу на рік проходити психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатися із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до прямого керівника (начальника); доповідати своїм безпосереднім керівникам (начальникам) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; повідомляти безпосереднього керівника (начальника) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному, тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Відповідно до частини 6 статті 14 Закону України “Про Державне бюро розслідувань” на осіб рядового і начальницького складу ДБР поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про державну службу” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Приписами частини першої статті 24 Закону України “Про Державне бюро розслідувань” передбачено, що з метою запобігання і виявлення правопорушень у діяльності працівників ДБР у складі центрального апарату ДБР та його територіальних управлінь діють підрозділи внутрішнього контролю, до обов'язків яких, серед іншого належить: 1) запобігання вчиненню правопорушень працівниками ДБР згідно із вимогами законів України “Про запобігання корупції” та “Про державну службу”; 2) здійснення контролю за дотриманням працівниками ДБР правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів; 3) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв'язку ДБР, щодо причетності працівників ДБР до вчинення правопорушень.
Управління внутрішнього контролю ДБР у своїй діяльності окрім Закону України “Про Державне бюро розслідувань” керується Законом України “Про запобігання корупції”, Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність” та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 24 Закону України “Про Державне бюро розслідувань” до обов'язків Управління внутрішнього контролю належить проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР.
Підстави та порядок проведення службового розслідування (перевірки) стосовно працівників ДБР та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, посадових та інших осіб при його проведені визначено Інструкцією № 9.
Службове розслідування стосовно працівників ДБР проводиться підрозділами внутрішнього контролю ДБР з метою встановлення неправомірних дій працівника, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням працівником Бюро своїх обов'язків; наявності або відсутності вини працівника Бюро; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, організаційно-розпорядчих документів тощо; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Позивач зазначає, що його не було ознайомлено з підставами проведення службового розслідування, чим грубо порушено його права.
Колегія суддів вважає такі доводи ОСОБА_1 необґрунтованими з огляду на те, що як видно з наказу службове розслідування у відношенні позивача було призначене 14.02.2022 на підставі, зокрема службової записки Управління внутрішнього контролю від 14.02.2022 №36-10-10/6/22, також в наказі зазначена підстава проведення службового розслідування з посиланням на пункт 17 розділу II Інструкції № 9.
Відповідно до Висновку службового розслідування підставою для проведення службового розслідування є інформацію, отримана Управління внутрішнього контролю про обставини зупинки співробітниками патрульної поліції 12.02.2022 об 11.15 по вул. Салтівське шосе, 21 м. Харків пошкодженого автомобіля марки «INFINITI Q70» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією в Дніпрі) ТУ ДБР в м. Полтаві Маслов Денис Борисович.
Як видно з матеріалів справи, позивач ознайомився з наказом про призначення службового розслідування, в ході самого розслідування надавав письмові пояснення з приводу зупинки його транспортного засобу 12.02.2022.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач був обізнаний належним чином про підстави призначення службового розслідування.
Позивач, як на підставу для скасування оскаржуваних наказів, посилається на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2022 року, якою провадження у справі 643/2700/22 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрито, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, в обґрунтування вищенаведеної постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2022 року, судом зазначено, що працівниками патрульної поліції при проведенні огляду ОСОБА_1 були грубо порушенні вимоги КУпАП, відповідних Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду ОСОБА_1 слід визнати порушеною і незаконною. У зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не здобуто достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Між тим, суд першої інстанції правильно вказав, що вирішальним в цій справі є визначення питання наявності або відсутності в діях працівника ДБР ознак дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики, а не доведеності вини цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, доводи позивача, про те, що відсутність у його діях дисциплінарного проступку підтверджується постановою про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки обов'язок дотримання працівником ДБР етичних норм не ставиться у залежність від притягнення або не притягнення його до адміністративної відповідальності.
Звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно- правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності осіб, порядок притягнення яких до дисциплінарної відповідальності регулюється Дисциплінарним статутом, за вчинення протиправних діянь, зокрема у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі “X.v.Austria” про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі “C.v.the” про неприйнятність заяви № 11882/85).
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність працівника ДБР є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення працівників ДБР до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно - правовими актами.
Поняття “службова дисципліна” містить в собі не лише обов'язок працівника ДБР належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України, Правил професійної етики ДБР, Присяги особи рядового і начальницького складу ДБР.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а, від 12.12.2019 у справі № 816/70/16, від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18 сформована правова позиція, відповідно якої наявність факту притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення на підставі Дисциплінарного статуту до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Так, згідно із пунктом 32 Порядку № 743 особи рядового та начальницького складу серед іншого зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися присяги, Конституції та законів України; додержуватися правил професійної етики; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
У статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, Присяги і наказів керівників.
Перш за все службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
У той же час, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність працівника ДБР, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для працівників ДБР, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет ДБР.
У свою чергу, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання працівника ДБР, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Під час службового розслідування встановлено 12.12.2022 об 11:15 годині співробітниками патрульної поліції був зупинений автомобіль марки «INFINITI Q70» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував, автомобіль мав пошкодження.
Згідно наданих пояснень працівників патрульної поліції, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_1 неодноразово ігнорував вимоги про необхідність зупинити транспортний засіб, не реагував на ввімкненні проблискові маячки патрульних автомобілів та зупинився лише через зміну дорожньої обстановки - утворення затору.
Із пояснень наданих позивачем під час проведення службового розслідування установлено, що ігнорування вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу спричинено тим, що він відволікся на розмову по телефону та не звернув увагу на те, що вимоги працівників поліції спрямовані саме стосовно нього.
Відповідно до вимог пункту 2.3 Розділу 2 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 (далі - Правила дорожнього руху) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Отже, стосовно позивача, 12.02.2022 складено протокол № 300389 за фактом порушення вимог пункту 2.9 Правил дорожнього руху, згідно якого забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачено відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом 12.02.2022 розмовляв по телефону та неодноразово ігнорував законні вимоги працівників патрульної поліції про необхідність зупинити транспортний засіб стосовно нього складено протокол № 293054 від 12.02.2022 за вчинення правопорушення передбаченого статтею 122-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене частиною другою статті 122 КУпАП.
Суд враховує постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2022 року про закриття провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за статтею 122-2 КУпАП. Водночас, зауважує, що закриття провадження в адміністративній справі на підставі ст. 38 КУпАП (у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності), не свідчить про те, що таке адміністративне правопорушення позивач не вчиняв (том 2 а.с. 83-85).
Крім того, в ході з'ясування обставин допущених позивачем порушень під час керування 12.02.2022 транспортним засобом з'ясувалось, що він 29.08.2021, керуючи автомобілем марки Infiniti, д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення із будівлею, що розташована на АДРЕСА_1 , у наслідок чого завдав їй механічні ушкодження та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Указане не заперечувалось ним під час проведення службового розслідування.
Так, із постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2022 року № 638/234, вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 223272 від 12 лютого 2022 року, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 223273 від 12 лютого 2022 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 . Проте, провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за статтею 122-4, 124 КУпАП було закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. (том. 2 а.с. 79-82).
Суд прешої інстанції правильно вказав, що приховування позивачем, який є особою уповноваженою на виконання функцій держави, скоєного адміністративного правопорушення, та за умов встановлення підтверджуючих фактів, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, під час службового розслідування отримано достатні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що дає можливість дійти до висновку про порушення позивачем, зокрема, але не виключно Правил професійної етики працівників ДБР.
В свою чергу, встановлення порушення правил професійної етики є самостійною та достатньою підставою для притягнення працівника ДБР до дисциплінарної відповідальності, відповідно до пункту 6 частини 4 статті 25 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”.
Отже, спірні накази ТУ ДБР у м. Полтаві від 06.06.2022 № 77-о/дск та № 78-о/дск є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні. Як наслідок, відсутні підстави і для задоволення інших позовних вимог в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі позовні вимоги є похідними від вимоги щодо скасування наказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті м. Полтаві від 06.06.2022 № 77-о/дск та № 78-о/дск.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 в адміністративній справі № 160/9356/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук