31 січня 2024 р. Справа № 592/15562/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Сумської митниці на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Князєв В.Б., по справі № 592/15562/23
за позовом ОСОБА_1
до Сумської митниці
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову Сумської митниці у справі про порушення митних правил № 0303/80500/21 від 12.01.2022, а провадження у справі закрити.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.10.2023 задоволено позов.
Скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 0303/80500/21, винесену в.о. заступника начальника Сумської митниці від 12.01.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 35 387 грн 58 коп., та провадження в справі про порушення митних правил закрити.
Стягнуто з Сумської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп. та 7000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Сумська митниця Державної митної служби України, не погоджуючись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з'ясуванні обставин справи.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 апеляційну скаргу Сумської митниці залишено без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.10.2023 залишено без змін.
До Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, понесених позивачем під час апеляційного розгляду справи у розмірі 3500,00 грн.
Сумська митниця надала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткової постанови.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатом Биковою Р. Ю. на підставі договору про надання правової допомоги від 13.10.2023.
Згідно п. 3.2 Договору розмір гонорару адвоката визначається за узгодженням сторін і становить 7000,00 грн, які сплачуються в день укладення цього договору.
При цьому, п. 3.3 Договору передбачено можливість зміни розміру гонорару у окремому дорученні.
У свою чергу п. 6.1. Договору визначає, що зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом складення та підписання сторонами відповідних письмових додаткових угод, які є його невід'ємною частиною.
Так, відповідно до Додаткової угоди № 1 п. 3.2 Договору викладено у новій редакції, відповідно до якої розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта та підготовку і подання процесуальних документів (у суді апеляційної інстанції) визначається за узгодженням сторін і становить 3500,00 грн.
На підтвердження оплати послуг адвоката надано платіжну інструкцію від 07.12.2023.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді апеляційної інстанції послуг, слід вказати, що фактично результатом представництва інтересів позивача у суді апеляційної інстанції стало складання адвокатом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 01.12.2023 та відзиву на апеляційну скаргу Сумської митниці від 06.12.2023.
Слід вказати, що розгляд даної справи був проведений за відсутності учасників справи.
Аналізуючи перелік фактично наданих послуг, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності, складність справи, предмет позову та обставини справи, характер і тривалість професійних відносин адвоката з позивачем, колегія суддів дійшла висновку про відшкодування понесених при цьому витрат у розмірі 2000 грн. на користь позивача.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
При цьому, доводи відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, понесених позивачем, до 500 грн. є необґрунтованими, оскільки такий розмір витрат є значно заниженим відносно вартості наданих адвокатом послуг.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності колегія суддів дійшла висновку, що заява представника позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача підлягають витрати у сумі 2000 грн.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2200 (дві тисячі) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Чалий І.С. Катунов В.В.