31 січня 2024 року справа №200/13148/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,
секретар судового засідання - Кобець О.А.
за участю: представника відповідача 2 - Моткової Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2021 року у справі № 200/13148/21 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради, Головного управління ДПС у Донецькій області про часткове скасування рішення та скасування податкових повідомлень рішень,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Бахмутської міської ради (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач 2), в якому просив:
- скасувати рішення Бахмутської міської ради від 24.06.2020 року № 6/143-3024 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Бахмутської міської територіальної громади» (зі змінами) в частині встановлення пільг для фізичних та юридичних осіб наданих відповідно до п. 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток № 3);
- скасувати податкові повідомлення рішення від 04.08.2021 року № 1068014-2407-0502 на суму 260,61 грн.; № 1068013-2407-0502 на суму 292,11 грн., № 1068015-2407-0502 на суму 303,06 грн. про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року позов задоволений частково: скасовано податкові повідомлення рішення ГУДПС у Донецькій області від 04.08.2021 року № 1068014-2407-0502 на суму 260,61 грн.; № 1068013-2407-0502 на суму 292,11 грн., № 1068015-2407-0502 на суму 303,06 грн. про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач 2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нову постанову в цій частині про відмову у задоволенні позову, через порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з'ясування обставин.
Апелянт зазначив, що пільг з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки по окремо розташованих об'єктах нежитлового фонду, які окремо розташовані і не розміщені на одній прибудинковій території житлового будинку Бахмутською міською радою не передбачено. Згідно пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Позивач не звертався до контролюючого органу із заявою щодо проведення звірки.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача 2, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Згідно посвідченням від 30.07.2002 року серії НОМЕР_1 позивач є інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни (а.с. 6).
Бахмутською міською радою прийнято рішення від 24.06.2020 року № 6/143-3024 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Бахмутської міської об'єднаної територіальної громади», яким було встановлено місцеві податки та збори (а.с. 15-16).
Згідно пункту 5 додатка 1 «Елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до рішення встановлено, що пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для юридичних та фізичних осіб визначено п. 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, згідно з додатком 3 до Елементів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с. 68-69).
Додатком 3 до Елементів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, які було надано відповідно до п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до Переліку визначено групи платників податку, категорія/класифікація будівель та споруд, які звільняються від оподаткування, та розмір пільги. Податкову пільгу встановлено у розмірі 100 відсотків суми податкового зобов'язання за рік для всіх груп платників податку за відповідними категоріями/класифікаціями будівель та споруд, визначеними у Переліку (а.с. 17-19).
14.09.2021 року позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою скасувати рішення Бахмутської міської ради від 24.06.2021 року № 6/143-3024 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Бахмутської міської об'єднаної територіальної громади», з підстав не врахування при його прийнятті пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 7).
Листом від 20.09.2021 року № М-834-390/0/7-21 Бахмутською міською радою повідомлено, що відповідно до ст.ст. 12, 66 ПК України, керуючись ст.ст. 26, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнято рішення від 24.06.2021 року № 6/143-3024 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Бахмутської міської об'єднаної територіальної громади» та роз'ясно позивачу право оскарження цього рішення в судовому порядку (а.с. 8).
Листом від 17.09.2021 року № 1053/М/05-99-24-07-29 ГУДПС у Донецькій області надано відповідь на звернення позивача щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки (а.с. 9-11).
ГУДПС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.08.2021 року: № 1068014-2407-0502 на суму 260,61 грн.; № 1068013-2407-0502 на суму 292,11 грн., № 1068015-2407-0502 на суму 303,06 грн., якими зобов'язано позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с. 12-14).
Податкові зобов'язання нараховано за 2018, 2019, 2020 роки щодо об'єкту нежитлової нерухомості (гараж), загальною площею 35,0 кв.м., що перебуває у власності позивача (частка власності 1/1), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, статтю 265 ПК України доповнено обов'язком сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як різновиду податку на майно.
За пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015 року) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10цього Кодексу, належить до місцевих податків.
За пп. 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно пп. 266.2.1. п. 266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За пп. 266.6.1. п.266.2 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За пп. 266.3.1. п. 266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно пп. 266.3.2 п. 266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За пп. 266.5.1 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку, зокрема, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Пункт 266.4.2 ст. 266 ПК України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад щодо встановлення пільг зі сплати податку.
Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Таким чином, орган місцевого самоврядування уповноважений встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та пільги з його сплати.
За п. 30.1 ст.30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п.30.2 статті 30 ПК України).
Таким чином, податковою пільгою є часткове або повне звільнення осіб від сплати певного податку за наявності передбачених та закріплених юридичних фактів. Це означає, що податкова пільга поширюється виключно на певну категорію осіб, у той час, як для інших платників податків обов'язок щодо його сплати є незмінним.
Суд зазначає, що позивач не оспорює факт перебування протягом 2018, 2019, 2020 років у його власності згаданого вище об'єкту нежитлового нерухомого майна.
Щодо посилання позивача про наявність у нього, як інваліда ІІ групи, пільги у вигляді звільнення від такої сплати.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
За п. п.23 ч.1 ст.13 Закону № 3551-ХІІ особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Спірним рішенням Бахмутської міської ради від 24.06.2020 року № 6/143-3024 встановлено місцеві податки і збори на території Бахмутської міської об'єднаної територіальної громади та одночасно встановлено пільги у формі звільнення від їх сплати, при цьому, вказане рішення не передбачає звільнення від такої сплати осіб, що мають інвалідність та віднесені до ІІ групи.
За пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015 року) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу, належить до місцевих податків.
Згідно ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, як інвалід 2 групи, внаслідок війни, належить до осіб, які звільнені від сплати вказаного вище податку та належність вказаного податку до загальнодержавного чи місцевого на встановлену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільгу не впливає.
Згідно п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстацнії про скасування податкових повідомлень-рішень ГУДПС у Донецькій області від 04.08.2021 року № 1068014-2407-0502 на суму 260,61 грн.; № 1068013-2407-0502 на суму 292,11 грн., № 1068015-2407-0502 на суму 303,06 грн. про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2021 року у справі № 200/13148/21 за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради, Головного управління ДПС у Донецькій області про часткове скасування рішення та скасування податкових повідомлень рішень - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 31 січня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв