29 січня 2024 року м. Дніпросправа № 215/800/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року в адміністративній справі №215/800/23 за позовом ОСОБА_1 до Завідуючої сектору прийому громадян грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення ВК Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Ігошиної Маргарити Альбертівни про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
21 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до завідуючої сектору прийому громадян грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради ОСОБА_2 , в якому позивачка просить: визнати протиправною діяльність завідуючої сектору прийому громадян грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради ОСОБА_2 за результатом розгляду заяви від 01.09.22р. №3232, яка виявилася у хибних висновках при законних відставах і умовах задовольнити мою потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі особі з інвалідністю та зобов'язати виконати таку процедуру.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення його недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення адміністративного позову без руху шляхом надання до суду: визначитись із складом учасників по справі, а саме - відповідачів та надати, у разі необхідності, уточнений позов у кількості примірників, залежно від кількості учасників справи; доказів звернення до відповідача із заявою (запитом) від 23.08.2022 р. вх. №1033, або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно; копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;
Вищезазначена ухвала була направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, проте відправлення 24 липня 2023 року повернулося відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відправлення, в силу приписів КАС України, вважається врученим позивачеві, також врахував, що позивач не вчинила дій, направлених на ознайомлення зі змістом вищенаведеної ухвали, у зв'язку з чим постановив ухвалу від 31 липня 2023 року про повернення позовної заяви.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, направити справу для продовження розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно зі статтею 315 КАС України. Вказує, що судом першої інстанції не з'ясовано день вручення їй копії ухвали, зазначає, що на час подання апеляційної скарги копії ухвали про залишення позову без руху не отримувала.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з невиконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02 травня 2023 року у встановлений судом строк.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд першої інстанції вказав на необхідність надання доказів звернення до відповідача з заявою (запитом) від 23.08.2022 рку вх. № 1033, або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право звернення до суду не є безумовним, а виникає лише в разі виникнення реальних правовідносин між особою та суб'єктом владних повноважень, в яких, на думку особи, відбулося порушення її прав та законних інтересів.
Реальність таких правовідносин неможливо встановити без доказів, які це підтверджують.
Саме позивач при зверненні до суду має надати докази, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини, або зазначити докази, які не можуть бути подані.
Позивач у позовній заяві посилається на факт направлення до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривий Ріг заяви від 23.08.2022 року та отримання відповіді від 01.09.2022 року.
Однак до позовної заяви данної відповідь Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривий Ріг не надано.
За відсутності в матеріалах справи доказів направлення до відповідача заяви від 23.08.2022 року, або отримання відповіді від 01.09.2022 на цю заяву, неможливо встановити чи мали місце спірні правовідносини та чи набула позивач права на судовий захист.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви в цій частині вимогам статті 160 КАС України, які підлягали усуненню позивачем.
Суд першої інстанції повідомляв про залишення позовної заяви без руху, направивши ухвалу від 02.05.2023 року на адресу позивача, яка повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.05.2023 не вручено адресату з незалежних від суду причин, а тому вважається, що така ухвала суду є врученою позивачу.
Варто вказати, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Матеріали справи у справі свідчать про те, що позивач не виявив "необхідної старанності" з метою подання позову до суду, який би відповідав вимогам ст..161 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2023 року №9901/471/21 зробила висновок про те, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції виконано покладений на нього обов'язок щодо інформування учасників справи про ухваленні судові рішення, а не вручення ухвали суду про залишення позову без руху позивачу мало місце з незалежних від суду причин. .
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, оскільки у встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуті не були, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову позивачу.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.315, ст.ст.316 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року в адміністративній справі №215/800/23- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 29 січня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов